Передбачаючи можливі зауваження стосовно неактуальності допису, хочу зазадалегідь погодитися зі своїми критиками. Справді, інформаційного приводу як такого до написання блогу немає. Однозначно. Просто хочу поділитися тим, що як одного разу прийшло до мене, не відпускає.
 
Дуже давно, коли Перший національний називався УТ-1, була на каналі передача "V кут". Її разом вели Віктор Уколов та В'ячеслав Піховшек. Вони запрошували до студії політиків та лідерів громадської думки й проводили, сказати б, перехресний допит. Мої спогади стосуються участі в програмі лідера Народного Руху України, легендарного В'ячеслава Чороновола. Одна з рубрик називалася "бліцом".
 
Так от серед запитань, поставлених лідеру націонал-демократів, було таке, не пам'ятаю як конкретно воно звучало, що стосувалося його ставлення до смерті та того, чи замислювався він над тим, як би хотів її зустріти.
 
В'ячеслав Максимович тоді відповів: "Швидко, на льоту". За декілька років саме так і сталося. На величезній швидкості автомобіль зазнав катастрофи, врізавшись у вантажівку, яка перегородила шлях.
 
Зрозуміло, що навряд чи хто з людей здорового глузду сумнівається у випадковості ДТП. Аж занадто підозрілих збігів та загадкових обставин. Як тих, що передували аварії, так і тих, що трапилися вже після. Цей "V кут" - одна з таких речей.
 
Передача виступає ще однією обставиною, яка вказує на підлаштований характер смертельної пригоди. Само собою є зрозумілим, що ефір не залишився без уваги не лише пересічних глядачів. Не виключено, що коли постало питання над способом фізичного усунення Чорновола, ті, хто взявся за проведення ліквідаційної операції, пригадали ці кадри.
 
І донині в українських спецслужбах, ще з енкаведистьских, сталінських часів, залишився дивне тяжіння до певного символізму у грі зі своїми жертвами. Тому не рідко виходить так, і свідченням тому виступають політрепресії сучасних часів, що чергового "клієнта" або ж затримують напередодні Новго року, або виносять вирок, навмисно приурочений до тієї чи іншої пам'ятної дати для самої людини чи його родини. Це одна зі звичок бузувірів робити конкретній особі якомога болючіше. У такий спосіб кати насміхаються над своїми "підопічними".
 
От і у випадку з В'ячеславом Чорноволом, можливо, сталося щось подібне. Ідею з автокатасрофою, тобто, за задумом - несподіваною, "швидкою смерттю на льоту", як одного разу висловився сам рухівець, - могла підказати згадана мною телепередача. "Ми зробили так, як він і хотів", - могли прозвітувати замовникам виконавці злочину, задоволені дотриманням сатанинських традицій.
 

 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.