Є речі у яких усі ми вОльні,
Що є для кожного близькі та рідні,
Душевно, ми водночас, часом бОльні,
Й водночас чомусь духовно бідні.
Згорни в кулак, засунеш собі в дупу,
Свої страждання створенні у мізку,
Мовчанка все ж сильніше крику,
Стіна, немов би вдарили по писку.
Промовчав, а когось вже розстріляли,
Промовчав, тихо з совістю сквитався,
Всі думають, що це поки не з ними,
А може вже окремо кожен всрався?
Звабляє поклоніння ідеалам,
Розпродавши невизнану невинність,
Тягнув Миздобул влади одіяло,
Із пальця смокчучи політкорисність.
Не всі хто є, то є авторитети,
А є такі, що вже за тебе правлять,
Зміни обгортку шоколадної конхфети,
На совість, що вночі тебе картає.
Не бійся, буть людиною у дії,
Не будь машиною з чиїмсь кермом,
Свої підспудні добрі мрії,
Втіляй в життя, не будь лайном.
© rezerv [14.02.2012] |
Переглядів: 2351
|
