Продовжимо позавчорашню тему про Кадафі, точніше – про причини «арабської весни» . До речі, фільм – тут.
 
Заздалегідь вдячний Пілігриму, ну хоча би тому, що просто так.
 
Так ось. Мова позавчора йшла про зовнішній вплив на ситуацію в окремо взятій, процвітаючій – за багатьма параметрами – країні . В Україні, до речі, також. Ніхто мене не переконає, що всілякі Сороси та іже з ними – то невклєпенні благодійники українського народу. Але то так.
 
Сьогодні пропоную обговорити внутрішню, так би мовити , «контрреволюцію».
 
Відкриваю раніше улюблену  «Газету по-українськи». Чому «раніше»? Тому що спочатку їх стиль був креативним, справжнім «по-українськи». Кількох журналістів знав особисто, нормальні були хлопці і дівчина. Так з тобою розмовляють – начебто нормальні, а як почитаєш, як вони пишуть – таке враження, наче при вході до редакції вони свій мозок здають вахтерові, натомість міняючи його на частину хворого редакторського.
 
З часом це стало надто для мене важко – кожен раз при читанні «ГПУ» повертатися до рівня дитини старшої групи дитсадку, якій розжовують очевидні для кожної людини речі. Але то редакційна політика, хай як хотять.
 
Чому я заговорив про «Газ.по-укр.»?  Та тому, що трапилася мені на очі передовиця з анонсом «Степан Вінярський звільнився на знак протесту проти нового мовного закону». От уміють журналісти «ГПУ» знайти у «глибинці» (герой – з Черкас) справжній самородок. Чесно (с).
 
Так от. Кому важко читати в оригіналі – у двох словах. Пан Степан у свої 56 років звільнився зі служби, бо не зміг переносити наруги «злочинної влади (с)» над солов’їною.  
 
Все зміг перенести: вдале правління Ющенка (де Ви, лікарю?), зраду Тимошенко (не вірите – самі прочитайте), прихід Януковича (той вже півтора року править, хто забув). А тут – не зміг, послав усе та й пішов з роботи.
 
А ким він служив? А начальником сектору взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації Головного управління Держкомзему в Черкаській області. До речі, сфотографувався чувак ще на роботі, у своєму офісі.
 
Приходить, значить, із центру «благая вєсть» для громадян – пан Степан ба-бах про це звістку в засоби масової інформації. Народ радіє.
 
Але ж наразі невідомо, ЯК агент Вінярський НАСПРАВДІ подавав суспільству «меседжі» «злочинної влади (с)»  - так, як вони звучали в оригіналі і як його зобов’язували передавати землякам присяга держслужбовця і посадові інструкції, чи як він сам хотів?
 
Знову ж таки: скільки він працює на посаді, скількох президентів на ній пережив – цього першого, чи може його на роботу ще Данилич наймав?
 
Пам’ятаю, прийшли до влади опозиціонери – зачистка була ще та, майже як у Лівії, тільки безкровна. А як пана Степана на посаду призначали, він тепер, мабуть, і не скаже. Він просто протестує. А міг би користь приносити. Або з приходом Фьодрича зразу принципово звалити з роботи, а не видєлуватися тепер, як воша на гребінці. Маленька, зате горда.