А поки що я хотів звернути увагу, шановних читачів, на ті наслідки ефективності реформ, тобто – тих змін. В таких питання, напевне, потрібно брати до уваги не тільки економічну ефективність, тобто які економічні наслідки дають зміни. Як видно із показників економічної ефективності, що реформи в даному напрямі нічого не змінили. Але є таке розуміння як СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСИТЬ. А тут саме ця соціальна ефективність буде проявлятись дуже вже гостро і саме для того пересічного громадянина.

На дану проблему можливі два підходи:
1) автори  реформ не все передбачили у розрахунках; і
2) автори дуже точно розрахували ті проблеми які впадуть на голови наших громадян.
 
Що тут мається на увазі? Отже, якщо брати поточний 2012 р. Торік у віці 60 років пішли на пенсію чоловіки 1951 р. народження та жінки 1956 р.н. Тепер жінкам потрібно додатково ще працювати 0,5 і далі більше років, а чоловікам до 62 років. Така постановка питання призведе до зменшення кількості працівників виходу на пенсію на протязі цих двох років. Що вже видно із показників зменшення кількості пенсіонерів. Якщо на 01.01 2011 р. у нас було 13 738,7 тис. пенсіонерів, то вже на 01.05 2012 р. – вже 13 698,3 тис.
 
Далі на пенсію будуть іти населення 1952-1957 рр., а в ті роки у нас народжувалось біля 800-850 тис. дітей. Можна точно рахувати кількість народжених хлопчиків та дівчаток, але ми будемо для спрощення оперувати крупними цифрами без надмірної деталізації. Хоча й можна відмітити, що у нас на кожні 100 дівчаток народжується 105 хлопчиків. Але в кінцевому результаті у нас же на 1000 жінок залишається десь біля 800 чоловіків.
 
З іншої сторони, у нас відбувалось поступове зменшення кількості народжених із 880-850 тис. у 50-х роках до 376 тис. дітей у 2001 р. У 70-80 роках народжувалось вже менше 800 тис., але більше 700 тис. Менше 700 тис. відбулось вже у 90-х роках. І так поступово ми зменшили цей показник менше за 400 тис. на початку 2000-х років. За останні роки відбулось деяке зростання народжуваності до 450-500 тис. дітей.
 
Так ось, ми підходимо до основних проблем з якими багато хто почне не розуміти і не сприймати, але змінити буде не в силі. Для виходу на пенсію нашому громадянину потрібно буде мати:
1. Пенсійний вік (для чол. 62 р.; для жінок 55 р. і 6 міс і т.д. до 60 р.);
2. страховий стаж (для жінок – 30 років, для чол.. – 35 років).
 
Перша умова зрозуміла. Немає пенсійного віку – працюй. Інше питання із страховим стажем. Якщо немає достатнього страхового стажу (30-35 р. відповідно жін.-чол.), але є мінімум 15 років, то такий громадянин має право на соціальну пенсію, тобто пенсію у 50% від мінімальної пенсії. На даний час ця мінімальна пенсія рівна 838 грн.
 
В чому тут особливості у розрахунку того СТРАХОВОГО СТАЖУ? І що таке страховий стаж? Страховий стаж - один із двох "китів", на яких "тримається" розмір пенсій. Він складається з періодів, протягом яких людина була застрахована в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і платила внески в Пенсійний фонд. Страховий стаж вимірюється в місяцях. При цьому неповний місяць роботи буде зарахований у страховий стаж як повний тільки за умови, якщо сума внесків за нього виявиться не нижчою за мінімальну.
 
До липня 2000 р. страховий стаж приймається за даними загального стажу працівника. Але із липня 2000 р. він розраховується за даними персоніфікованого особового рахунку. А в цей період багато працівників були у відпустках за власний рахунок, на пів-ставках чи неповний виробіток за зміну. І ця частка працівникам після 2000 року буде зростати. Відповідно, у працівника може набиратись все більше років, що буде не відповідати загальний стаж – страховому.
 
Особливо це все гостро відчують сільські жителі. Оскільки дуже мала частка населення є застрахована і сплачує отой єдиний соціальний внесок, хоча би мінімальний. Та й міські із багатьох причин  будуть мати проблеми із страховим стажем.
 
Коротко говорячи, дуже багато із наших громадян буде не мати ПРАВА НА ПЕНСІЮ через недостатність страхового стажу.
 
Інше питання яке хотілось зачепити тут – це сам розрахунок розміру пенсії. Пенсія розраховується за формулою:
 
Пенсія = Кз х Стр.стаж х 1.35 % х Зсер.
 
Де Кз – коефіцієнт зарплати, який визначається щомісячно за 60 місяців підряд до липня 2000 р. або за весь період після липня 2000 р. Тобто зарплата працівника ділиться на середню зарплату по країні щомісячно і сумується. До речі, колись і я відмічав за подвійну бухгалтерію влади. Це коли був період, що у нас Державна служба статистики визначала середню зарплату по країні, а пенсійний фонд визначав свою середню зарплату і розміщував на своєму сайті. Не знаю, можливо, і я сприяв, що цей механізм вже відмінений.
Стр.стаж – страховий стаж працівника. У мене, наприклад він рівний 43 роки. Але мінімум для жінок 30. а для чол. 35 років.
1.35% - ціна одного року страхового стажу. Визначає його КМ України. На даний час він = 1,35 %.
З сер. – зарплата по країні середня. Вона береться в середньому за останні 3 роки.
 
В чому тут проблеми? Що переважна більшість наших працівників за розрахунками мають пенсію меншу за мінімальну. Тому призначають оту мінімальну пенсію більшості пенсіонерам.
 
Щоб коефіцієнт зарплати був більшим за одиницю, необхідно щоб зарплата працівника була вищою за середню по країні. Чи багато із нас може похвалитись. Що в нього зарплата в 2011 р. була вищою за середню по країні 2372 грн? Отже буде коефіцієнт зарплати меншим одиниці. Далі добуток (30 років страхового стажу х 0.0135 дає тільки 0,4. Отже, навіть якщо ваша зарплата рівна середній по країні і цей коефіцієнт зарплати рівним одиниці, то пенсія буде – 0,4 х (2372(сер. зарпл. за 2011р.)+1982(сер. зарпл. за 2010 р.)+1650(сер.зарпл.за 2009 р.) = 0,4х2001 = 800 грн. Тобто менша за мінімальну.
 
Державні службовці отримують пенсію рівну 80 % їх посадового окладу. Скажімо науковець із відповідним стажем наукової діяльності і страхового стажу, може мати пенсію 80 % його середньої зарплати за три останні роки. Навіть тут вловлюється різниця – 80 % окладу і 80 % середньої зарплати за кілька років. Тому науковий працівник може отримати пенсію розміром в 3000-4000  грн, але якщо він попаде на кілька місяців у Верховну раду, то вже може оформити пенсію на рівні 16-20 тис. грн.
 
страхування дуже мало знайдеться працівників для добровільного страхування.
 
Які висновки із вище викладеного можливо зробити?
 
Запроваджена пенсійна реформа не дала економічного ефекту для Пенсійного фонду України, але породила масу проблем соціальної ефективності для суспільства та погіршення економічної ефективності для самих осіб, які втратили працездатність.