Першою проблемою, яку блискуче і оперативно "вирішив" Петро Порошенко на посаді міністра економічного розвитку й торгівлі в уряді бандюковича стала сирна колізія у відношеннях України та Росії. Після зустрічі з головою росспоживнагляду Геннадієм Оніщенком, наш ПоРОШЕН в притаманному йому стилі бадьоро відрапортував про усунення будь-яких суперечок й непорозумінь.
 
Міністр запевнив, що внаслідок проведених ним перемовин українські підприємства безперешкодно поставлятимуть свою продукцію на російський ринок. Відтак конфлікт вичерпано. "Сирна війна заверешена", - звітував Порошенко.  Ось, мовляв, який я, вмілий переговорник. Про все домовляюся, все залагоджую.  
 
Щоправда, українські виробники чомусь були зобов'язані проходити принизливі процедури перевірки інспекціями росспоживнагляда, коли той забажає. І це при тому, що інкримінована росіянами пальмова олія в українських сирах - головний формальний привід для розв'язання Москвою "сирної віни" - так і не була знайдена.
 
Ну і що ж ми маємо в підсумку? Чи відновлене постачання українських сирів до Росії?
 
"Всупереч домовленостям, українські сировари повідомляють про відсутність можливостей поставляти продукцію на ринок Росії. Про це повідомив директор департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський.
 
"Ми чули заяви, що трьом проінспектованих заводам експорт в РФ дозволений, але на сьогоднішній день поки що відвантажень немає ... На кордон формуляра дозволу ввезення не надходило. Росія не впускає", - розповів він.
 
Башинський додав,  що для вирішення цих непорозумінь українські виробники сиру планують підписати меморандум про виконання вимог інспекторів російського відомства. Цей документ хочуть надіслати у Росспоживнагляд.
 
Як повідомлялось раніше, сирна війна між Україною та Росією завершилась. Так, у Кабінеті міністрів України повідомили, що найближчим часом постачання сиру до Росії відновиться.".
 
За всім цим простежується характрений для Порошенка стиль: видавати бажане за дійсне, "делая хорошую мину при плохой игре".
 
Так само він працював і на посаді міністра закордонних справ. З боку Росії одна за одною на адресу України лунали образливі заяви (кремлівський намісник Чечні Рамзан Кадиров взагалі тоді сказав, що Росії давно пора покінчити з таким "непорозумінням" як Україна), а Петро Олексійович лише посміхався у відповідь, заявляючи про нормалізацію міждержавних відносин. "Хоть ссы в глаза - Божья роса".
 
Якщо Петро Порошенко діє саме за цим принципом, то такий кадр для Росії є дуже зручним на будь-якій міністерській  посаді українського уряду: чи то закордонних справ, чи то  економічного розвитку і торгівлі. Схоже на те, що Петро Олексійович попри неабиякий політичний досвід та базову освіту - у 1989 р. закінчив факультет міжнародних відносин і права Київського університету ім. Т. Шевченка за спеціальністю "економіст міжнародник" - так і не навчився захищати українські державні інтереси. В нього це виходить хіба що тільки на словах.
 
Інша річ -  свої особисті інтереси та власного бізнесу. Тут, судячи з його мільярдних статків, в нього все "чікі-пікі".
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.