для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

ФКАНТЄКСТЄ (20 - 26 жовтня)

ФКАНТЄКСТЄ (20 - 26 жовтня)
Коли молодого Євразійця посилають на три веселі букви, (а посилають його обов’язково, бо мають же бути в Євразійця вічні цінності!)  він, на повному серйозі, йде шукати найвищу точку на місцевості.
 
Глибинний смисл імперської ідеї простий, як курятник – забратись повище, щоб обкакати нижчого. Одним словом – вертикаль влади і сильна імперія. Саме такий контекст має ідея молодих євразійців залізти на Говерлу, щоб там трішки погадити. В принципі все це старе, як той анекдот, де «опосля в рояль насрали – чудно время провели!». Так як на Говерлі рояля не було (важко тягнути з собою) срати вирішили на Закон і символ Святого Володимира. А що поробиш? Євразієць має боротися з цілим світом так, як може.
 
Так як можуть боряться з ідіотами і наші доблесні силовики. «Не стріляйте в піаніста – грає, як уміє!», -  писали в салунах Дикого Заходу. В наших «піаністів» стріляти не хочеться – хочеться їх добити табуреткою виключно з міркувань милосердя. Хто має добру пам’ять підкажіть – яка з резонансних справ була доведена нашими правоохоронцями до кінця? Хтось пам’ятає? Так просто, не напружуючи особливо пам’ять, хочеться запитати: хто вбив Гонгадзе? З якого разу попав собі в голову  Кравченко? Де, врешті – решт, Каліновскій – ще пам’ятаєте цю нещасну дитину, яка вбила двох людей на своєму крутому бумері, а потім, сплативши штраф у розмірі  34,00 грн. без ПДВ тихо злиняла з-під охорони нашої доблесної міліції в Ізраїль? Не хочеться мучити худобу незручними запитаннями, але ж та худоба мучить нас. І кінця тому не видно. Тому вже навіть не цікаво, яку відмазку для ЄСМ придумає СБУ, щоб не ламати голову яким чином зробити щось, нічого не роблячи. А дастьбі, все само забудеться, як уже не раз і було. Витри соплі, Україно, не до тебе зараз твоїм захисникам – час це гроші, нащо його тратити на безперспективну діяльність?…  
 
Вражаюча звичка нашого народу забувати все, буквально на наступний день, вдосконалюється постійно. Тут всі дружно возридали за загиблими в Дніпропетровську, а в день національного трауру за тими ж загиблими, не менш дружно потішилися споглядаючи по телевізору все ті ж дебільно-розважальні програми та концерти…
 
«Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на сьогоднішньому засіданні 24 жовтня заслухала питання про наповнення ефіру вітчизняних телерадіоорганізацій в день трауру 16 жовтня 2007 року. В низки телерадіокомпаній було виявлено ознаки порушень як Указу Президента України, так і відповідного Положення Національної ради про мовлення в дні трауру.
Національна рада вимагає від вітчизняних телерадіокомпаній пояснень щодо невиконання частиною з них правил мовлення в день трауру після чого прийме рішення про застосування санкцій до телерадіокомпаній-порушників.»

 
Це так по-телевізійному – ридати в новинах, політичних ток-шоу, звинуватити в усьому владу, а потім з чистим серцем облизати щирі сльози і пустити в день національного трауру ті ж самі розважальні програми, що й завжди. Хай загине світ, але не впаде рейтинг!
 
Не будемо про сумне.  Давайте озирнемось навколо і побачимо, як стрімко покращилось наше життя! Тут, я мушу сказати, що турбота уряду про власний народ настільки всеохопна, що народ не встигає отямитись від радощів. Тільки звикаєш до хорошого, як воно стає ще краще! Я маю на увазі ціни. Микола Янович Азаров минулого тижня героїчно стримував апетити продавців продуктами харчування за допомогою місцевих органів влади, а цього тижня вирішив закріпити успіх:
 
«Після засідання він (Азаров) оголосив, що незважаючи на певні зрушення щодо зниження цін, уряд не задоволений цими результатами. Знову ж таки на олію, яка сьогодні, за інформацією Азарова, коштує трохи більше 9 гривень, уряд хотів би мати ціну на 1 грн. нижчу. Також він повідомив, що до кінця року уряд зобов’язується не підвищувати контрольовані державою тарифи на товари та послуги, до яких входять, зокрема, розцінки на транспорт, електроенергію тощо.
За переконанням першого заступника голови уряду, це має змусити виробників не рівнятися на світові ринкові ціни, і не підвищувати свої розцінки з огляду на світову кон’юнктуру, адже завдяки незмінності контрольованих державою цін собівартість продукції має залишатися нижчою за ту, що існує в світі».

http://epravda.com.ua/news/2007/10/25/57583.htm
 
Чесне слово, я спочатку плакав від щастя, а потім сміявся від горя. Трохи більше 9 гривень – це 12,50грн.? Може Кабміну провести екскурсію в якийсь з супермаркетів? А які чарівники! Уряд хоче мати ціну на олію ще на 1 грн. нижче! Матінко! Вони лампу Аладіна знайшли – не інакше! От вискочить джин і зробить ціну на 1 грн. нижче! А ні! Рішення знайшли ще простіше, в стилі «закрить і нє пущать!»:
 
"Та ж соняшникова олія, що це за проблема? Що сором втратили наші так звані експортери чи совість? Якщо вони оголосили війну нашим споживачам, нашим громадянам, давайте закриємо експорт наглухо і все, якщо вони не розуміють цього", - розійшовся Янукович.
http://epravda.com.ua/news/2007/10/25/57583.htm
 
Красота! І всьо панятно! По-перше продемонстрував, що лідер, по-друге – показав, що послідовний. Далі всі знов розслабились. Бо ясно, що закрити наглухо експорт олії – це спровокувати вивіз з України сировини – самого насіння соняшника, плюс – зупинка олійних заводів, так як вони в місяць виготовляють понад 180 тис. тон олії проти 30 – 35 тис. тон, необхідних для внутрішнього ринку. А тоді майже весь врожай соняшника попливе собі за кордон, а наш високо захищений виробник сяде в те місце, де і має сидіти разом зі своєю турботливою країною. Я маю на увазі не Європу, хоча, закінчення цього слова дуже подібне… І тут і уряд, і самі виробники, які створирили собі за допомогою височенних ввізних мит на імпорт олії (ввізне мито на імпортну олію становить 100%  - 80 євроцентів/кг.) такі суперкомфортні умови, виявилися перед дилемою, яку самі собі створили. Хто з них буде поступливіший? А ніхто. Одні вдадуть, що щось вирішують, інші – що виконують рішення. Поки нарід знов не забуде. А він таки забуде, бо терплячість нашого народу таки, як би це правильно висловитись, унікальна, чи що?  
 
А тим часом, ціни, як елемент явно не патріотичний, на мантри уряду щодо їх зниження, не реагують. Подорожчання продуктів харчування вже призвело до того, що дітям молодшого віку у школах урізали харчування. А що робити директорам шкіл, якщо угоди з постачальниками на закупілю продуктів для харчування школярів укладені ще на початку року, за старими, відповідно, цінами, а зараз – по нових цінах – укласти угоди можна лише з благословення Києва? А благословення того не чути й не видно з двох причин: по-перше, а де набрати грошви на школи,вам бюджет, шо рєзінавий? А по-друге, сказав же ясно Віктор Фьодорич – ціни, стій раз-два! І все! Що вам ще треба? Тому, директори шкіл, як хитра на видумки голота, просто купляють продукти в меншій кількості і зменшують порції. У цій ситуації я тільки переживаю за наших депутатів та урядовців. Тільки б їм порції не зменшили! Тільки б у їх буфетах ціни на обіди не зросли, бо, судячи з декларацій про доходи наших очільників, вони нові ціни на обіди на потягнуть… Ще почнуть мліти з голодухи, як Цюрупа в Кремлі…
 
Все це гарно виглядає в контексті того, що мер Києва Леонід Чернівецький перейнявся горем постраждалих з Дніпропетровська і вирішив перечислити їм в допомогу свої дві місячні зарплати. Нагадаю, що ще у квітні цього року Леонід Михайлович сам встановив собі місячну зарплату у розмірі 1 (Одної) гривні 00 копійок. Таким чином солідний внесок у калитку постраждалих від мера Києва склав 2 (дві) гривні 00 копійок. Хіба би Леонід Михайлович нам раніше брехав про розмір своєї зарплати? Але ж Леонід Михайлович не може брехати? Правда, кияни?
 
У контексті вищевикладеного я пропоную всім дійсним патріотам та людям доброї волі скинутись своєю одноденною зарплатою і купити нашим владним мужам совість. Що значить у кого? В нас же, в народу! Не дорого – за банку кільки та кілограм гречки. Тим більше, що народ цей товар уже сто раз продавав, у нашого народу совість саморегенеруюча…

Канаріс [26.10.2007] | Рейтинг: 35.4/12 | Переглядів: 2520

2 3 4 5 35.4/12




Коментарі

Гість

Гість
26.10.2007 17:10:43
умница моя!
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/0)

26.10.2007 19:44:07
Супер!
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/0)

26.10.2007 20:11:34
Канарис, ты конечно крут, и всё такоё.... И пишешь хорошо. И +2 я тебе поставлю. Токо знаешь, в последнее время я стал думать, шо всё это - ДО ЖОПЫ ДВЕРЦА!!! Народ хер переделаешь за пару лет. Его 70 лет в моск ипали, а последние 16 - в особо извращённой форме. Можно много растекшися по древу... А народ будет один хер на красный ездить, забывать содеянное януками и юляками, кричать - льоня вернись, и как при сесесере было класссно... Хер ево знает, брате, лапки опускаются, глядючи на быдлованство вокруг. И неважно, Донецк ли, Львов или Севастополь. Грустно, Канарис, грустно. Отакая йухня, малята.......
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/0)

26.10.2007 20:40:29
Друже Варшавский! Народ їздить на червоне тільки тому, що це МОЖНА. І за кордоном - цей же народ! - дуже працелюбний, акуратний і законослухняний. Так от, деякі, на побоюсь цього слова, політики могли б стати державними мужами. Якби не крали та не брехали. А крадуть і брешуть тільки тому, що це МОЖНА. От треба так нам зробити, щоб це було не можна. Бо повага до закону є тільки в невідворотності покарання за його порушення... А мислями по древу розтікатися варто для того, щоб комусь мусить стати соромно за себе самого. За свою країну. І може таки, щось зробимо з того народу? Тим більше, що він анітрохи не гірший за яких-небудь французів чи німців. Навіть кращий. Ми його просто навчимо трохи себе поважати.
А до жопи дверцята можна продавати в Амстердам. Там останнім натуралам дуже вони згодяться!
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/0)

26.10.2007 21:02:26
только суд линча....
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/0)

28.10.2007 11:50:09
Блискуче! Особливо останній абзац - доки ми не змінимо СВОЄ ставлення до власного життя, сидітимемо й далі в глибокій ...Європі
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/0)











programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2019 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login