Фактично з перших днів української незалежності московська пропагандистська машина регулярно інформувала світову громадськість таким чином, що Україна поставала ледь не як антисемитська держава, а українці ледь не основними організатарами холокосту.
З останніх прикладів це процес над Демянюком зорганізований Фондом Везенталя для отримання коштів на подальшу діяльність, ФСБ для особливому наголосі на тому що Демянюк був УКРАЇНЦЕМ
Також урядом Німеччини для показу що ось він головний гад (не його начальники німці, котрих давно амністували ті самі суди Німеччини, а ось цей хахольчік у всьому винен).
Така сама істерія в засобах Росінформу була і про Петлюру, Шухевича, Бандеру, Махно, тощо.
І хоч історія свідчить що ці люди не лише не проводили антисимітської політики, а навіть навпаки карали погромників, та допомогали євреям, але міф про український антисимітизм набував начебто "підтвердження"................
Тому давайте розглянемо чи існує взагалі якесь особливе ставлення українців до євреїв і існувало воно хоч колись???
 
Спершу визначимось з термінами, принаймні спробуємо.
Як правильно казати жид чи єврей?
Російська вікіпедія каже:
Жид (в позднепраславянском *židъ) — скупец, скряга, еврей, иудей. Заимствовано (через балканские романские языки) из итал. giudeo, где из лат. judaeus (и из ивр. יהודי‎) — «иудей». В первой половине 20-го века в русском языке, в отличие от западнославянских языков, употребление слова «жид» носило бранный, презрительный и антисемитский характер.
Це саме стверджує і Українська Вікіпедія
Жиди́ — етнонім на позначення євреїв у лексиці кількох народів, зокрема українців. У сучасній українській мові і для абсолютної більшості євреїв це слово має образливе забарвлення і не вважається нормативним. Попри це, в деяких регіонах і в історичній літературі ще збереглося необразливе, традиційне використання цього слова.
Тобто в Україні це слово стало образливим виключно внаслідок  россійсько-радянського колоніального впливу, а в народі і літературі і досі не вживається як зневажливе чи лайливе.
 
Власне це підтверджує і головний рабин Києва та вся України Яків Дов Блайх
 
Як він власне і заявив у своєму інтерв’ю:

Считаете ли Вы слово «жид» обидным?
Это слово использовалось в качестве ругательства в советские времена. И сегодня оно осталось обидным.

Але в тому ж таки інтерв’ю на питання:
 

То есть если я скажу, что я еврейка по национальности, то это будет неправильно сказано?
По моему мнению, это будет неправильно. Нет еврея по национальности.

Тобто виходить що жид, що єврей це по-суті лише ознака ВІРОСПОВІДАННЯ людини.
То як їх називати в якості позначення саме ЕТНОСУ, так щоб це було і правильно і необідно для них, мені наприклад лишилось неясно. Можливо Семіти? Але більшість саме євреїв чи жидів якраз НЕ  СИМІТИ. Ті самі Хазари, Караїми, тощо.
 
Як би там не було, звідки все ж таки вони появились євреї в Україні?
Ось наприклад головний рабин Києва та вся України на це питання кореспонденти відповів так:
 

Откуда взялись евреи в Украине?
Это вопрос больше к историкам. Скажу так, что в Египте есть письмо VIII века от еврейского киевского общества. Есть письма датированные еще раньше, например, от комментатора Талмуда Рабе Мойше из Киева. То есть мы знаем, что евреи здесь живут давно.

А от що свідчить вікіпедія:

Євреї вперше з'явилися на території сучасної України в 4-му сторіччі до н. е. в Криму і серед грецьких колоній на північно-східному узбережжі Чорного моря. На півострові збереглося тридцять надгробків, поставлених єрусалимським священикам з 6-го до 555 року нашої ери. В Керчі також знайдено два некрополі. На пам'ятниках зображені менори, написи: грецькою та івритом.
Звідти вони мігрували вздовж долин трьох головних річок Волги, Дону та Дніпра, де вони мали активні економічні і дипломатичні відносини з Візантією, Персією, і Хозарським каганатом. Хозарський каганат, складався переважно з тюркських племен. Починаючи з певного часу головами хoзарів (Каганами) були особи тюркського походження, що перейшли в юдаїзм, або їх нащадки.
В наслідку завоювання Каганату в 964 р київським князем Святославом Ігоревичем, євреї звідти розселилися в Києві, Криму (караїми), та на Кавказі.

Головні святі місця, 19-21 сторіччя, у євреїв Україні це Бердичів, Чорнобиль та Умань це місця життя, смерті та проповідувань найбільш відомих хасидійськіх цадиків. Наприклад жидівське населення Чорнобиля у 1884 році складало 6559 осіб, а християнське 3098…………
Причому кажуть що і найперше писемне згадування міста Києва зустрічається у єврейському рекомендаційному листі на івриті складеному хазарсько-юдейською громадою Києва. Мабуть пан Яків Дов Блах мав на увазі саме цього листа.
Я особисто цього листа не читав, але підозрюю, що тоді вони ще не називали Київ скептично-глузливо-лайливим словом - Йогупець (Египтом) як почали робити у 19-20 сторіччі натякаючи що вони в Україні як в Египетському рабстві..
 

То так чи ні все виглядає насправді?
Чи дійсно євреї в Україні були більш переслідувані чим де інде? Чи дійсно вони в Україні зазнавали утисків більше чим в інших місцях? І чи дійсно українцям притаманний якійсь особливий антисемітизм?
На мій погляд наявна декотра міфічно створена пересторога щодо антисимітськості українців. І в тому що ніякої особливої  антисимітськості в українців не існує і не було ніколи, я спробую обґрунтувати.
 
Не знаю як там їх страждання Египетські та Вавілонський полон, то діла аж надто давні, тоді Євреїв ще в Києві не було, тому порівнювати ті події в Україні ні з чим.
А от з середньовічним та недавнім і сучасним періодами, можемо запросто проводити певні аналогії.
І ось що виходить:
 
В Европі та Росії:
 
Аналізуючи
В ранньому середньовіччі все складалось достатньо мирно і спокійно, єдино що євреям заборонялось навертати християн до юдаїзму, однак і християни не намагались навертати їх до християнства.
Таке відносно мирне і спокійне співіснування тривало майже до початку хрестових походів.
В той період почались не лише погроми, а і інспіровані владою гоніння.
 
В Англії євреї повинні були робити на одязі нашивки в формі скрижалів білого або частіше жовтого кольору.
У Франції нашивали жовтий круг, що символізував срібняк котрим розплатились з Юдою, або зірку Давида як символ Каінової печатки..
 
Далі процес пішов по наростаючій.
У 1290 році євреїв було вигнано з Англії.
У 1394 році євреїв було вигнано з Франції
У 1492 році євреїв було вигнано з Іспанії.
Це все було зроблено у відповідності з волею та наказами верховної королівської влади тих держав.
В Німеччині оскільки не було загальної централізованої Німецької держави, такого масованого вигнання не відбулось, але локальні вигнання були звичайним ділом.
В Московії до 18 сторіччя влада не дозволяла євреям оселятись на своїх володіннях.
Але з падінням Польщі і входженням територій України та Білорусі до протекторату Московії євреї опинились під владою московського царя автоматично.
 
І результати не забарились.
Наприклад Іван Грозний захопивши Пінськ наказав втопити в Дніпрі всіх євреїв котрі мешкали в тому місті.
 
Окрім цього в Европі діяли обмеження на певні роди занять для євреїв. Наприклад заборонялось землеробство.
 
Однак всі ці заборони та гоніння були пов’язані саме з релігійним статусом. Тобто якщо єврей вихрещувався то він міг досягати досить видатного положення при дворі і проблем не було.
Обмеження на види діяльності відповідно формували в народах з котрими поруч жили євреї і відразливий стан до них. Адже євреї ставали лихварями, позичальниками та свого роду комі сійниками товарів.
 
Євреї в Україні в аналогічний період.
 
В алогічний період було зафіксоване лише одне гоніння щодо євреїв на теренах України.
Так під час повстання 1113 року в Києві проти боярської-князівської верхівки повстанці нищили не лише боярські двори, а і двори лихварів, але чи було то проявом антисемітизму чи просто боротьбою проти тогочасних олігархів???
 
На початок утворення Речі Посполитої чисельність євреїв в цій державі за декотрими оцінками була від 100 000 до 500 000 люду і це було ледь не 80% євреїв усього світу.
 
Оскільки значна частина євреїв була на панівних ролях в царині служіння земельним магнатам та іншій шляхті. І враховуючи цю обставину та той факт що українці були поневоленим народом в Речі Посполитій та зазнавали релігійних та юридичних утисків, повстання Хмельницького сприймало євреїв як помічників польської шляхти.
 
Тож за умовами Зборівського договору 1649 року особам, що сповідували іудаїзм, заборонялося мешкати в козацькій Україні. Така ж умова згадується в першій козацькій конституції Пилипа Орлика 1710 року.
Одночасно з цим, євреї-вихрести, такі як Герцики, Марковичі, змогли долучитися до старшинської верстви Гетьманщини. Так, Григорій Герцик був соратником гетьманів Івана Мазепи та Пилипа Орлика. Анастасія Маркович, дружина гетьмана Івана Скоропадського, фактично керувала країною через політичну неміч чоловіка.
 
Під час Коліївщини, очевидці штурму Умані загонами Івана Гонти, також описують що повстанці винищували як панів так і жидів, але вбивство припинялись щойно ті зголошувались перейти до православ’я.
 
У двадцятому сторіччі в Україні євреї брали значну участь в розбудові УНР. І не зазнавали якихось особливих утисків на рівні державної політики.
Навіть ідіш використовувавсь як одна з мов на грошових знаках УНР.
 
Сто карбованців. Державний кредітовий білет УНР 1917 р. з написом українською, польською та мовою їдиш.

І навіть погроми котрі відбувались під час боротьби з білогвардійсько-більшовицькими російськими окупантами в період з 1918-1922 роки були в переважній більшості організовані Денікінцями або Червоноармійцями. А от українській уряд навпаки боровся з погромами і навіть сплачував жертвам компенсації. Та і ті погроми котрі нажаль відбувались не були організовані з гори, а були лише випадами окремих отаманів.
Ну і для порівняння варто зазначити що навіть зарахований до російських святих цар  Микола 2 був лідером і головою Чорносотенців. Тому політика погромів в Росії мала ДЕРЖАВНИЙ характер.
Саме за сприяння царського уряду Росії були організовані і проведені найвідоміші погроми у 1881—1882 та 1903—1905 роках.
 
А в Німеччині початок і середина 20-го сторіччя взагалі увійшла в історію як голокост зорганізований ВЛАДАМИ Німеччини та її сателітів.
Відповідно і в окупованій Україні гітлерівці поводились аналогічно.
Натомість євреї воювали як в лавах Червоної армії так і УПА.
Найважчою мабуть була доля євреїв патріотів Германії. Я тут раніше наводив ІМХО про Габера видатного хіміка винахідника бойових газів. Ці люди вважали Германію своєю батьківщиною, але політичний курс держави хотів їх бачити краще мертвими.
 
В СРСР антисемітизм також був частиною державної політики і при Сталіні і при Брежнєві. При Сталіні це були навіть певні політичні процеси, при Бредневі було певне намагання обмежувати здобуття вищої освіти, тощо.
 
З огляду на все вище наведене є дивним чому в євреї недоброзичливо відносяться до України? Чому вимагаючи заборонити слово ЖИД, навіть в літературі, зовсім не хочуть прибирати слово Йогупець з творів наприклад видатного письменника Шолом-Алейхема.
Чому вимагаючи солідарності в питаннях голокосту, намагаються уникнути визнання голодомору як геноциду українського народу???
Адже неможна брати гріхи Кагановича сучасним євреям. Тим більше що в ось пан Яків Дов Блайх каже саме це у вище згаданому інтерв’ю:

Да, в революции принимали участие многие евреи, которые уничтожали людей. Сегодня для еврейского народа это очень стыдно. Но они не действовали как евреи. Это люди, которые отказались от своего еврейства.

Тим прикріше що при при цьому він як і колишній посол Ізраілю продовжують заперечувати факт голодомору як геноциду.
 
Чи не пора відкинути стереотипи навіяні чужоземною пропагандою і глянути на речі реально?
Невже не розуміють що антисемітизм породжує не пропаганда неофашизму, а діяльність певних осіб наприклад Табачника і майже повна мовчазна реакція єврейської громади.
Причому ці особини часто густо відкрито зреклись єврейства (як той таки Табачник).
 

 
При підготовці ІМХО була використана наступна література (окрім наведеної декотрі дані були отримані з паперових друкованих джерел):
(При користуванні Вікіпедією використовувались також і джерела на котрі посилаються наведені сторінки Вікіпедії.)
 
http://zn.ua/SOCIETY/nastolko_li_strashen_ukrainskiy_antisemitizm,_kak_ego_malyuyut-96269.html
 
http://eajc.org/page18/news26817
 
http://holocaust.ioso.ru/history/05.htm
 
http://www.isramir.com/content/view/5624/169/
 
http://ec-dejavu.ru/j/Jew.html
http://yos.ru/liberal-arts/131-2010-12-27-09-31-52.html
http://www.sem40.ru/world/poland.shtml
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%8B#cite_note-7
http://religion.historic.ru/news/item/f00/s01/n0000134/index.shtml
http://www.ukrcenter.com/Література/Василь-Яременко/21468-1/Євреї-в-Україні-сьогодні-реальність-без-міфів
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0
http://www.unian.net/rus/news/261556-glavnyiy-ravvin-ukrainyi-ya-slyishal-chto-medvedev-evrey-no-na-ego-obrezanie-menya-ne-priglasili.html
http://uk.wikipedia.org/wiki/Річ_Посполита
http://uk.wikipedia.org/wiki/Антисемітизм