МОСКВА, 9 февраля. На Украине за двадцать лет так и не прижился либерализм, как политэкономическая теория. Об этом корреспонденту "Росбалта" заявил российский политолог Андрей Окара.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/4f34399c81510/
 
Що робить російський політолог на УП і чим йому там намазують, то вже питання десяте. Але ж сама констатація, то чогось варта - «не прижился либерализм». Ну, то й слава Богу, якщо б не прижився. Це ще, дивлячись, з якого боку підходити. Як по-мені, то навіть дуже аж прижився. Хто у нас сьогодні не ліберал. Куди не плюнь – всі ліберали. Олігархи – ліберали. Ліберально крадуть. Народ – ліберально спостерігає. Теж – ліберал. Депутати – ліберально розкрадають. Виборці – ліберально терплять.
Я от, дуже не люблю, коли починають заливати туфту і на ній починають замішувати якісь алогчні висновки. Окара:
-В 2006 году украинские социологи провели исследование патерналистских настроений в Украине – их поразило, что местами надежды на государство превышали аналогичные показатели в России, где государство имеет большее значение для жизни людей, чем в Украине.
 
-Поэтому либерализм как политэкономическая теория в любых ее вариантах в Украине непопулярна, а все попытки ввести ее элементы в партийные программы (Арсений Яценюк, партия "Реформы и порядок", Либерально-демократическая партия Украины Игоря Душина и созданный при ней "Либеральный клуб") не принесли успеха. Помоги себе сам, надейся только на себя, государство как "ночной сторож", платное образование и медицина – это всё лозунги "сильных", а советские люди привыкли быть "винтиками" в огромной госмашине, которая была символическим "отцом" – она заботилась о людях, давала им работу, но полностью блокировала и даже наказывала любую частную инициативу.
 
Давайте розберемо цей триндьож по-складовим і зробимо свій висновок. Отже – В…году українські соціологи провели… і…-местами надежды на государство превышали аналогичные показатели в России, где государство имеет большее значение для жизни людей, чем в Украине.
 
-Поэтому либерализм как политэкономическая теория в любых ее вариантах в Украине непопулярна,..
 
Причинно-наслідковий зв»язок і висновок з нього, запропонований політдослідником, досить дивний.
-Місцями – ще не означає, що – загалом. І де ці – місця? На Сході, на Заході, Півночі чи Півдні? І який відсоток в цих місцях тих, хто саме мріє про патерналізм, про який пише далі Окара? Але, ще до цього робить свій висновок і заявляє, що, якщо одними місцями сподівання на державу превалюють над іншими місцями, то це означає -  не прижился либерализм, как политэкономическая теория.
 
-І як апофеоз політологічної думки, далі звучить наступне політоткровення: - а все попытки ввести ее элементы в партийные программы (Арсений Яценюк, партия "Реформы и порядок", Либерально-демократическая партия Украины Игоря Душина и созданный при ней "Либеральный клуб") не принесли успеха.
 
- Ось, вияляється, що доноситься до українського виборця. ВОНИ всі – не гідні нашої уваги. Бо і ми – не ліберали і спроби ввести елементи лібералізму в партійні програми, не принесли успіху. І взагалі, всі ми – далі по-… самі знаєте, по-кому. Тільки хитріше, не в упор.
 
- І що ж? А закінчується все ось чим: Напомним, что Партия регионов и БЮТ-Батькивщина в рамках предвыборных кампаний в одинаковой степени эксплуатируют патерналистские лозунги.
 
- Оце і все (?) Е…е, ні. А і Б сидели на трубе. Хаваешь избиратель? І ти вже квапишся на вибори?...