Або кого ми більше не любимо, себе чи «владу».
 
Останнім часом на сайті з’являється достатня кількість статей досить песимістичного настрою, насичених скепсисом щодо здатності українського народу змінити своє життя. Власне для перевірки відповідності концепції … «попит визначає пропозицію» спробував у «Спогадах про майбутнє» запропонувати, за умови активності мас, цілком вірогідний розвиток нашого близького майбутнього.
 
З подивом прийшов до висновку, що попит на пісімізьм таки вищий. Не виключаю що це прояв здорового сарказьму до самих себе, однак з точки зору теорії педагогіки ще ніколи не чув щоб спонукати до прояву кращих якостей можна було постійно розказуючи народу ... який він нездара, бидло і т.п.
 
Та ні, можна звичайно й так, відсторонено глянути … на оту недолугу масу, але то вже якось дуже сильно нагадує класика …

«Когда человек не такой как вообще, потому один такой а другой такой, и ум у него не для танцевания, а для устройства себя, для развязку своего существования, для сведения обхождения, и когда такой человек, ежели он вчЁный, подымиться умом своим за тучи и там своим становиться — становиться ещё выше Лаврской колокольни, и когда он студова глянет вниз так они ему покажуться кажуться махонькие-махоникие, всеравно как мыши, пардон крИсы. Потому што это-же ЧЕЛАВЕК, а тот, который он, он тоже человек, невчЁный, но и … зачем же, это же ведь очень и очень. ДА — Да …… но НЕТ.»

Ось і доводиться зважати на вельми дивну ситуацію, коли всі хто при здоровому глузді цілком розуміють, що потрапили в конкретну халепу і шансів на нормальне життя з «пацанами» ніколи та ні при яких обставинах не буде, допоки їх не виперти до бісової матері. Доречно зазначити, що такі настрої не тільки за Заході чи Центрі України, а власне навіть за відгуками на сайті, досить сильні на Півночі та Півдні й навіть мають місце в самому Донбасі та на Сході України.
 
Однак весь час мусуються питання нездатності «бидлонароду» на спротив. А про те, кому власне культивування такої точки зору вигідне, думка ніколи не спадала? Чи не вистачає «зомбодіяльності» провладного телебачення та ЗМІ, які все дуже ретельно розжують й про опозицію, яка частково куплена, частково ні на що не здатна, й має купу недоліків, а народ ... то взагалі повне лайно.
 
І справа не в тому, що недоліків у опозиції та людей нема, а в тому, що  в результаті абсолютно конкретне лайно знаходиться при владі не маючи жодних ризиків отримати по сраці та опинитись на шконці, яку вже здебільшого за оці два роки володарювання цілком чесно заслужили згідно КК України!
 
То чи варто в розбраті та деморалізації суспільства допомагати цим покидькам? Чи в кого ще є сумніви з ким маємо справу?
 
То може просто варто не один одного шпиняти, а вірити  у власні сили й частіше згадувати не таке вже й далеке минуле, та про те, що коли дійсно гуртом та по осоружній сраці, то жодна «влада» не встоїть.  
 
P.S. Чи так вже хочеться дочекатись часу коли у кожного з нас з’явиться привід промовити … «Ви всі сволота»?!!