для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Телебачення кольору хакі


Телебачення кольору хакі
Бо який канал не увімкни - "идет война народная. Священная война". Все стріляє, ба-бахкає, громихає.
 
Люди у військовій формі та в цивільному з гвинтівками, пістолетами, автоматами весь час влаштовують засідки, рахують патрони, ладнають зброю, готуються до бою, йдуть в атаку, закидають один одного гранатами, "косять" з кулеметів, беруть у полон, підривають мости, пускають під укіс потяги. Хіба що в бетонні урни на трамвайних зупинках пекельні механізми не закладають.
 
І це - незалежно від 9 травня чи ще якої-небудь дати. Військові дії тривають на екрані цілий рік. І влітку, і восени, і взимку, і навесні. Особливо по Першому (анти-) Національному - там воюють ледь  не кожного Божого дня. З невеличкими перервами на "поплавського", "кроликів" чи іншу дурню з тієї ж опери.
 
А оскільки Перший Національний - державний канал, тобто рупор держави, то може такою слід вважати на сьогодні й офіційну державну політику? Чи не готують, часом, українців до війни? Тільки не уточнюють, до якої саме і з ким, але чітко сигналізують бути завжди напоготові. А як не до війни, то хоча б до життя за законами військового часу.
 
Разом з НТКУ, ніби теж у виконання державного замовлення, до мілітаризації суспільної свідомості неабияк докладаються  "Інтер", "ІСTV", "Україна" та інші. Там так само "батальйони просять вогню" разом з  незліченими "СМЕРШами", "солдатами", "штрафбатами", "десантами", "спецназами", "діверсантами".
 
Тим часом запроваджувані проти національної свідомості українців теледиверсії перетнули екран і набули свого реального втілення минулої п'ятниці у Дніпропетровську. Мовляв, бачите, без КГБ СБУ та посилених патрулів  міліції - ніяк не можна. Повсюди вороги. Так і прагнуть "стабільність підірвати". Отже справа ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ має жити і міцніти.
 
Якщо ж взяти Інтернет-публікації, коментарі під ними, обговорення на численних форумах, то відвідувачів, які вважають владу абсолютно непричетною до серії дніпропетровських вибухів, як не "дивно" - переважна меншість. Такі ж самі настрої на вулицях, у чергах, в салонах громадського транспорту, на тих же зупинках. Зокрема і в Дніпропетровську, де живе автор допису.
 
Між тим телемуштра триває. Єдиним парадом на екранах йдуть менти, кадети, чекісти. Покищо команда "Равня-а-айсь, смир-р-р-рна!" лунає лише з зомбоящику. Хтозна, чи не отримає її українське суспільство "в натурє". Хоча "разговорчики в строю!" ми вже чуємо і давно. Вже більше як два роки поспіль...
 
"Я вижу дым, но я здесь не был!
 
Я слышу гарь. Я чувствую гарь,
 
Я знать не хочу, ту тварь,
 
Кто спалит это небо.
 
Я вижу песню вдали, но я слышу лишь:
 
Марш, марш, левой!
 
Марш, марш правой!
 
Я не видел толпы страшней,
 
Чем толпа цвета хаки!
"
 
/Наутилус Помпилиус, "Шар цвета хаки"/
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.
© spetskor [03.05.2012] | Переглядів: 2946

2 3 4 5
 Рейтинг: 41.3/40

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook