Дивився вчора інтерв'ю Януковича одному та одному.
Коментувати ту маячню ну, просто вже "остонадоєло". Хоча з іншого боку медична картка поцієнта буде неповною. Попередній аналіз мовлення поцієнта свідчить про компульсивність, розірваність, його мислення. Такі люди не здатні враховувати контекст ситуації. Вони тулять своє незалежно від того, що відбувається довкола. Такі люди нездатні до вибудовування логічних зв'язків відповідно до правил логічного висновку. Навіть здоровий глузд їм недоступний.
Тут як в тому анекдоті про логіку: "Ти раків любиш? - Ні. -Значить у тебе не стоїть!"
Але дуже порадували два моменти. Очі його та її. Вираз їх очей дає надію на те, що все в нас буде добре.
Очі давача: засмучені, втомлені і, головне, перелякані. Страх ще ретельно ховається по куточках, але його вже не можна приховати. Його очі - це очі людини, яка розуміє, що щось не так, а що саме - не збагне. І це спочатку насторожує, потім бентежить, далі лякає, і, врешт-решт, перетворює на психа. Факти і події пов'язуються якимось міфичними способами, процеси отримують фантастичні пояснення. Ані способи, ані пояснення не відповідають ані здоровому глузду, ані логіці.
Очі беручої - очі психіатра на прийомі.
Знаєте, ще у 96 в Кременчуці був окремий гарнізон. Відповідно був шпиталь і гарнізонний психіатр в ньому. І якось каже він мені:
Прийшов новий наказ Міністра. Відповідно до нього я маю протягом 2 діб провести психіатричне обстеження новобранців та видати дозвіл на несення служби зі зброєю. Новобранців майже 200 осіб. От скажи мені як? Як це зробити? За два дні 200 чоловік.
От сиджу у суботу на прийомі. Приходить хлопець. Я серйозно так питаю: "Що ти їв на сніданок?" А він мені так само: "Ви знаєте, доктор, яйця?" А я йому з прищуром: "Це симптоматично!" А він мені з жахом: "Доктор, я жити буду?"
Всім жовнєжикам по суботах видають на завтрак по 2 яйця. Ми обидва розуміємо безглуздість ситуації, але обидва розуміємо, що змушені її відіграти. От і граємо. Театр, мля.
Така от історія. Вона дуже схожа на ситуацію інтерв'ю за тим винятком, що кореспондент розуміла, що співрозмовник - хворий на голову, а співрозмовник, як правильний, себто нормальний, дурень, не розумів, що він дурень. І прагнув казатися, якщо не розумним, то хоча б нехворим. Не вийшло.
Такі от спостереження.
З.І.
Про психіатра. Я тоді в центрі соціальних служб працював. І була в нас справжня психологічна служба. Обстежили ми на прохання психіатра його зольдатиків. Взяли тест "Піктограми". Він дозволяє досить швидко визначити групу ризику. Віднесені до неї люди з високою вірогідністю можуть мати певні психічні розлади. Тест працює таким чином, що здорові до групи ризику попасти можуть, а от люди з розладами до групи "нормальних" ні. Так от за результатами тестування до групи ризику потрапило 60% новобранців. без коментарів.
