Виявляється, Віктор Федорович не знав, що в день, в який він терміново скликав до себе на нараду очільників українських церков, Святих Отців чекали в Брюсселі на заплановану зустріч з керівництвом Євросоюзу. Зі слів запрошених, про свою необізнаність з цього приводу сказав сам президент.
 
На яких лохів розрахована ця малява заява? Глава держави сам до цього додумався і це був його особистий експромт чи йому хтось підказав таку недолугу відмазку? Може Ганна Гебельсівна постаралася?
 
І для чого ж йому так закортіло поспілкуватися з предстоятелями релігійних громад? Виходить для того, аби навішати їм локшину про «покращення життя вже сьогодні», побазікати про «реформи», про скорочення державного боргу та економічне зростання, про автобани й швидкісні літаки, про поліпшення аналізів глави УПЦ Володимира, а ще запропонувати міністру культури Кулиняку потішити присутніх сольним виступом – чи не грою на скрипці між ногами, якою той відзначився на церемонії вручення телевізійних нагород? Почута від президента пропозиція «зіграти та заспівати» застала того зненацька і у відповідь мінкульт лише зашарівся та знизив плечима.
 
Добре, що хоч в карти не запропонував перекинутися – у дурня чи "в очко". Адже достеменно невідомо, чи знає він, що священики утримаються від подібних розваг. Та й до танців, попри неабиякі «таланти» до цього Віктора Федоровича, Слава Богу, діло не дійшло.
 
«... І не введи нас в спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь».
/"Отче Наш", Мф.6:96:9—13/    
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.