Покращенню широка в нас дорога
І ось настала вирішальна мить:
Нарешті будемо за пазухою в Бога -
У Посіпаки Янукович приїздить!
 
Простій людині все ото - до сраки,
Нам би на хліб дитині  заробить,
Але у непримітні Посіпаки
Табун попихачів примчався вмить.
 
Ми до труду привичні, не гуляки,
Та нас як ту худобу запрягли,
Дали наказ, щоб наші Посіпаки
За ніч розкішним садом розцвіли
 
Але з гівна не виліпиш оладку,
Убогість приховати не змогли.
Покрасили, підперли для порядку,
Портретів з прапорами натягли.
 
Єдина гордість — посіпацька школа -
Палац колишній царської доби,
Ще мальовничий краєвид довкола
Та джерело цілющої води.
 
І прилетів гарант на гвинтокрилі:
Все роздивився, щось підрахував,
На камеру цукерку дав дитині
І нам рукою трохи помахав.
…................................................
Тепер нема у Посіпаках школи,
Табличка вже висить «Мисливський стан»,
Горили з автоматами навколо
І метрів вісім кам'яний паркан.
 
Покращення  накрило з головою
Все підгребли неситі павуки.
За що ми провинилися з тобою,
Що у своєму домі — жебраки?