Даю більш розгорнуте пояснення. Свої дії на період виборчої кампанії. Ну і на передвиборчий також. Спонукало до цього, моє же ІМХО, ось це - ВАШ ПОКІРНИЙ СЛУГА. ЛИСТ. ТЯГНИБОК. Власне, не саме ІМХО, а реакція на нього. І реакція не синяків, там, при їх народженні, Господь мабуть був дуже заклопотаний, і по запарці, замість мізків, впихнув в їхні черепушки, сіно, солому та інший різний непотріб. Хоча сіно та солома, це корисний продукт. Ні, впихнув просто різний непотріб. І виправити цю ситуацію вже неможливо. Їх, синяків, як казав невідомий мудрий дядько, чи тетка, виправить тільки могила.
 
Да, головним приводом для цього ІМХО, була реакція правих ДДшників в тому ІМХО. Правих не в сенсі, що вони завжди все вірно пишуть, роблять та мають монополію на істину, а в сенсі ідеологічному. І ось ці праві натовкли мені пику. Хоча я так і не зрозумів, за що. Та мабуть і вони не знають за що. Можливо, просто тому що згадав Свободу, навіть якщо і нема ніякого наїзду на неї. Так це гарна риса, один за всіх, ну і так далі... але тут нонсенс спостерігається. Я сам правий(ідеологічно, нагадую). Але не просто правий, а хитроправий (очікую продовження семантичного ряду, як то, хитромудрий, хитрожопий, ну і ще щось, в кого яка фантазія).
 
Моя хитроправість полягає в тому, що у боротьбі за нашу, національну Україну, треба використовувати стратегію, яка полягає в тому, щоб максимально використовувати, яких-неяких, але союзників. Серед них є людина, перед мужністю якої я схиляю голову. Звичайно, це Юлія Тимошенко. Важко визначити її ідеологічні погляди. Мені здається, це щось середне між соціалістичним та демократичним сприйняттям побудови суспільного та державного устрою.
 
Але серед націоналістів такої людини нема. Такої харізми, як в неї, нема ні в кого з українськіх політиків. Більше того, пасіонарність, яку вона демонструє, також не властива жодному з лідерів українського політикуму. Тому, для України, Юлія Тимошенко, це подарунок долі. І кому-кому, а націоналістам треба на повну використовувати цей шанс.
 
Ось в цьому, стисло, полягає моя хитроправість. Просто ж праві вважають, що треба користуватися навіть не стратегією, а тактикою, для досягнення мети. Ця тактика полягає в тому, що треба всіх рубати шаблюкою, хто не поділяє націоналістичну ідеологію. І що з цього вийде, невідомо. Розрахунок, на "потом посмотреть".
 
Ну, а тепер про мої дії, які я анонсував. Всіх, хто гіпотетично може потрапити у Верховну Раду, я поділяю на дві групи, ось так -
 

Стосовно Королевської, звичайно, велике питання, але я поставив її, тому що, один раз соціологія надала їй шанс потрапити в Раду.
 
Для першої групи, "Українські партії", буде з мого боку максимальна підтримка на яку буду здатен. Едине, що я зможу собі дозволити, так це обережне, м'яке наставляння на шлях істинний. Як в тій замітці, де мене отметелілі просто праві.
 
Другу групу, там довга назва, не хочу її виписувати, самі бачите, буду, як казав один кончений мудак, мочити. Який з мене мочильщик, хай громада оцінює. Але я буду задіювати все на що здатен, все що вмію, всю свою фантазію та креатив.
 
Дивлячись на цей малюнок, можуть виникнути деякі питання. Здебільшого стосовно Кличка. Стосовно Королевської, думаю мало в кого будуть якісь питання. Та і особливих зусиль, до ії нейтралізації я не буду докладати. Це мильна бульбашка. Вона і так, сама по собі лусне до виборів.
 
А ось Кличко, мало того, що в нього є реальний шанс самостійно потрапити в Раду, а він для мене ще є супертушкою. Чому, це окрема розмова. Звичайно стосовно нього будуть заперечення. Навіть сам газда нашого сайту заперечує проти мочилова Кличка, мотивуючи це тим, що в свій час так само мочили Яценюка, а тепер з ним об'єднуються. На що я кажу, якби в свій час не мочилі Яценюка, то він би точно скурвився, і зараз би сидив в креслі прем'єр-міністра, замість Пахла. Та і взагалі, я не пам'ятаю, щоб його так вже сильно мочилі. Я вже не кажу, що з інтелектом у Яценюка все ж таки краще, ніж у Кличка. А ось Кличку вже нічого не допоможе. З усіх його дій, висловів, поведінки, видно, що він органічно себе почуває серед теперішніх можновладців. Тому він, та Україна, це зовсім протилежні іпостасі.
 
Ще залишаються деякі діячі, які в Раду не проходять, а нагадити опозиції, та відібрати в неї голоси, вони можуть. Самий "крутий" серед них, це Ляшко. Тут, я не знаю, що робити.Писати про нього, робити колажи, це здається буде йому тільки на користь. Зайва реклама. Можливо, хтось, що-небуть порадить з цього приводу.
 
Оце так я буду діяти. І це Вам не хі-хі-ха-ха, я дядько сурйозний, сказав, буду робити. Звичайно, я не ортодокс, але щоб змінити мою думку потрібен дуже могутній тиск фактів. Фактів достовірних та перевірених.
 
І взагалі, товариство, час вже вступати в бійку. Це на початку бійки страшно, але коли вже в неї вплутався, то страх зникає. Дієш по обстановці, та згідно наміченого плану. Можу навіть сказати, що і смерть не страшна. В мене було декілька ситуацій, коли я дивився в очи смерті. Всі не буду перераховувати, але стисло розповім враження від одного випадку. Було таке, що мусора поклали мене на підлогу, спрямувавши при цьому на мене дуло автомата. Такого, короткого, без прикладу. Кажуть, що в такі миті, в голові пролітає все життя. Скажу Вам, це брехня. Нічого не пролітає. В мене була тільки одна думка, - " Зараз палець на курку смикнеться, і 3,14здець...ось як він виглядає...". Коли все це минуло, і я залишився живий, Ви не можете собі уявити, який адреналін я відчув. Гори міг звернути. І це відчуття, стосовно гір, в мене залишилося назавжди. І тому, я вважаю, що одна людина може зробити дуже багато. Головне, щоб було бажання, рішучість, та впененість у своїх діях.