Концерт, який мав би стати святом для народу, перетворився на знущання над людьми. Фонд дружини Віктора Пінчука - Олени Пінчук-Франчук-Кучми з метою власного піару на темі СНІДУ на радість киянам і гостям нашого міста привіз безкоштовного голубого лицаря. Виступ відбувався у фан-зоні Євро-2012, але готову сцену сер не вподобав і терміново довелося будувати нову.
На честь концерту було перекрито для автомобільного руху Хрещатик аж до Європейської площі і прилеглі вулиці (Інститутську, Михайлівську). Здавалося б це має забезпечити комфорт пішоходів, але у організаторів була зовсім інша мета. Безпеку Елтону забезпечували аж три тисячі міліціянтів, навіщось звезених з різних областей України. На фан-зоні їм допомагали цивільні помічники одягнуті мов паркувальники у жовті світловідбиваючі накидки.
Непрофесійність організаторів безпеки вражає.
Сторожі порядку перекрили майже всі виходи із переходу під Майданом чим зчинили жахливу тисняву. Потрапивши в підземку біля будинку Профспілок, вийти Ви могли лише на іншому кінці довжелезного переходу, за вулицею Городецького.
Щоб опинитися в умовній близькості до сцени, а точніше до паркану обладнаної зони для ВІПів, люди займали місця за 4-5 годин перед початком. Що це було за задоволення чекати кумира, стоячи під палаючим сонцем, в тісній компанії спітнілих, а часто і сп’янілих фанів, можна собі уявити.
Для комфорту людей було зроблено все. З великими труднощами пробираючись вузенькими проходами, що милостиво були залишені співробітниками Барсу, Ви нарешті знаходите єдиний доступний вхід до фан-зони. Він знаходився поряд з метро Хрещатик, по інший бік від Прорізної. Там люб’язні "паркувальники", порушуючи усяке законодавство, дуже ретельно обшукують усі Ваші речі на наявність... води і їжі. Все, що знаходять, примушують вжити на місці або викинути. Навколо валяється гора з недопитків і недоїдків. Пити і їсти шанувальнику "безкоштовного" Елтона дозволяється тільки те, що він купить у організаторів по той бік паркану. За маленьку пляшечку води у Вас попросять від 15 гривень.
Нарешті Ви опиняєтеся в омріяній фан-зоні, де на відстані пів кілометра від сцени, стоячи плечем-до-плеча з іншими шанувальниками, зможете побачити великого Елтона Джона на власні очі… по телевізору і послухати його спів з риплячих колонок. Але спочатку Вас «розважать» наполегливою рекламою презервативів, які тут ще й роздаватимуть Ви звичайно, можете спробувати пробратися ближче до сцени, але густина натовпу, роздратованість людей і Ваша радість від свого перебування на цьому концерті зростатиме з кожним кроком у північно-східному напрямку (в бік Майдану).
Найбільше шкода було маленьких дівчат/жіночок, які не мали кремезних кавалєрів, спроможних посадити їх собі на плечі. Через свій зріст, за чужими головами і спинами, вони не бачили навіть того телевізора, який би міг створити їм ілюзію перебування на концерті.
Великі стрімкі потоки натовпу постійно снували в обох напрямках – до сцени і від сцени. Хтось тільки прийшов, комусь хотілося пробратися ближче, а іншим це набридло і вони намагалися звідси пити. Люди штовхалися, сварилися і виникали бійки, які не рознімала міліція бо в натовпі правоохоронців не було. Як говорилося вище, вони контролювали проходи і заважали населенню нормально пересуватися.
На фото видно, як загін Барсу прибув щоб розігнати людей, які хотіли пройти на Фан-зону з боку Прорізної. Але життя тривало, концерт продовжувався.
Кожен пристосовувався, як міг. Хоробрі і винахідливі молодики повилазили на вантажівки, а на сіті-лайтах повмощувалися підлітки.
Шанувальники гурту Queen після кожної пісні голосно просили Елтона завершувати, але він був невблаганний і співав, і співав. Потім зізнавався в коханні до України й українських людей і навіть українською мовою закликав побороти СНІД.
Цей концерт нагадував поїздку у маршрутці в годину-пік київським затором. Замість концерту вийшов цирк. Із українців в черговий раз вирішили зробити бидло. А в цей же час у незвичайній близькості до народу, але за парканом і під надійною охороною, музикою насолоджувалися наші вельможі. Депутати і міністри, мери, мільйонери і колишні президенти. Вони сиділи у зручних кріслах і на м’яких диванчиках, курили кубинські сигари, елегантно попивали дорогий алкоголь з кришталевих келихів. Сподіваюся Вас це не дивує. Для здивованих маю фото. Звертайтеся.
Ось так романтично Київ провів останній вечір червня. З приємного, мушу відзначити дві речі. Перше - порадували хорватські віолончелісти. Друге – здається, українці потихеньку втрачають толерантність до курців у громадських місцях. А решта… Треба робити висновки.
Нам кинули кістку, а поки ми її гризли над святковим Хрещатиком тихенько кружляв гелікоптер, шукаючи снайперів. Надійно охороняють безпеку народу.
