– Братва! Нашу пісочницю зносять!
– Хто?
– Якісь мудаки з ескаватором.
– Уроди!
– Не дамо!
– Побігли!
– Он вони, алкаші в брудних спецовках.
– Руки геть від нашої пісочниці!
– Не дамо!
– Доброго дня, діти.
– Іди на х...!
– Ти хто?
– Архітектор.
– Прибирайся з нашої пісочниці, гад!
– Діти, заспокойтеся. Це планова реконструкція дитячого майданчику відповідно до генерального плану розвитку міста.
– Шо?
– На цьому місці буде новий дитячий майданчик з ігровими автоматами та триповерховою ковзанкою.
– Він бреше!
– Не може бути!
– Діти, ви мене ображаєте. От вся містобудівна документація. Будь ласка, знайомтеся.
– Засунь свої папірці знаєш куди!
– Підітрися, ботан!
– Ха-ха-ха!
– Діти, ну майте ж совість. От всі реквізити документа, кругла печатка. Це роздруковано з сайту міськвиконкому. А якщо ви мені не вірите, скоро приїде на урочисте відкриття мій начальник, ви його по телевізору бачили. Він підтвердить, що все законно.
– Фу! Брехня!
– Лижи задницю своєму начальнику, забудовник сраний!
– Ганьба ворогам дитячого майданчику!
– Ми не вороги, ми будівельники.
– Дах вам зірвало, будівельники! Чому з нами не порадились?!
– Вимагаємо громадських слухань!
– Добре-добре. Діти, от план. Якщо ми хоч трохи від нього відхилимось, дядя ботан з’їсть свої окуляри. Дивіться. Тут будуть ігрові автомати...
– Так ми і повірили, що будуть ігрові автомати!
– Не вішай лапшу! На дитячих майданчиках не буває ігрових автоматів!
– А у вас буде. Це експеримент британських вчених. Британський інвестор профінансував встановлення...
– Годі! Не викручуй мені яйця! Ви просто руйнуєте нашу пісочницю, щоб збудувати тут сортир!
– Дитинко, чому ти вважаєш...
– Братва, тут буде вонючий сраний сортир замість пісочниці! Я їх знаю!
– Діти, насправді тут будуть ігрові автомати для інтелектуального розвитку...
– Тобі насрати на нашу пісочницю, тобі насрати на наш будинок, тобі насрати на наше місто...
– Тобі насрати на нас всіх, мудило забудовне!
– Братва, он вже екскаватор близько. Лягайте під колеса! Не пускайте фашистів нищити нашу пісочницю! Ми переможемо!
– Діти, ви незаконно перешкоджаєте...
– Все законно, дурнику! Це наше місто!
– Це місто не тільки ваше.
– А пісочниця наша!
– Діти, ви живете в правовій державі, тут є певні закони...
– Закони-мудозвони!
– Не слухайте його!
– Ботан, заткнись. А то дам в рило.
– У нас демократична держава, чуєш! Влада належить народу! І ми проголошуємо нашу пісочницю вільною республікою!
– Дитинко, злізай з цього залізного слона, ми будемо його зносити. Тут буде нова триповерхова ковзанка.
– І карусель знесеш, гад?!
– І карусель буде реконструйована.
– У нас найкраща карусель! Ні в кого такої нема!
– У вас буде краща. І додатково ігрові автомати.
– Трепло! Ну які такі срані ігрові автомати!
– На одному стратегічні ігри, на другому стрілялки, на третьому навчальні ігри, затверджені міністерством освіти.
– Пи..дить і не красніє!
– Урод!
– Покажи свої срані автомати!
– Он вони.
– Братва, дійсно, там з фургону витягують якісь круті ігрові автомати...
– Заткнися, мальок! Братва! Це обман! Їх поставлять на день і увезуть!
– Я ж показую вам документи, де чорним по білому сказано експлуатувати ігрові автомати за адресою цього дитячого майданчика...
– Республіка тобі не вірить.
– Так! Наша республіка захистить свою пісочницю від фашистів!
– Діти, не можна створювати державу в державі, це узурпація державної влади...
– Заткнись! У нас референдум! Отже, шановна громада, наша республіка має прийняти важливе рішення. Чи віримо ми забудовникам?
– Ні!
– Вони засранці!
– А може, хай хоч день автомати постоять? Це кльово...
– Ша! Ти дебіл? Сьогодні автомати, а завтра сортир.
– Діти, не заплановано ніякого сортиру...
– Ага! От ти і визнав порушення правил санітарного благоустрою, засранець!
– Наша республіка категорично заперечує проти реконструкції без сортиру!
– Як не буде сортиру, це ж антисанітарія!
– Ми не дозволимо заборонити нам срати і ссати в пісочниці!
– Діти, це треба робити вдома, а не на вулиці...
– Мораліст довбаний!
– Розкажи мені, де я маю ссати! Я нассу твоїй мамі в рот!
– Вимагаємо внести у план реконструкції туалет!
– Діти, план вже затверджений.
– Ніякої реконструкції без сортиру! Ми кістьми ляжемо!
– Добре-добре. Діти, я передам начальнику ваші вимоги. Думаю, британський інвестор погодиться профінансувати будівництво туалету на ваші вимо...
– Братва! Він попався!
– Шановні громадяни Республіки Пісочниці, брехня та підступні наміри сраного забудовника викриті. Ці британські довбоящери таки збираються будувати сортир на місці нашої пісочниці.
– Діти, ніякого туалету не заплановано!
– Брешеш! Ти сам сказав, що збудуєш туалет!
– Я... ви...
– Братва, може, дозволимо їм збудувати туалет? Це ж кльово, і туалет, і ігрові автомати прямо на вулиці...
– Зрадникам республіки – заткнутися і присісти! Десять віджимань! Інакше наб’ю морду! Братва, я знаю ці автомати. Це лохотрон і тоталітарна секта. Вони хочуть, щоб ви винесли з дому останні гроші та програли їм.
– Діти, це не казино, це навчальні ігри за рахунок британського інвестора, тому що ігрові автомати абсолютно безкоштовні...
– Та чого ми дозволяємо йому балямкати! Це ворог республіки! Наберіть в жмені піску і кидайтеся в нього!
– На раз-два сип пісок!
– Прямо в рота цілимось!
– Правильно, став підніжку!
– Забирай окуляри! Топчи довбані окуляри!
– Цільтеся в очі! Добре цільтеся!
– Ха-ха!
– Ура!
– Він тікає!
– Відповзає!
– Лузер!
– Так, тепер беремо цеглу і трощимо клятий лохотрон.
– Може, перевіримо, чи справді вони безкоштовні...
– Трощи зло мовчки і не будь лохом!
– Цілимось по екранам.
– Прикольно, такий дзвін!
– Ха-ха-ха!
– Я поранився...
– Пролилася перша кров! У нас є герой оборони республіки!
– Будь мужнім, не реви.
– Ми закінчимо твій славний почин.
– Братва, шухер! Сюди йдуть якісь бандюки!
– Ой, там мій братело старший.
– Так це менти в штатському! Нарешті приїхали наводити порядок!
– Вони посадять сраних забудовників?
– Вони посадять нас, якщо не розбіжимося! В зв’язку з успішною обороною пісочниці оголошую республіку розпущеною! Герой, іди зі мною!
– Звалюємо!
– Так, на тобі полтинник на морозиво. Заслужив.
– Ти кльовий пацик.
– А ти герой. Горжуся дружбою з тобою.
– Та ну, я просто робив те, що ти сказав.
– От і молодець. Ти ж бачив, інші, сволота, кожен собі на умі. А ти все робиш чьотко. Ти крутий.
– Дякую.
– Іди за морозивом, герой. Здибаємось за годину.
«Здається, все пройшло на ура».
– Па-ап, відкривай!
– Ну, синку, задали їм жару?
– Докладаю. Автомати потрощені, ботан-архітектор обісраний. Ми перемогли.
– От і добре. Їм там у Англії нема куди гроші дівати. Не розуміють, що тендер мій. Зовсім оборзіли, відкатів не заносять.
– Па-ап, а що таке тендер?
– Тримай сто баксів і не питай зайвого.
– Па-ап, дай штуку баксів або я розповім пацанам про тендер.
– Який ти хитрожопий, синку! Добре, розповідаю. Якщо б не тендер, ми б жили з голою задницею, як всі твої вуличні дружки. Ці сто баксів – твоя доля з тендеру. Якщо ти про це комусь розповідатимеш, до нас прийдуть менти і все конфіскують, татка посадять, а тебе відправлять у сраний дітдом.
– Шо?
– Тендер, синку, це значить, що з бюджету дають бабло на облаштування дитячого майданчика. Припустимо, я пропоную за бюджетні кошти купити м’яч та зробити футбольне поле, а ці довбані англійці обіцяють за бюджетні кошти спорудити триповерхову ковзанку і безкоштовно дарують якісь автомати в рамках своєї дебільної програми розвитку дитячого інтелекту. У нас діти і так шибко розумні, а ці уроди хочуть взагалі дестабілізувати ситуацію, спровокувати конфлікт поколінь і нерозуміння між батьками та дітьми.
– Шо?
– Так, синку, це капець, і вони виграють тендер, бо сподобались начальству та хтось строчить похвальні статейки в газеті. А на спорт їм плювати. От скажи, синку, що краще – лохотрон чи футбол?
– Футбол!
– І я так думаю.
– І що?
– Тепер начальство побачить, що діти не люблять лохотрон. Англійців пошлють у далеку прогулянку, а я виграю тендер.
– То я можу сказати пацанам, що у нас буде своє футбольне поле на дворі та новенький м’яч?
– Дурень! Гроші на футбол я поділю з начальством, а тобі дам ще сто баксів. І будеш гратися з голитьбою в пісочниці, як завжди. І будеш ватажком, бо ти багатий та щедрий. Усвоїв?
– Усвоїв, тату. Жени сто баксів вперед.
– З якої радості?
– За мовчання, тату. Це соціальний податок. Бабки підуть в общак Республіки Пісочниці!
