ПР проста, як сибірський вальонок. Своїх справжніх супротивників вона відкритим текстом назвала. Оприлюднила на весь світ. Супротивників виявилося небагато. Не більше 10-ти, якщо не помиляюсь. На решту неадсорбованих нею політиків ПР дивиться наче слон на зграю мосьок.
 
Український нарід також хитромудрістю не хизувався. Не вийшло у Юлі стати Президентом, ну то і нехай. Не пощастило дівчині. А ми якось перебудемо.
 
І то правда - у політиків своє життя, у народа своє. Причому у мене своє життя, а у сусіди своє і ми не те шо не заважаємо одне одному, ми навіть не знайомі один з одним. Я і живу окремо від усіх, і в трамваї їздю мовчки. І всі також мовчать. А якщо хто подає голоса, то всі обертаються і бачать, що той чудило або несповна розуму, або контролер.
 
Ну, в трамваї це не все те життя, що точиться в суспільстві і в державі, нехай навіть трамвайна спільнота постає мені як щоденне буття .. Я здогадуюсь, що десь щось відбувається напружене, захоплююче, драйвове, результативне .. Десь в інших локалізаціях. Скажімо, он скільки автівок стоїть і ще більше кудись прямує і всередині кожної сидять бізнесмени і вумени з притуленою до вуха мобілою. А я спостерігаю за ними з вікна трамваю. І мені стає трохи соромно з того, що я не бігаю по життю з мобілою, наче з кайлом, не нарубую собі засобів для пристойного існування .. А так тихесенько продаю свої інтелектуальні навичкі зацікавленим особам за дуже помірну ціну, щоб у залишковий час шкрябати свою теорію для задоволення унутрішньої потреби пізнавати себе і світ.
 
Аж ось нарешті і я локалізуюсь, вмикаю комп і вскочую в інет-суспільство .. Тут я читаю, пишу, знайомлюсь .. Ніки тут стають навзамін облич, Персонажі не пахтять, не брискають слиною .. А як ніки набридли, то я взяв собі і пішов на куфню .. Такий от новітній стандарт суспільного життя.
 
Ну, от. Попри те, що ПР із своїми супротивниками визначилась, простокуватий нарід ніяк не з'ясує для себе за кого голосувати. Чи то нарід задоволений ПР, чи то бачити очевидне нарід здатен лише із паяльником в сраці.
 
Хтілось би запитати у народа: а чого той нарід сподівається отримати від політичної партії, коли та прийде до влади ?
 
Як тільки нарід знайде більш-менш притомну відповідь на моє запитання, так я йому зразу ж скажу, за кого йому слід голосувати.
 
І ще й додам: багато хочеш від реалполітик, дурнику! Йди і читай казку Пушкіна про Золоту рибку з українськими субтитрами.
 
А я тим часом візьму в руки Святе письмо і розкрию навмання. Так, розкрив і читаю:
 
"Цар Соломон полюбив, крім дочки фараона, багато чужеземних жінок: моавитянок, аммонійок, едомійок, сидонійок, хеттиток з тих народів, про яких Господь сказав синам Ізраїля: "Не ходіть до них і вони до вас хай не ходять, бо інакше прихилять ваші серця до своїх богів." Та Соломон прив'язався до них любов'ю, і було в нього 700 жінок княжого роду ще й 300 наложниць, і жінки оті зіпсували його серце."
 
Вопчім пішов Соломон по чужеземках, а ті схилили його до своїх богів .. І Господь хтів спочатку відірвати Соломону яйця, але сжалився з поваги до бездоганної репутації покійного царя Давида, папані нашого блядуна, і обмежився доганою із занесенням в облікову книжку .. Ну, от. Історія потребує моралі, Святе ж письмо, як не як, але ..
 
Ну, шо, прочитали казку про бабцю із ночвами? І шо, все ще марите "новими обличчями"? Тоді навіть не знаю, що й запропонувати .. Хіба що - глянтесь на себе в дзеркало. Не подобається старе обличчя? Ну, то йдіть до косметологів, вони саме виробляють нові обличчя .. Може вам якесь підійде ..
 
У Юлі, кажуть, проблеми не лише із хребтом, але й із суглобами правої ноги .. І засобів для пересування їй не дають. Сидіти може не більше 15 хвилин .. Ну, то таке .. В новому нашому житті ми й не знаємо, куди Юлю притулити .. Так що спасибі Януковичу, зняв з нас цю мороку.
 
Тому що ми внутрішньо дозріваємо .. Так мені здається (звідки я це взяв? З облич мовчазної трамвайної громади?). Мабуть крізь мене просочуються такі флуїди, що нарід точить вили. Не можуть більше українці терпіти знущання чужих богів .. чи то .. бандитів, перепрошую .. І нарід схиляється до того, шоб значить .. того .. точити вила і точити. І точити.
 
Поки вила не перетворяться на ошурки.
 
Чи поки раптом не заграють сурми.
 
Чи поки раптом не озвуться дзвони.