Почув я сьогодні новину: розгнівався наш Микола Янович. Каже, що безвідповідальні чмошні європейці принижують український народ та намагаються зірвати проведення в нашій країні свята футболу.
Миколо Яновичу, як я вас розумію! Повірте, мені болить не менше Вашого. Тут я цілком на Вашому боці.
Ось кричать: Юлька, Юлька! А чого, власне? Наш самий гуманний суд розглянув справу та вляпав на усю котушку. Чого так багато? А скільки треба, стільки і вляпав. Ну не доганяють оці розбещені європейці, що сажати Юльку було не просто треба: це було вкрай необхідно.
Ну, по-перше, там у Баті Хведоровича справи були такі: або Юльку за грати, або сам- до психоаналітика, чи, не приведи Господи, до сексолога. А як йому до сексолога? Несолідно, та й совєцькіє корні не дають: тоді ж сексу не було. Ну хіба здибав яку у темному місті... згріб... відмазався. А тепер справа зайшла про здоров'я керівника держави! А Юлька сидить- і з лібідо у Хведоровича порядок.
По-друге, як Юльку посадили, усі зрозуміли: посадили її- можуть і мене. І льогко! Тому найбільш розумні зразу пішли у ап-позицію. Ну, у смислі, що тільки з Банкової: -Ап!- і вони вже в позиції, ну, в смислі, в тій, що "мама моєт пол". А без команди можуть там пиво варити, спортом займатися, чи Україну, теєчки... вперед... потихеньку, щоб мама не знала. Є кого Європі показати. Ось вам, жива справжня опозиція! Дивіться: ап!
Так що з демократією у нас вері гуд, як кажуть в Італії. А в економіці зовсім повний стабілізець та процвітання. Не вірите, європеоїди? Та у нас податки сплачує хто хоче. А хто не хоче- не сплачує! Повнісінька свобода! Єдина умовочка: це стосується найбагатших та особливо наближених. А дуже наближені, чи там рідня, ті взагалі, можуть навіть щось і приватизувати, що ще чомусь не приватизоване завалялося. Ну, звичайно, лафа не для усіх, на усіх не напасешся. Але ми йдемо до того! Семимильними кроками, аж штани тріщать. Ну є недоробки, так не помиляється той, хто не робить нічого. Так, у Кот-д!івуарі вести бізнес поки що простіше, вже не кажучи про Гондурас, до якого нам ще... У нас поки що малий та й не дуже малий бізнес як вилізе під ясне податкове сонечко, так йому і триндець прийде. Тому у всіляких службовців є можливість підзаробити, або, як один казав, підколядувати до державної зарплатні. І усім добре!
А з приводу виборів розмови вже йдуть. Та й що? Агов, локшиноїди! А ви локшину не їсте, ви її на вухах носите, як прикрасу? Носіть! Хведорович із Яновичем ще наварять, тим більше, що суд вирішив: під час виборчої кампанії брехня брехнею не вважається! Ось яка у нас демократія! А Європа там чогось триндить...
Вельмишановний Миколо Яновичу! Ви знову сплутали Божий дар із яєшнею. Не розказуйте нам, які ви з Батею Хведоровичем біляві та пухнасті. Нє, на декого локшина ще діє, але більшість нашого населення її вже об'їлася. До гикавки. Звісно, усі хочуть заробити. Тому ваші з Хведоровичем штатні кур... ну як їх там, зі зв'язків із громадськістю, щебечуть про могутню тектоніку (ач яке слово вивчили, бісові дівки!) Керівного Овоча. Та й коріння у нього, кажуть таке дворянське, що ого-го, дай Боже кожному!
Дівчатка, дворянське коріння- це не те, що ви лижете, це і освіта, якої катма, це і загальний рівень культури, який у нашому випадку вище "Мурки" та "Владимирського централу" не підніметься ніколи, це і відчуття відповідальності перез державою, яку треба берегти, а не розкрадати. До речі, коли Титанік ішов під воду, більшість чоловіків- аристократів поступилися місцями в рятувальних шлюпках жінкам та ПАСАЖИРАМ ТРЕТЬОГО КЛАСУ. Уявляєте цю ситуацію із Хведоровичем? Посміймося разом. Так що, пробачте, а слова "аристократ" і "бидло, що пролізло до влади", на жаль не синоніми. Хоча хто зна, може Ганя іншої думки. Змогла ж он про поета Чехова...
Знову звертаюся персонально до Вас, аж занадто наш дорогий Миколо Яновичу! З приводу принижень, вимушений з Вами не погодитись. Мене, як громадянина України, ніхто з отих іноземців не принижував. Мене, як і багатьох моїх знайомих, принижують умови нашого існування на цій благословенній землі. Мене принижує сам факт нашого з Вами та Вашим Батею співіснування. Сподіваюся, що колись я прийду під Печерський суд, де на до-овгій лаві знайдеться місце усім, хто зараз, під час кризи, хизується своїми фінансовими успіхами та стрімким економічним зростанням. За рахунок таких, як Ваш покірний слуга. Скажу більше: не тільки мене, чи державу в цілому ніхто не принижує, ніхто не принизив навіть Вас (маю на увазі усю вашу бражку): Вам просто вказали на Ваше справжнє місце.
