Судячи з постійної бурхливої діяльності холуїв, у призиденда довгі рукава. Не встигли обсохнути чорнила на попередньому вироку, аж тут нові обвинувачення штампуються.
Страх її головного опонента та бажання запроторити подалі своїх "буйних" м*яко кажучи, недругів, мені зрозумілий. Що мене завжди дивувало, то це готовність представників різних прошарків нашого суспільства прислужувати "власть имущим", починаючи від чисельної челяді маєточків і маєтків, у тому числі, Межигір*я. Це ж хрєнова туча людей! Я так розумію, вони до протестного прошарку явно не належать. Бо служити панам - це апріорі бути готовим до приниження, до "тикання" сановних шмаркачів. до одвічної пози "чего изволите". Та тих, хто "пристроївся" через безробіиття, через жорстоку необхідність заради шматка хліба, щоправда, за три скоринки хліба ніхто не піде "шапку ломать" перед панами, все ж не судімо суворо.
 
Я про численну обслугу з числа кабмінівських, АП, прокурорських, ментовських, суддівських. От розпинається по Інтеру Кузьмін про необхідність розслідування причетності Тимошенко до вбивства Момота, Щербаня. А я собі думаю, в чию "розумну" голову прийшла така абсурдна думка? Чому раптом син загиблого саме зараз схаменувся?
 
Всі знають, на кого вказував в 2001 році ПРівець Болдирєв. Навіть Лещенко, якого не запідозриш у симпатіях до Тимошенко, "офігєл" від одкровень типу політолога Костя Бондаренка http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/4f7eab51d6e5a/ .
 
Цілком зрозуміло, що сучасні "Свободи слова" перетворилися на майданчики для "самовыражения" представників влади, на майданчик озвучення наклепів і призначення на роль відьом, що за помахом головного ляльковода підлягають шельмуванню у стилі а ля Гебельс.
 
Та я ніколи не повірю у винахідливість Баранта. Версії "злочинів" ЮВТ явно не в його голові народилися, бо є великі сумніви щодо наявності там необхідних для цього структур. От я й питаю, чи не забагато холуїв в режиму? Однак це дурнувате бовкання прислужників, що мимоволі демонізують ЮВТ, наділяючи її неймовірною могутністю, про що дуже дотепно написав у своєму анекдоті Haloperidol, вкупі з усіма "художествами" влади протягом останніх двох років, є зайвим доказом її (влади) аморальності. брехливості й безпринципності
 
Існує межа здорового глузду, point of no return, яку вони давно перетнули.