Скільки раз, мій Господь, Ти мене піднімав?
Скільки раз  мені руку Свою подавав?
Скільки раз проливав, як бальзам, благодать?
Скільки раз? Неможливо всього пригадать.
 
Скільки  милостей  щедро в житті сотворив?
Скільки раз про любов  Ти Свою говорив?
Скільки мук на хресті за мій гріх потерпів?
Скільки крові Своєї за мене пролив...
 
Скільки раз біля ліжка мого Ти стояв?
Серця біль скільки раз ніжно Ти гамував?
У дні скорботи втішав Ти мене скільки раз?
В двері стукав мої у самотності час?
 
Ну, а я? Скільки я на шляху змарнував?
Скільки раз я від Тебе не йшов - утікав?
Скільки раз я блукав по пустелях ума,
Й наді мною збиралась гріховна пітьма...
 
Скільки раз від обтяжливих дум я слабів,
Скільки раз на коліна ставать не хотів,
Скільки разів підминала мене суєта,
І земнії діла заступали Христа.
 
Скільки раз я стражденному міг  помогти,  
Так як, Цар мій і Бог, помагав мені Ти.
Та я серце  від ближніх моїх закривав,  
Як я мало любив, скільки я не прощав.
 
Скільки раз мене враг нагинав до землі,
Скільки раз загубитись я міг у пітьмі ,
Мою віру, надію старався зломить,
І єднала з Тобою лиш тонкая нить!
 
Можна б було її без жалю обірвать,
Моє тіло з землею Ти міг би змішать,
Але нитку звивав Ти канатом тугим,
Обнімав і прощав, і я знов був Твоїм!
 
Ти незримі світи мені щедро відкрив,
І небесним вогнем душу знов запалив.
І згорали в мені всі облуди земні.
Я Тобою живу, і живеш Ти в мені!
 
І згадаю ступивши на Отчий поріг,
Все, що згадувать стидно, і що так беріг.
І здивуюсь, як довго мене Ти терпів,
Як плекав Ти мене, як прощати умів!
 
Як носив біля серця на Отчих руках,
Забував я з Тобою про горе і страх...
І в молитві схиляю коліна, Отець!
Сотворитель! Владика світів і сердець!
 
Скільки раз  оспівати мав славу Тобі?
Перед ликом Твоїм нахилитись в журбі?
Скільки раз я повинен був ближніх простить?  
І скількох ворогів так як Ти полюбить?
 
Ні, Господь! Не "повинен" - жадаю, хочу,
Я на крилах молитви до Тебе злечу,
І у ніг Твоїх , Боже, смиренно схилюсь,
І подяку мою принесу, Ісус!
 
За пронзеннії руки і ноги Твої.
За терновий вінець  збагровілий, в крові,
За спасення Твій дар, за любві благодать,
І за те, що Ти грішників можеш прощать!    
 
Я -Твій син і Твій раб. Ти - мій Бог і Отець!
Всемогутній Спаситель, Володар сердець,
Вірю, чуєш молитву мою Ти нараз!
Боже Вічний! Прославить Тебе скільки раз! Скільки раз?
 
                                           Любов Васєніна
                                                                          
Вітаю всіх із празником Світлого Христового Воскресіння.
                                 Христос вовкресє!
 
Переклад.    http://blogs.mail.ru/mail/maximilian_ok1/64682F4FBFE62EDA.html