Ошийник на шиї вже навіть не тре. Ешлі до нього звикла. Волосся давно вже нема на шиї, воно стерлось - бо там залізний
ошийник, цепура, замок, клітка. Волосся нема й на долонях, але то природа. Їх в неї тих долонь аж чотири – передні й задні.
Цепуру з Ешлі знімають, коли темніє, коли зверху грає музика. Цепуру знімає Майкл. Іноді у підвал заходить Хазяїн.
Ешлі ненавидить музику.
Вона ненавидить смердючих двоногих істот. Від них тхне. Вони п’яні, вони вищать. Коли грає музика, вони танцюють, їх конвульсійно тіпає, вони труться один об одного - самки й самиці. Ешлі для них артистує. Вона крутить обруча, скалить зуби, лазить по канату, палить смердючі цигарки, їсть ненависні банани.
Останній фокус, якому її навчив дресирувальник Майкл (гарний хлопець, хоч і білий), - складати числа. Це відбувається так:
якась буха лярва піднімає табличку з цифрою «три», а якийсь спітнілий мудило – з цифрою «чотири».
Всі кричать: «Скільки буде? Скільки буде?»
Ешлі чухає потилицю, імітує напругу мозку, підходить до купи табличок, піднімає – «сім»!
-Яка розумна тварина! Супер! Круто! Охуєть!
Оплиски - Хазяїну! Ешлі – банани! Так вже 20 років.
Ешлі любить музику.
Коли грає музика, з лівого кута підвалу виходить Берт. Берт з’явився тут трохи пізніше Ешлі. Вони бачаться тричі на тиждень - там, де грає музика. Берту відрізали вуха. Він недочуває. Вухи самцям шимпанзе відрізають, щоби вони не були агресивними. Берт зовні спокійний. Його завдання – бути акробатом. Його щоразу одягають у майки та труси різних відомих брендів. Він акробатує. Під музику п’є з кришталевих келихів мерзотні напої з бульбашками та ГМО, запалює цигарку, танцює та вдає з себе веселого та щасливого. Інколи йому підсовують міцні напої, тоді він напивається, хитається та ледь ходить. Двоногі у захваті.
…
Ешлі любить репетиції.
Це коли в залі нікого нема. Тільки Ешлі та Майкл. Майкл вмикає великий телевізор. Майже завжди - Animal Planet. Майкл хороший. Ешлі кувиркається та косить очі на екран, а в ньому - річки, слони, ящірки, птахи, водоспади, джунглі, схожі на неї та Берта істоти. Ешлі мріє.
Берт ненавидить репетиції.
Це коли в залі нікого нема. Тільки Берт та Майкл. Майкл вмикає великий телевізор. Майже завжди Animal Planet. Берт кувиркається та намагається не косити очі на екран, а в ньому - річки, слони, ящірки, птахи, водоспади, джунглі, схожі на нього та Ешлі істоти. Берт звіріє.
…
Найкраще для Ешлі, найкраще для Берта – це коли Майкл оголошує білий танок.
Ешлі підходить до Берта, поправляє напівпрозору сукню, робить головою вертикальний рух, що запрошує до танцю, та дивиться в очі Берту. Берт у білому смокінгу. Танок! Кожного разу з Ешлі щось відбувається. Вона тремтить. Берт мовчки дивиться на неї, кружить в танці, стискує до судоми щелепи. На очах… Ешлі любить Берта. Берт любить Ешлі. Багато років. Він в лівому підвалі, вона в правому. Вони поруч лише в танці…
…
…
Щось сталось.
Декілька днів ніхто не спускається до підвалу. Нема прибиральниці, нема Майкла, нема Хазяїна. Ззовні - якийсь гуркіт, залізні машини, за маленькими вікнами підвалу тупотіння ніг, стрілянина, крики «геть, ганьба, революція..!» Хочеться їсти. Як там Берт? Як там Ешлі? Хочеться їсти. Темні лушпайки від бананів…
…
…Раптом – кроки по сходах, дзвенять ключі. Хто це? Збентежений Майкл. За ним - Хазяїн, на руках у нього кайдани. Позаду ще якісь двоногі з папірцями, зі зброєю, в однаковому одязі з бляшанками на капелюхах, у одного з них ключі від клітки та цепури. Він читає з папірця:
-Хазяїн! Ви порушили статтю 34-прім – браконьєрство, 66-2 - незаконний ввіз тварин, 433-біс – жорстоке поводження з тваринами. Іменем закону – тварина, самка шимпанзе на ім’я Ешлі вилучається. Її буде направлено до реабілітаційного центру Мамба-Бумба. А Ви поки посидьте тут, поки пройдуть вибори Народного Парламенту. Вашу подальшу долю вирішить суд присяжних. Майкл, Ви поки будете супроводжувати Ешлі до Мамби-Бумби. Вашу долю теж вирішить суд…
…
-Привіт, Ешлі!
-Привіт, Берт!
Вони в одній клітці. Поруч з ними Майкл та якийсь невідомий смуглявий. Його звати Кахвабун. Їх трясе. Ешлі та Берт ніколи не їздили в машині. Хіба що тоді, коли їх упіймали в джунглях і везли в темних скринях. Але те було дуже давно. Вони були дітьми. Вони цього майже не пам’ятають.
...
-Ешлі, Берт! Все буде добре. Спокійно! Все буде добре.
Так каже Майкл. Їх трясе. Кахвабун співає. Ешлі та Берт сидять у протилежних кутках клітки. Кахвабун співає, посміхається, дивиться на Ешлі та Берта…
-Ешлі, Берт! Все буде добре. Спокійно! Все буде добре.
…
…Приїхали. Мамба-Бумба.
...
Що це? Що це? Зелене. Високе. Шумить.
-Це дерева. Джунглі..
Ешлі та Берт ніколи не бачили дерев, джунглів (або джунглєй, джунгль - хто зна). Тільки в телевізорі, на репетиції. О! Які великі клітки!
-Це не клітки. Це вольєри. Ви тут будете жити. – Каже Кахвабун.
Яке дивне слово – вольєри. Вольєр у кожного свій. Від вольєру до вольєру декілька метрів. Вихід з кожного – невеличкий коридор без дверей. Хочеш йти – йди.
...Ніч...
-Берт! Ти спиш?
Берт вдає, що спить.
-Берт! Берт!
-Сплю. Сплю.
…
Вранці до Ешлі в клітку приходить Кахвабун з Майклом.
Кахвабун каже:
-Ешлі! Спокійно. Ми забули взяти у твого Хазяїна ключа від ошийника. Я розріжу його електропилкою. Спокійно…
Ешлі страшно. Вона забилась у куток і тремтить. Вона завжди була з ошийником. Вона не розуміє, як це можна бути без ошийника… Дж-дж-дж! Дзинь!
-Ну от і добре. А ти боялась!
Кахвабун протягує свою долонь Ешлі. Ешлі протягує свою. Майкл теж.
-От і добре. Відпочивай. Ми до Берта.
…
Дж-дж-дж! Дзинь! Дж-дж-дж! Дзинь! Це зрізали ошийника з Берта.
…
Вранці другого дня Берт наважується вийти. Екскурсія. Він обережно обходить вольєри. У вольєрах крім Ешлі та Берта ще багато незнайомців. Дещо схожих на них він бачив в телевізорі під час репетицій з Майклом.
Берт намотує коло за колом, обходить вольєри Мамба-Бумби. Коли йде поруч з вольєром з Ешлі – відвертається. Лише би вона не бачила його очей… Клітка – ліворуч. Праворуч – джунглі. Зелені, потужні, загадкові. З них лунають дивні звуки, схожі на його голос та голос Ешлі. Вони з Ешлі знають лише декілька слів: У! У!, Кхи! Кхи! Дз! Дз!... Голоси з джунглів – незрозумілі. Поки…
Берт ніколи не зайде в клітку до Ешлі.
Ешлі ніколи не покличе Берта. Чому? Бо це клітка…
Праворуч Берта джунглі…. Берт намотує коло за колом… Минають дні…
Вночі, а особливо вранці, джунглі ухають, кричать…
Вдень до Ешлі приходять Майкл та Кахвабун: - Ешлі! Як справи? Звикаєш? Все буде добре…
…
Минає тиждень. Одного ранку…
Де Берт? Його нема. Берт! Берт! Ти де?
Ешлі страшно. Берт зник. Вона тремтить. У! У! Дз! Дз! Вона самотня! Берт! Берт!
…
-Ешлі! Я тут! Не бійся!
З джунглів (він таки спромігся!) виходить гордий Берт. У нього – в’язанка бананів та якийсь невідомий фрукт. Він підходить до вольєру Ешлі та кладе банани та фрукт на вході вольєру…
Які смачні банани! Який смачний невідомий фрукт!
Берт не піде в клітку! Він був у джунглях!
-Бувай, Ешлі!
-Бувай,. Берт!
…
Вночі з джунглів лунають голоси. Вранці, тільки-но зійшло сонце, Ешлі виходить з вольєру. Вона знає, що її чекає Берт. Вона знає, що вони зараз підуть у джунглі… Прощавайте, Майкл та Кахвабун! Прощавайте Ешлі та Берт!
…
Джунглі. Зелені. Вологі. Загадкові.
…
Злива! Блискавки! Грім! Вони сидять під величезним листям невідомого дерева. Лише в декільках десятків кроків - сухий вольєр, їжа, вода, Майкл, Кахвабун…
Ешлі та Берт сидять під величезним листям невідомого дерева, на яке вони після освіжаючої зливи обов'язково влізуть. Це буде після дощу.
А поки – обійми, лоб до лоба, очі в очі, долоні до долонь. На їх шиях, там де були металеві ошийники – легкий пушок.
©
Аргум [17.07.2012] |
Переглядів: 2285
