Слухаючи лідера фракції Партії регіонів у ВР Олександра Єфремова, можна помітити характерний для нього фразеологізм. Нардеп дуже часто вживає словосполучення "который есть". Цим він позначає дійсний статус будь-якого об'єкта чи предмета, взагалі будь-чого (кого), про що говорить. Це в нього замість російських відповідників до слів "існуючий", "діючий", "чинний", "функціонуючий", "наявний" та низки інших з того ж ряду.
 
Наприклад, "закон, который есть", "порядок, который есть",  "регламент, котрый есть", "время, которое есть", "правила, которые есть", "депутаты, которые есть", "министерство, которое есть", "документ, который есть", "факты, которые есть"  і т.д. і т.п. В багатьох випадках, навіть у більшості, можна було б легко обійтися і без його коронної фрази, "которая есть". Але в Єфремова це не виходить. Він постійно вживає її.
 
Не став виключенням і його вчорашній ефір у Євгенія Кисельова на "Великій політиці", которая есть. Взагалі, мені, як і, переконаний, переважній більшості глядачів, дуже важко спокійно слухати представників ненависної влади, тим більше її будівничих. Так і хочеться з ними зробити щось таке, від чого б ті не відразу оклигали б. Руки мимоволі починають свербіти і тягнутися до екрану заради вчинення акту відплати.
 
Завдяки своїй круглій фізіономії, которая есть, Єфремов справляє враження такого собі пузиря, мильної бульбашки у костюмчику з краваткою. Здається, ще трохи і лусне від безкінечного пустопорожнього базікання з удавано серйозним виглядом.
 
Ще одна деталь, дуже часто Єфремов розовіє, коли говорить. Може від хвилювання, може від задоволення собою, може від чогось іншого. Особливо органічно регіонал виглядає на фоні стіни в будівлі ВР приблизно такого ж кольору, у якої дуже часто парламентські журналісти беруть бліц-інтерв'ю чи то в спікера Литвина, чи то його зама Томенка, а також голів фракцій. Чи не спеціально під колір обличчя лідера фракції ПР пофарбувалу цю стіну?
 
У Кисельова мого терпіння Єфремова  вистачило до запитання щодо його статків та причетності до бізнесу. Регіонал рішуче заперечив підозри з приводу мільярдів та підприємств, которые у него есть. Особливо "переконливо" з його вуст прозвучала, сказати б, доказова база депутатської сумлінності. Не кліпнувши оком той сказав, що справді колись займався бізнесом, але відразу ж "зав'язав", щойно став головою Луганської облдержадміністрації у 1997 році, передавши акції управління згідно з чинним законодавством.
 
Ну не сам Єфремов формально володіє підприємством чи мережею, а, скажімо, його дружина. Чи діти, в даному разі - син. Або наідійні компаньони. То наскільки щирою є відповідь про його непричетність до бізнесу? Невже хоче сказати, що з тих пір взагалі не має від своєї комерції жодного прибутку? Передача акцій в управління хоча і виглядає юридично бездоганним, але в дійсності є суто формальним, символічним актом. Бо капітали, которые есть, все одно так чи інакше знаходять свого справжнього хазяїна.
 
Хіба для когось є секретом, що прихід у політику чи на державну службу з бізнесу має подвійну вигоду: і бізнес зберігається у переписаному на когось вигляді, і кар'єра держслужбовця просувається. Отже жодних втрат, одні лише надбання.
 
А взяти, приміром, нині чинний уряд мільярдерів. Мабуть його члени теж віддали свої бізнес-активи в управління. Все у відповідності з законом, который есть. Вони що, позбулися своїх бізнесових амбіцій? Порошенко, так той навпаки - заявив, що відмовляється від зарплати урядовця.
 
В якій нормальній країні це було б можливо, аби член кабінету міністрів відмовлявся від законної зарплати? А на що ж тоді йому жити? Значить в нього є якісь інші джерела фінансових надходжень, та ще й куди більші ніж посадовий оклад на державній службі, від якого він відмовився. Це гарантовано спричинило б грандіозний корупційний скандал, який би неодмінно призвів до відставки конкретного міністра. Щонайменше.
 
В Україні ж, парадокс, але факт - позиція міністра Порошенка, попри всю її ненормальність, за умови дотримання ним свого слова, виглядає навіть чеснішою в порівнянні з іншими урядовцями-багатіями. То чого ж варті на цьому фоні слова "святоші" Єфремова про його формальну непричетність до бізнесу, который есть? Їх спростовує саме життя. Чи лідер "біло-блакитної" фракції у ВР хоче сказати, що він в Україні унікум?      
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.