Мріялось написати про те, які ми людинолюбні, доброчесні, добрі, ласкаві, люблячі, та вірні. Але на жаль, жодна з цих загальнолюдських рис не властива нам, слов'янам. Усі дивуються, і в інтернеті, і в житті, і по телебаченню, чому ми так погано живемо. Чому, країни, що вирвалися із зони впливу Московії, порівняно швидко повернули собі людську гідність. Чому в Прибалтиці, Грузії, люди можуть жити по людськи, а ми не можемо.
А ми не зможемо тому, що ми, наша країна була завжди відокремлена від решти світу, раніше межами Московії, тепер менталітетом. Особливо, це виявилось за часів радянського тоталітаризму, коли знищувалася будь-яка самостійність. Коли на перше місце ставили не загальнолюдські цінності, а навпаки, людиноненависницькі. Це вбралося в нашу кров, і ще не скоро будуть вивітрені. Як можна пояснити дії наших так, що називаються підприємців, які короткозоро бачать тільки свою, особисту наживу, інакше як можна пояснити те, що як тільки настає яке-будь свято, так ціни в магазинах, базарах, готелях, злітають у декілька разів?
У усіх країнах світу, навпаки, перед святами знижують ціни, тільки наш, дрімучий слов'янський менталітет, а це Московія, Україна, і ще декілька країн, зіпсованих їх впливом. У Таїланді, наприклад, місце в п'ятизірковий готелі з дворазовим харчуванням коштує 50 дол., в Києві і Донецьку, в очікуванні футболу, так званні бізнесмени, піднімають ціни в готелях, рівнь яких, по обслуговуванню дорівнює готелю максимум 3-х зірочок, до ціни 13 000 тыс дол,. одно місце за добу! Це ж потрібно бути таким божевільним, жадібним і пожадливим. І вони ще плекають надію, що до них хтось приїде.
А наші, так званні олігархи, можновладці та підприємці. Як вони усі хапають. А ви думаєте, що будь-який з нас, отримавши таку нагоду тягнути у своє, особисте Межгирья, зупиниться? Ні, будь-який з нас буде хапатиме доки не лопне. Запитайте у самого себе. Ви йдете по вулиці рано вранці, на вулиці нікого немає, і раптом Ви бачите лежить гаманець, з якого виглядають гроші? Вірно. Ви озирніться, якщо нікого немає, ви його покладете собі в кишеню. А як зробить на вашому місці голландець, німець, англієць чи американець? Вірно. Віднесе в поліцію. Про що це говорить, це говорить про те, що ми жадібне, пожадливе плем'я, яке готове хапати, хапати, і ще раз хапати, а найбільш шановні з нас, хапають так, щоб не бачили інші.
Чому Грузія, з бігом 10 років, з найкорумпованішої країни, раптом перетворилася на зразок доброчесності. Це тому, що вони не слов'яни. Були б вони слов'яни, досі б колупалися в тому бруді, в якому колупаемись ми. Вони відокремилися від слов'ян, і миттєво, як царівна Жаба, скинули з себе брудну шкуру слов'янських звичок. Те ж можна казати і за Прибалтику. Яскравим доказом цього є те, що та, відносно невелика кількість слов'ян, що залишилися там, незважаючи на те, що вони там люди другого сорту, над ними сміються і знущаються, ні за що не поїдуть звідти, тому що, з них почала помалу злізати ця брудна шкура слов'янізму.
Чому усіма правдами та неправдами, ми слов'яни, такі ж білі, як і корінні мешканці Європи, ліземо туди, через будь-яку дірочку, намагаємося там зачепитись та й ще викликати туди свою сім'ю. І працєм там, за копійки, разом з неграми, тільки щоб нас не выперли на нашу улюблену батьківщину. Тому, що у своїй багнюці, на батьківщині, в Україні, ми слов'яни, і у нас менталітет слов'янський, і ми нікому тут не дозволимо нас перевиховувати. Ми звикли один одного дурити, заздрити один одному, хапати, що випадково погано лежить, заробляти на чужой біді. До речі про лихо. Згадайте, як у Вас, коли помирає близька людина, як на вас, з усіх сторон, накидаються хижаки із скорботними обличчями, називаючи ціни поховання, на рівні двокімнатній квартирі, наприклад в Туреччіні.
Між іншим, Польща, Болгарія, Сербія, Словаччина - теж слов'яни, але їм пощастило, навколо них були не слов'яни, і вони свою слов'янську суть, з часом втратили. І їм дуже пощастило, не тє що нам. І щоб зішкрябати з нас оцю слов'янську суть, нам треба напевно, не одно століття. До мавпи впасти легко, а от з мавпи стати людиною..........
