Ні, що не кажіть, а життя завжди найде можливість підкинути нам позитивчик. Оце нещодавно
надибав у Неті, що сіятельному Овочу будують офіс у Межигір"ї, щоб щоденний проїзд кортежу
не заважав дорожньому рухові. Не буду обігрувати цю новину на кшталт " тепер ще вишки з
кулеметами та й хай там сидить пожиттєво". Ні, що ви! Звичайно, я гуманіст, але така
розкішна тюрма- це вже перебір.
  
   Власне, якщо менше їздитиме Києвом, то я дуже радий. Бо не одноразово, чекаючи маршрутку
та роздивляючись виметену ДАЇшниками Поштову площу, кляв останніми словами народного
пенькобіжця, гаранта усього на світі (крім того, що робили папєрєднікі) та головного
почуїста території Україна. Останнє, до речі, не помилка й не те, що ви подумали, а похідне
від знаменитого слогану "Почую кожного". Стояв, спізнюючись на роботу, та чекав, коли ж
нарешті проїде кортеж з тілом того, хто нам не заздрить.
 
   Ось минуло вже два роки, як територією Україна, що так і не стала справжньою державою,
наче б то керує людина з "могутньою тектонікою" та смішним ай-кью. А мушчина ж відний!
Красівий! Коли під час виборчої кампанії я чув таке, то часто питав: а ви його що, на плем"я
вибираєте? Мабуть що так і вибирали. На плем"я. Тільки результатом його багатотрудної
племінної діяльності стало те, що криє він, законно, акі Гітлер, обраний, усю українську
територію.
 
   Ось їде делегація до "Пєрвопрестольной" на переговори щодо ціни на газ. Як красиво та
сексуально випирають усі первинні та вторинні статеві признаки на прес- конференції перед
від"їздом (до речі, після приїзду теж)! Ось ми їм! А якщо вони ні, то ми їм ще й не так!
Слухаєш, дивишся... залюбуєшся! Тільки усі оті чоловічі причиндали кудись дивовижним чином
зникають під час власне візиту. Натомість у Москві з"являються потужні жіночі, на радість
Вові та Дімі. Прямо психологічний гермафродитизм якийсь. Чує мій ніс, скоро психіатри усього
світу попруть до Межигір"я як хасиди до Умані.
 
   А подумати: два роки, це мало чи не дуже? Звичайно, мало! По-перше, треба усе поставити,
після папєрєдніків, з голови на ноги (чи навпаки?), головне - по-своєму. По-друге, у світі
криза чи не криза? Отож. А хто з нею, проклятущщою, бореться, денно і нощно? Він, Великий та
Могутній! Весь у трудах, акі бджола! Тільки й відпочинку, що на коханому унітазі. Та й то:
стразики на ньому теж перераховувати треба, бо ще прислуга поцупить... Третє: а Євро-2012?  
Це вам що? Треба, щоб свої канкрєтні пацани якусь копєйку з бюджету збили, бюджет, він
великий, своїм пацанам та й пацанятам вистачить. Та й теж дивитися треба, щоб і його,
керманича та натхненника усіх наших уявних перемог, не забували. Ой, про кляту Юльку ледь не
забув! Теж час та сили віднімала. Й чого ото Захід комизиться? А от як виберуть на другий строк...
тоді наш самий непідкупний суд вирішить, що президент повинен вибиратися пожиттєво... от тоді
вже й заживемо!
 
   Славетний акин Вождя, великий майстер клоунади пан Чечетов оцінив діяльність нашого двічи
несудимого Світоча на п"ять балів. Дивлюся в новинах, коли з"явиться така: подивившись на
Чечетова, від сміху луснув Петросян. Хоча, якщо рахувати по дванадцятибальній системі, то
пан Чечетов не дуже й збрехав. Рази у два, для нього це майже зовсім не брехня.
 
   Усе це, звичайно, не може не радувати. Ні, панове, не нас із вами, а їх, отих, кому не
треба держава Україна, а треба одноіменна територія. І щоб ніякий Захід не пхав сюди свого
поганого носа! А піпл, він схаває! Треба лише дати доручення панові Табачнику, щоб дітки в
школах вчили, що:
   Якщо мама без роботи, а татові не платять зарплату - це покращення;
   якщо на сцені вихиляється безголосе щось невизначеної статі - це культура;
   якщо сусіди втратили роботу - це дерегуляція бізнесу;
   якщо не вистачає грошей на необхідні харчі - це оптимізація споживання харчових
продуктів;
   якщо депутат продається - це політична діяльність;
   якщо синок багатенького татуся веде себе на людях як свиня - це круто, дітки!
 
   Колись прочитав я одне оповідання. Суть у чому: прийшов такий собі чоловік до одного
крутого бізнесмена. Та й розказує йому: якщо багато людей бажають смерті одній людині, то,
за статистикою, тривалість життя цієї людини чомусь різко скорочується. Тим більше вона
скорочується, якщо та людина, так би мовити, ціль, знає, що багато людей бажають їй смерті.
Так от, каже гість, ви повинні знати, що з цієї хвилини ми, усі разом, бажаємо вам смерті.
 
   Я від щирого серця бажаю оцьому режимові скорої та нелегкої смерті. Конкретним людям,
звичайно, бажати такого буде не по-християнськи. Хоч деколи й хочеться...