ВЕСЕЛКОВИЙ  ТВІСТ
 
Агати блищуть, наче райдуга,
Що зігнула горба за дорогу.
А на дорозі - два мандрівника,
Вони щасливі, повні радощів.
А любі губи - барви заходу.
Аба-ба-ба, на небі - перша зірка.
Агати блищуть, наче райдуга,
Їх запалює усмішка твоя.
Хайла-ла-ла,
Хайла-ла-ла.
Весе-веселкова,
різнокольорова
усмішка твоя.
 
А верби-дуби бавлять листями.
Їх лопотіння - наче казка ночі.
А ти, ти, ти - подібна до каміння,
На них лягли дві дощові краплини.
А небо - біле, барви цукру.
Аба-ба-ба, дорога зве на захід.
А верби-дуби бавлять листями.
Щось запитує усмішка твоя.
Хайла-ла-ла,
Хайла-ла-ла.
Весе-веселкова,
різнокольорова,
усмішка твоя.
 
Слова: Олег Скрипка
Виконує: Воплі Відоплясова

 
ЩЕПЛЕННЯ
На ТБ та в пресі, тим паче в Інтернеті можна почути багато суперечливої інформації щодо щеплень. Чи потрібно їх робити, чи то шкода?
Схоже існуюча влада поклала край цим розмовам.
З одного боку потреба довідок про щеплення ЛИШИЛАСЬ.
З іншого боку вакцин для щеплень майже не має. І НЕ  МАЄ не лише безкоштовних вакцин, а навіть купити в поліклініці вакцину щоб там же зробити щеплення не має можливості.
Тому виходи власне два. Або йти в якусь приватну клініку де лише погляд на тебе лікаря буде оцінено в  100 уйов, чи купувати її десь по аптекам (а то не всяка аптека таку послугу надасть, далеко не всяка), ну або КУПИТИ  довідку……………………
І противники щеплень задоволені. Щеплень просто НЕМАЄ чим зробити. І ДОВІДКИ  ПОТРІБНІ і пацанам приварок в общак…………………
 
СВЯТА   ПРОСТОТА ТА  ЇЇ  РОЛЬ  В  ІСТОРІЇ.
Власне варіантів поки що два.
Або наприклад  (просто мені число 13 подобається) 13 грудня 2012 року входить в історію як день штурму Качанівської колонії та визволення Тимошенко. Тоді після її зруйнування там буде прекрасний сад, а ми відзначатимемо, як Французи день штурму Бастилії, день штурму Качанівки як символу окупаційного режиму кремлядських холуїв, про що буде відповідним чином вказано в усіх підручниках з історії.
Або у 2013 році буде встановлено, що Тимошенко причетна до атак терористів на США 11 вересня, до нападу Третього Рейху на СРСР та в організації і вбивстві визначного діяча чеського народу Яна Гуса, адже прокуратура знайде свідків що відомий вислів Гуса — O sancta simplicitas!, котрий він промовив під час страти, був адресований саме Тимошенко. І в старушенції що підкидала хмиз в багаття свідки напевно впізнають саме Тимошенку.
Все це дасть змогу перекваліфікувати статті Тимошенко як МІЖНАРОДНИЙ  ТЕРОРИЗМ.
 
Як на мій погляд варто вивчати історію.
На мій погляд історію варто вивчати від сьогодення до минулого і суто в контексті того що відбувалось на теренах України.
Адже дітям потрібніше розповідати про те що відбувається тепер і вчора чим мільйон років тому. А коли дитина подорослішає, то вона зможе сама оцінити зв'язок минулого та сучасного, та і здатна буде розібратись з подіями минувшини.
Причому заглиблюючись в минуле потрібно шукати паралелі з сьогоденням нашої держави.
Тобто вивчати виключно історію України але в контексті світових подій.
Тоді ми зможемо оцінити стан розвитку нашого народу в контексті світової цивілізації, адже знатимемо що в той же час наприклад як Орда штурмом оволоділа останнім оплотом захисників Києва Десятинну церкву, в Південній Америці культура Майя увійшла в умовний третій етап розвитку причому період характерний мексиканським впливом. А культура народів Австралії в цей час не лише не розвивалась а продовжувала примітизуватись, причому чим південніше тим примітивніше і т.д.
 

Як оцінювати події другої світової в Україні.
Просто варто визнати просту річ. Червона армія визволяла РАДЯНСЬКУ  Україну, а ОУН, УПА та інші повстанські угруповування, боролись за  НЕЗАЛЕЖНУ від будь-кого зовні Державу Україна. Причому програма ОУН була в більшій мірі СОЦІАЛІСТИЧНОЮ  програмою, а УПА Боровця була фактично продовженням армії УНР, теж соціалістичної держави.
Тобто для українців тут питання було лише в тому чи вдасться вибороти повну незалежність, чи лише розшити національно-культурну та політико-економічну автономію в межах СРСР.
Варто визнати, що Сталін як і під час подій 20 початку 30 х років, приспав національну пильність українців, значними поступками.
Тільки якщо тоді це була суто культурна категорія УКРАЇНІЗАЦІЯ радянського зразку, то під час другої світової це були політико-економічні поступки.
Наприклад мова йшла про створення Міністерства (тоді вони називались НАРКОМАТАМИ) Закордонних справ та ОБОРОНИ. Навіть було прийнято закон про формування окремих збройних сил РЕСПУБЛІК.

ЗАКОН
от 1 февраля 1944 года
О СОЗДАНИИ ВОЙСКОВЫХ ФОРМИРОВАНИЙ СОЮЗНЫХ РЕСПУБЛИК И О ПРЕОБРАЗОВАНИИ В СВЯЗИ С ЭТИМ НАРОДНОГО КОМИССАРИАТА ОБОРОНЫ ИЗ ОБЩЕСОЮЗНОГО В СОЮЗНО-РЕСПУБЛИКАНСКИЙ НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ
В целях усиления оборонной мощи Союза Советских Социалистических Республик Верховный Совет Союза Советских Социалистических Республик постановляет:
1. Установить, что союзные республики организуют войсковые формирования республик.

 
Головою наркомату оборони УСРР став Генерал Герасименко.
Тому перемога над німецькими загарбниками це спільна перемога всіх українців як тих що були в повстанських загонах так і тих що були в червоній армії. А події з 1944 по 1956 (останній бій УПА  хоча по декотрим даним спротив більшовикам тривав і до середини 60-х і не лише на західних теренах України а навіть на Черкащині та інших центральних областях), це просто продовження національно-визвольної боротьби українського народу, котра тривала з часів Хмельницького.
Врешті решт як би там не було, але ця боротьба сприяла визволенню України і врешті решт у 1991 році постала незалежна українська держава. Так цей факт був в дечому компромісним досягненням комуністів котрі могли втратити все в Україні та національно-патріотичними силами котрі тоді активно почали набирати вагу в суспільстві. Та нажаль у 2004 році були зраджені обраним президентом………….
І щоб хто не казав а зник третій рейх за котрий воювали солдати вермахту. Зник СРСР за котрий воювали червоноармійці, а Незалежна Українська держава  за котру воювали повстанці, ІСНУЄ.
Тому боротьба не минула надаремно і це головне.
 

Сила духу та ХАРАКТЕР.

Досить часто ліберали та псевдо захисники людських цінностей намагаються навіяти нам образ євреїв як людей беззахисних, пригноблених і неспроможних постояти за себе. А між тим саме євреї неодноразово виказували риси гідні надзвичайної поваги. Наприклад:
Цікаво якби хтось з українських депутатів Верховної Ради вимагав під час візиту до ВР від Путіна виступати у ВР виключно українською мовою, та ще і назвав би цю гебнюковську кремлядь ВІКОВІЧНИМ  ВОРОГОМ  УКРАЇНСТВА.
Напевно галасу було би……………… Навіть уявити не можу подібне.
А от ізраїльські депутати таке можуть.
Депутат Кнесету Урі Аріель свого часу організував протести проти того, щоб канцлер Німеччини Ангела Меркель під час свого виступу в кнесеті використовувала німецьку мову. Аріель навіть назвав її "матір’ю амалєкітян", тобто віковічних ворогів єврейського народу.
Хтось може спробує заперечити, що то вже маючи свою державу вони так розійшлись і тому подібне.
Але погляньмо на історію визволення України.

Богдан Казанівський, активний діяч ОУН цього часу, наводить у своїх спогадах цікавий епізод. До крайового провідника ОУН Івана Климова-"Легенди" звернувся один із заступників комісара української поліції за порадою, яким має бути їхнє ставлення до німецьких протиєврейських акцій.
"Ми не маємо жодного інтересу в тому – почав Климів, - щоб нищити жидів, бо після жидів прийде на чергу українське населення. Ми заопікувалися кількома жидами-старшинами з УГА, лікарями й іншими фахівцями, які хотіли ділити долю з нашим рухом у підпіллі. Вони радо погодилися працювати для ОУН, але їх небагато. Даю доручення, що у протижидівській акції не сміє взяти участь ні один член ОУН".

"Доктор "Кум" — знана фігура в УПА. Його знали тисячі повстанців. Доктор "Кум" по національности жид, до нас був щиро прив'язаний, і хоч Організація дозволила йому по приході большевиків відійти на легальщину він волів ділити долю і недолю з нами дальше, а в потребі чесно згинути. Який хрустальний характер. Я мав нагоду з ним часто стрічатися і говорити. Доктор "Кум" був оптимістом, вірив у нашу перемогу. Одного разу, вже за большевицької дійсності, я з ним стрінувся в Марині, та запитав, чому він не відійшов на легальщину. Він мені так відповів: "Знаєте пане поручнику, що мене заболіла та відомість, що ви мене хочете збутися. Я належу до категорії тих людей, що добре довго пам'ятають. Під час німецької окупації Організація виратувала мене від смерти, то чому я маю бути їй невдячний і не помагати повстанцям будувати Україну? Я вірю, що себе не посоромлю, а вам можу не раз стати в пригоді".
Доктор "Кум" дотримав свого слова. 26 січня 1946 року він загинув у бою з НКВД, охороняючи шпиталь із пораненими повстанцями. Заслуги "Кума" належно оцінило керівництво українського визвольного руху – згідно з наказом Головного Військового Штабу УПА, йому присуджено Срібний хрест за заслуги.

Срібний Хрест Заслуги. Це відзначення надає Головна Визвольна Рада на внесок Голови Крайової УПА.

 
Більше тут:
http://www.pravda.com.ua/articles/2008/01/23/3354867/
 

 
Або ось інші спогади:
Ось інтерв’ю з Мойсеєм Фішбейном (повністю тут): http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2008/10/081014_fishbein_ie_ak.shtml

Мойсей Фішбейн: Якби я жив у той час і був навіть не молодою людиною, я б усе одно пішов до Української повстанської армії. УПА була єдиною армією, яка воювала за незалежність України. До якої армії ще я, український поет, міг піти!
Бі-Бі-Сі: Ви знаєте, що УПА інкримінують дуже серйозні речі – етнічне насильство, антипольські, антиєврейські дії. Чи це вас турбує?
Мойсей Фішбейн: Я вам скажу: те, що ви щойно сказали про антиєврейські акції УПА – то є провокації, які запускаються з Москви. Це провокації. Це брехня, буцімто УПА винищувала євреїв. Скажіть мені, як УПА могла винищувати євреїв, коли євреї були в УПА, служили в УПА? І я був знайомий з євреями, які служили в УПА. Наприклад, я був знайомий з доктором Абрагамом Штерцером, він по війні жив в Ізраїлі. Був Самуель Нойман, його псевдо було Максимович, був Шай Варма (псевдо Скрипаль), був Роман Винницький, його псевдо було Сам. Була видатна постать в УПА, жінка, яку звали Стелла Кренцбах, вона написала спогади потім. Вона народилася в Болехові на Львівщині, вона була донька рабина, сіоністка, і вона товаришувала там, у Болехові, з донькою греко-католицького священика, яку звали Оля. 1939 року Стелла Кренцбах закінчила філософський факультет Львівського університету. Від 1943 року вона була в УПА медсестрою і розвідницею. Навесні 1945 року її схопили енкаведисти на зустрічі зі зв’язковим у Рожнятові. Потім там була тюрма, катування і смертний вирок, і її визволили вояки УПА, Стеллу Кренцбах, єврейку.

 

На світі щастя є одно— То золотії сни...
 

Болить душа твоя?
Болить душа твоя? Мовчи
І не кажи людям,
А щоб розважиться,— вночі
Поплач тихенько сам.
 
Хіба що серце є таке,
Що б'ється із твоїм,—
Йому про лихо те тяжке
Ти скажеш, а не їм.
 
Коли ж не зможе і воно
Розважити,— засни:
На світі щастя є одно—
То золотії сни...
 
Борис Грінченко 1894

Сни мені сняться вкрай рідко. Але окремі, з цих не частих снів,бувають достатньо дивними.
Вже розповідав на сторінках ДД, про сон котрий наснивсь мені щось за півроку до помаранчевої революції. Коли вибори ще не почались, і жодних передвісників і ознак буремних подій пізньої осені 2004 року ще було не видно.
Тоді мені наснилось, сила силенна народу і загальний антураж і колір сну був осінньо-помаранчевий. Місце що я бачив там дуже нагадувало Хрещатик в тій частині – району ЦУМу. Воно було просто вщент заповнено людьми з прапорами, державними і якимись жовтогарячими. Загальний настрій був піднесений. Потім було у сні відчуття перемоги. А далі я разом з людьми ходив по якимсь магазинам, і от спустившись в один напівпідвальний такий магазин, я побачив що в ньому не має нічого окрім іржавих гвіздків та старих кирзових чобіт, цього «добра» була повна крамниця.
І якщо у 2005 я зрозумів до чого була перша половина сну, то що значила друга збагнув лише у 2008 коли стало очевидно, що лідери помаранчевих зайняті зовсім не посадкою бандитів в тюрми, а взагалі не відомо чим. Є версія що Ющенко просто розводив бджіл для тих вуликів-хатинок в котрих тепер релаксує  голова окупаційної російсько-фашистської окупації Янукович В. Ф.
 
З того часу було всього два сни зміст котрих поки що для мене лишивсь невизначеним.
Перший сон наснивсь десь минулого року. Зміст простий.
Я стою біля вікна в квартирі батьків, там дуже гарний краєвид на місто. І я бачу дуже погану погоду. Хмари, зливи і головно справжні   ТОРНАДО.  Причому то не одиничний смерч, а їх багато, вони виникають і зникають в різних частинах міста. Окремі не розвиваються в повноцінне торнадо, а лише трошки утворюють воронку. Така доволі жива, динамічна картинка. Окремі дома розлітались буквально на дзускі. В небі літали уламки шиферу, дошки, різні гілля та сміття.
Але на диву навіть попри те що один зі смерчів пролетів буквально повз вікна, по вулиці, і я виразно бачив доволі значні дошки, шифер, тощо, нашому будинку жодної прикрості він не вчинив. Навіть вікна лишились цілими.
 
Хрін його знає що воно за сон? Після того в світі відбулась сила революцій, а в нас тихо? Може то воно?
 
Другий сон був всього пару місяців тому. І навіть здогадок жодних не маю.
Начебто я зі знайомими обирав собі будиночок, де ми хотіли відкрити якусь спільну справу. Причому вулиця була одна з центральних Київських, але це таке враження, тому що конкретної назви не спливало.
І на вулиці багато і гарних будинків і справжні хмарочоси  і багато зруйнованих і просто кинутих будинків. І менеджер з нерухомості щось нам лопоче і розповідає про них, пропонує і пропонує. І так ми з ним ходили, ходили. Від окремих будинків було моторошно, від окремі печально, на окремі навіть глянути було не варто, адже вони аж блищали розкошами і були явно не по кишені.
Та нарешті (і що дивно в досить зручному місці) я побачив будиночок. Він був наче без господаря, але кинутий нещодавно. Навіть шибки на вікнах цілі. Хіба що трошки пилом припав і павутиння де по де.
Будиночок просто казковий, там і камінь і дерево і різне і з прикрасами архітектурними, навіть є гараж підземний. І ціна нормальна. А перед будиночком тобі і зелена зона невелика.
 
З чого б цей сон? Я і не бізнесмен і нерухомість точно не світить хіба якесь чергове покращення…………

 

Стосовно закону про мови.
Цікавий погляд, не мій, а ось просто знайшов в Інтернеті:

А ведь статус русского языка на Украине, согласно действующему в настоящее время Закону Украинской ССР "О языках в Украинской ССР", несравнимо выше, чем в принятом ВРУ законопроекте, который просто взахлёб расхваливают его сторонники.
Так, согласно ст. 4 ныне действующего Закона Украины "О языках", - "языками межнационального общения в Украинской ССР являются украинский, русский и другие языки" и поэтому, согласно ст. 27 этого же закона, "изучение во всех общеобразовательных школах украинского и русского языков является обязательным"!
Ничего подобного в принятом ВРУ законопроекте нет и не появится вплоть до его окончательного принятия в качестве закона вследствие его зацикленности на исключительную "региональность" всех языков, кроме государственного.
Поэтому, утверждать, что "региональный" статус русского языка, которым можно будет пользоваться согласно п. 3 ст. 2 нового закона исключительно "в общественной и частной жизни", причём наряду(но даже не наравне!) с государственным, и только в некоторых регионах, "конечно, лучше", чем всеукраинский статус "языка межнационального общения", к тому же обязательного для "изучение во всех общеобразовательных школах" государства, может либо совершенно неадекватный, либо очень хорошо проплаченный политик.