З цікавістю прочитав замітку в одному блозі:
http://blogs.pravda.com.ua/authors/shrike/4fa2af7f6a40a/
Замітка дуже сподобалась. Окремо також виділяю «ГРАХФІКІ» Зачьотні.
Але звісно найбільше сподобавсь текст. І особливо висновок, на тему що ж робити? Ось:

Вкратце мысли такие:
1) Восстановить свободную конкуренцию между политиками и партиями, что невозможно без отстранения от власти Виктора Януковича и Партии регионов.
2) Дрессировать политиков, заставляя их эволюционировать.
3) Рождать в сети цивилизационные мыслевирусы, заражать ими избирателей и политиков.
И – вариант фантастический, но достойный внимания – заключить аналогичный испанскому "пакт о забвении", который должен вынести исторические, языковые и прочие разделяющие нас вопросы из политического поля.

І в цьому контексті згадавсь мені розміщений на «ДД»  МАНІФЕСТ   УКРАЇНСЬКОГО  НАЦІОНАЛІЗМУ
 
Цікаво, в якій частині «графіків» автор замітки в блозі, відніс би ідеї викладені в  маніфесті?
 
Пропоную розглянути наведені пункти висновків блогу крізь МАНІФЕСТ.
З першим пунктом ясно. Пункт логічний оскільки сама ця партія регіонів є по-суті  АНТИУКРАЇНСЬКОЮ партією і є в ОПОЗИЦІЇ до ідеї існування  НЕЗАЛЕЖНОЇ  УКРАЇНСЬКОЇ  ДЕРЖАВИ. Ну це якби наприклад в Ізраїлі до влади раптом дорвалась якась Хесбалла.
З другим пунктом вже цікавіше. Що значить дресирувати політиків? Переобирати, переобирати, переобирати допоки не навчаться виконувати обіцянки???
А як бути з тим що ряд партій і більшість існуючого політикуму є в ОПОЗИЦІЇ  до самої  ідеї НЕЗАЛЕЖНОЇ  УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ???
 
Тобто фактично треба робити лише одне  ПЕРЕВИХОВУВАТИ  ШЛЯХОМ  ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ  НОВИХ  ІДЕЙ??? Тобто втілювати лише один пункт.  Номер ТРИ (згідно висновків блогу).
 
Стосовно ж пакту про «забвєніє», це вибачте варіант для внутрішньо громадянського конфлікту. А в статті наведеного вище блогу проблеми окреслені ті котрі привнесені  ЗОВНІШНІМИ  ЧИННИКАМИ. Адже внутрішньо (в середині української нації) цей пакт уже діє як і в Іспанії (є спільна ветеранська організація Юхновського, що поєднує і ветеранів другої світової) і з мовою і іншими питаннями консенсус є.
А от поза нацією ці проблеми звісно існують і ОСКІЛЬКИ  ДЕРЖАВА з назвою  Україна  не належить  УКРАЇНЦЯМ, ці проблеми впливають на розвиток держави.
В Іспанії доречи так само попри внутрішньо іспанський пакт про «забвєніє» ситуація АНАЛОГІЧНА. Існує проблема з БАСКАМИ і їхньою  «ЕТА» існує проблема з Каталонією та їх мовою.
 

Отже з усього що наведено в Блозі, головна ірушійна сила для зміни ситуації є по-суті  ПОШИРЕННЯ  НОВИХ  ІДЕЙ.
САМЕ  ТОМУ  Я  І  НАВОДЖУ  ОЗНАЧЕНИЙ  ВИЩЕ  МАНІФЕСТ як одну з таких ІДЕЙ для поширення в масах.
 
Маніфест я розмістив на багатьох сайтах, результат (якщо стисло) такий:
1. Українофобам  не подобається український націоналізм.
2. Декотрим Патріотам та розумникам не подобається соціалізм.
 
Якщо ж не полінуватись і таки зробити короткий аналіз тексту маніфесту, то в маніфесті  батьками нації названі на 50% люди котрі належали до соціал-демократів та соціалістів, А з інших імен вийшло, що українських комуністів виявилось навіть більше чим українських націоналістів.
 
Тобто націоналісти-патріоти і взагалі ті хто себе ідентифікує з українством нормально сприйняли цей факт існування в одному списку і Довженко і Бандери і Петлюри і Дзюби (ось вам і ФАНТАСТІЧЄСКІЙ  ПАКТ  ПРО ЗАБВЄНІЄ, партійність відійшла на другий план, а користь зроблена для розвитку нації вийшла на перший)!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Зате цю думку маніфесту чітко вловили українофоби.
 
Друга частина маніфесту присвячена економічним на громадянським свободам.
Ситуація виявилась майже аналогічною. Тільки поділ пішов не лінії українофоб-українець, а по лінії  тоталітарна ментальність-демократична ментальність.
Люди з тоталітарною ментальністю (судячи з моментів) засуджували самоврядування і спрямовування на середній клас, а ті хто наче за демократичний розвиток засуджували соціалізм.
Хоча жодного аргументу проти українського націоналізму+соціалізму навести такі не спромоглись. Вочевидь не сприйняття соціалізму як такого була викликана спробами впровадження радянської моделі керування економікою.
 
Тому, підсумовуючи півторарічний досвід поширення ідей викладених в маніфесті, можна стверджувати лише їхню правильність, оскільки ідеологія маніфесту є об’єднуючою для українців, а ідеї викладені в ньому є притаманними загальнолюдським філософським доктринам про справедливість, рівність та братерство.
 
Тобто аналізуючи наведені вами Шрайку графіки, я ідеї би маніфесту розмістив би в ЦЕНТРІ.