для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Крах люмпенської слами, або дещо про зелену травичку

Крах люмпенської слами, або дещо про зелену травичку
Мені вже якось доводилось констатувати, що владний Олімп у нас окупували люмпенізовані за своєю сутністю персонажі,  головною суспільною опорою котрих є теж люмпен – тільки менш вдалий і меткий, ніж його владоможні аналоги.
 
В цьому якраз і криється головний суспільно-політичний парадокс нашого буття,  коли суперзаможна, надкорумпована верхівка утворила сламу (кримінальний сленг, означає угоду) із жебрацько-люмпенізованими низами.
 
Але ця химерна ідилія, судячи із стрімкого падінню рейтингу ПР, перебуває на межі краху.
 
А почалось все із того, що дорвавшись до влади ці люмпен-мудрагелі в першу чергу стали контрапупити соціально-близьких.
 
Дивну історію, свідком котрої він випадково став на самому початку регіоналіади, повідав мені один приятель.
 
В минулому працівник однієї із правоохоронних структур, а нині адвокат мій приятель  у якійсь справі завітав до свого колишнього колеги, котрий подавшись свого часу до ПР досить серйозно піднявся у місцевій ієрархії біло-блакитних.
 
Принаймні на той момент він курував розподіл солодких чиновних посад в одному із найпринадливих в сенсі баксо-шинкування харківських районів.
 
З’ясувавши, що йому було потрібно і ввічливо вислуховуючи фінальний спіч свого колеги про те, як надовго і всерйоз регіонали прийшли до влади із усіма для друзів перспективними, а для ворогів неприємними  наслідками від цього факту, мій приятель був зазбирався відкланятися, аж тут до кабінету просочився помічник куратора.
 
Далі ж відбувся приблизно такий діалог:
 
- ???, - поглядом запитав помічник у боса, заледве кивнувши головою в бік гостя.
 
- Кажи, - поблажливо махнув рукою бос, - мовляв, свої.
 
- Я оце перетер із старим прокурором. Клянеться служити вірою і правдою…
 
- Вони зараз усі клянуться…
 
- …і готовий занести за  довіру.
 
- Скільки?
 
- Двісті п’ятдесят.
 
- А новий скільки обіцяє?
 
- Сто п’ятдесят.
 
Бос на хвильку задумався. А потім розпорядився:
 
- Значиться, так. Візьмеш і зі старого, і з нового по триста.
 
- А кого рекомендуватимемо?
 
- Поки нікого. Залишимо старого, а через пару місяців пошлемо його на хутір метеликів ловити і рекомендуємо нового.
 
- А якщо старий почне рипатись?
 
- А рипнеться пояснимо:  хай дякує, що взагалі по світу босим із голим задом не запустили. Та й про перспективу спостерігання заслуженого пенсійного життя в клітинку можна натякнути…

 
На тому й порішили.
 
Мій же приятель, потім дивувався: «Невже вони не розуміють, що за такого безпридєлу, наживаючи на рівному місці ворогів, вони довго не втримаються?»
 
Втім дивуватися немає чому. Бо відбувся процес масового проникнення у владні структури активних виразників люмпенської психології, що сповідають лише одну ідеологію – БАБЛО і ВЛАДА!
 
З особливою наполегливістю вони прагнуть закріпитися у будь-яких владних лакунах близьких до перерозподілу, головно кримінального та напівкримінального штибу.
 
І головне для них – це хапнути зараз, негайно, із будь-кого, хто під руку потрапить. А що потім буде, хоч трава зелена не рости…
 
Але на той момент свавілля лише починалось.  
 
І мова не лише про контрапуплення так званої опозиції (тим паче, схоже, що остання  і сама себе зведе на нуль без сторонньої допомоги) чи репресії проти деяких її провідників, чи тотальне згортання усіх існуючих в дорегіональний період громадянських прав і свобод, або ж утиски антирегіонально налаштованого масиву пересічного народонаселення, а особливо  його найбільш активної частки.
 
Цьому дивуватися навряд чи варто. Протистояння влади і опозиції із одночасним намаганням поставити одне одну у найнезручнішу позицію, перманентна боротьба за звуження/поширення спектру прав і свобод поміж державою та громадянським суспільством навіть для країн демократичних справа звичайна.
 
Тільки відбуваються усі ці процеси  за сталими, давно перевіреними, так званими цивілізованими правилами.
 
А позаяк у регіональному виконанні наша країна давно вже не демократична і така, що чим далі тим швидше скочується до авторитаризму, той правила ті зовсім не цивілізовані.
 
Що, саме по собі, не є в перспективі для влади аж надто gut, бо радикалізує, революціонізує, і що не дивно - люмпенізує значну частину носіїв антирегіональних настроїв…  
 
Дивує інше. Навіть авторитарно-тоталітарні режими репресуючи опозиційну верхівку та її активістів, як правило, пересічний її електорат особливо не утискають, а навіть намагаються в той чи інший спосіб заохотити. Не кажучи вже про своїх прихильників.
 
Навіть нацистський режим у Німеччині, репресувавши комуністичну та соціал-демократичну верхівку та їх активістів, іншу супротивну пересіч заохотив, хоча би наданням робочих місць та ліквідацією безробіття і підняттям соціальних стандартів.
 
Не кажучи вже про певні преференції своїм прихильникам.
 
Інша справа за рахунок кого і чого та в який спосіб це робилось, але саме із підняттям рівня життя багато-хто із дослідників пояснює феномен «німецького дива» у середині 30-х рр.. м. ст.
 
В Україні ж соціально-економічного «регіонального» дива не трапилось і навряд чи його слід очікувати..
 
Бо замість обіцяного «покращення сьогодні», відбулось реактивне моментальне погіршення, котре чи не в першу чергу зачепило інтереси основних електоральних груп самого Януковича і Ко.
 
Це стосується і так званих пільговиків (афганці, чорнобильці); і маси пересічних бюджетників ( в першу чергу гуманітарної сфери – лікарі, освітяни); і пенсіонерів; і, висловлюючись марксистсько-ленінським сленгом, пролетарів (шахтарів, металургів, машинобудівників), котрі замість нових робочих місць та підвищення зарплат, отримали «стабілізацію» останньої  і зріст безробіття.
 
Не слід забувати і про дрібний та середній бізнес, котрий податковим котком фактично розчавив уряд Яновича. Тим, хто стверджуватиме, що це не «регіональний» електорат, повідомляю.
 
По-перше, значна частина представників цього бізнесу, а особливо суто виробничого його різновиду, якраз мешкає і діє(діяла) саме в Східно-Південному ареалі України і в своїй більшості до часу симпатизували і віддавали голоси  якщо не Януковичу та ПР, то Тігіпко із екс-СУ. Що як виявилось – один і той же предмет, тільки в профіль.
 
По-друге, до подібних уподобань так званий креативний клас не в останню чергу спонукала свого часу специфічна «турбота» за нього тоді прим’єр - міністра, а нині мешканки сумновідомої Качанівки.
 
До цього ряду можна додати і опальних олігархів, і прокинутих союзників, і обділених однопартійців і багато кого ще…
 
Але, як на мене, особливо ображеним на Янека із Ко нині є найголовніший його електорат – це маса  люмпенізованих маргіналів, котрі не те що дешевого газу чи зливи улюблених оселедців івасі за викидним цінами так донині і не дочекались, але й обіцяної, хоча би позірної дружби і любові із Москвою чи зміни статусу російської мови так і не спостерігають.
 
Але особливо дратує цю публіку, що в своїй переважній більшості їм так і не пощастило перейнятися своїм улюбленим заняттям – нічого не робити і гребти під себе. Бо навіть в усій Україні стільки солодких посад не існує, аби хоча би усіх донецьких задовольнити.
 
Та й не кожного посадовиш на таке місце, бо воно передбачає не лише «гребти», але й «ділитися» із господарями. А от останнього люмпен дуже не любить та й через свою сутність просто не здатен.
 
Але розлючений здатен на інше…
 
В одному із коментарів на минулий матеріал, хтось стверджував, що на якісь радикальні дії наш народ не здатен, бо по своїй природі мирний і лагідний.    
 
Так ми доброзичливі і привітні, але за нормальних умов. А нинішню ситуацію нормальною навряд чи хто ризикне означити. Мало того, мова не лише про народ в цілому, але й про люмпенізовану, здатну відповісти на свавілля свавіллям, значну його частку.
 
Тому на останок моя порада нинішнім владоможцям. Фільтруйте базар, панове.  
 
Бо якщо відповідь Ландика-старшого на невинне питання, на стобіса нардепу стільки помічників? – комусь ж треба документи носити, – із таким виглядом, що не панська це справа, може викликати лише веселий сміх. То часто-густо згадувані міркування Азарова про користь капусти мусили б викликати не дуже приємні історичні асоціації.
 
Нагадаю. Наприкінці XVIII ст. комендант французького міста Діжон у відповідь на ремствування знедолених і зголоднілих городян кинув сакраментальну і рокову для нього фразу: «Трава в полі вже виросла – йдіть і жеріть!»
 
Трапилось це напередодні Великої Французької революції. А самого ж коменданта розлючені городяни невдовзі повісили, попередньо напхавши йому в рота оту саму травичку…
 
Валерій Семиволос, вільний журналіст, Харківська обл., село Губарівка, Товариство, Малого Кола»
 
УП

© strelok57 [11.04.2012] | Рейтинг: 45.1/26 | Переглядів: 4188

2 3 4 5 45.1/26




Коментарі

11.04.2012 13:41:43
5
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(5/5)

11.04.2012 13:44:23
Хоча я думаю, що якщо перед президентськими виборами Янукович почне кошмарити крупних олігархів, то даунецькі люмпени активно його підтримають і проголосують за.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(7/7)

MVF

MVF
11.04.2012 14:05:48
Навіть нацистський режим у Німеччині, репресувавши комуністичну та соціал-демократичну верхівку та їх активістів, іншу супротивну пересіч заохотив, хоча би наданням робочих місць та ліквідацією безробіття і підняттям соціальних стандартів. I think
Так ось на що розраховували ті, що голосували за ПР? Ну, ну... shok
Повинен розчарувати автора - ті самі виборці тупо, на рівні рефлексів, знов проголосоють за "біло-блакитних"... Yes
 
Отож бо і воно.
Востаннє редаговано MVF 11.04.2012 14:14:38
Не згоден Згоден  Підтримка: 80%(4/5)

11.04.2012 14:27:06
Трофим. "Аристократия помойки". Там сказано всё.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(6/6)

11.04.2012 17:16:15
MVF 11.04.2012 14:05:48
Так ось на що розраховували ті, що голосували за ПР? Ну, ну...
А чего удивляться? Если бы Овощ создал для рабочего человека нормальные условия для жизни - народец был бы за него горой. Да и за любого, кто создал бы такие условия - был бы горой.
Одна беда - обещать обещают, а не создают рая на Земле для своих избирателей biggrin
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(5/5)

11.04.2012 19:26:20
Травичка вже підростає, а харі в які її будуть запихати уже дозрілиYes
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(5/5)

MVF

MVF
11.04.2012 21:01:57
Тузик_Киевлянски 11.04.2012 17:16:15
А чего удивляться? Если бы Овощ создал для рабочего человека нормальные условия для жизни - народец был бы за него горой. Да и за любого, кто создал бы такие условия - был бы горой.
Одна беда - обещать обещают, а не создают рая на Земле для своих избирателей Yes

Святиє суслікі! 11.04.2012 19:26:20
Травичка вже підростає, а харі в які її будуть запихати уже дозріли Excellently
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(3/3)

11.04.2012 21:52:38
Excellently  5
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(3/3)

11.04.2012 21:54:45
А де ж Виталик?.......... shok
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

12.04.2012 00:02:57

Антифриз 11.04.2012 21:54:45
А де ж Виталик?...
На .ідера молиться "аристократ помойки" - він же в "обоймі"... . Чекає, поки трава виросте.
 
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(3/3)

12.04.2012 20:39:43
Respect
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)







загрузка...




programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2019 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login