Єсть такий вислів "Керівник планети". Хто це? Інколи, жартома, "Керівником планети" називають президента США. Ніби і справедливо. Одна з найпотужніших армій в світі, левова доля світового капіталу, передові технології, демократичне (на перший погляд) суспільство. Але чи це дійсно так? А ким насправді є всі президенти, канцлери, шейхи, монархи і інші вибрані народом чи самозвані слуги народу? Далекі від реального світу люди вважають (в залежності від державного устрою та менталітету населення), що президенти вибираються в чесній (чи недуже, як у нас в Україні) боротьбі, отримують владу в спадок по традиції, являються помазаниками божими для підданих і т. д.
    Давйте візьмемо для прикладу одну, так би мовити, саму демократичну державу і на її прикладі виявимо, хтож насправді є ПРЕЗИДЕНТ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ? Якщо ми зрозуміємо хто він, то і решту правителів, в тому числі і нашого овоча, можна зміряти цим же аршином.
    В США проходять "демократичні" вибори. В чесні політичні боротьбі до влади приходить черговий президент. Міняється політичний апарат. Зовні, в політиці, також відбуваються якісь невеличкі косметичні зміни, але основні напрямки руху держави злишаються незмінними. Це паразитування на інших державах, життя в борг, приборкування непокірних, планомірний захват світових ресурсів та капіталу.
    Звичайно, така політика вимагає періодичного обнулювання боргового лічильника, який доречі тікає і день і ніч. Кому цікаво, зайдіть на http://dollardaze.org/blog/?post_id=00255. Там в верхньому лівому куті біжать червоненькі цифирки, то ростуть борги США.
    Обнулити лічильник не так просто. Для цього потрібна або світова війна, або розвал держави. Поки що ніте ні інше не виходить. А платити колись буде треба. Бо, як кажуть, борг платижом красний.
    Та повернемось до самого президента. Офіційна версія: демократичним шляхом із декількох кандидатів, абсолютно демократично вибирається президент. Реально ж владу мають гроші, за допомогою яких, використовуючи знання психології, політтехнологічної кухні, засобів масової інформації і приводиться до влади потрібна людина. А в кого ж знаходяться безмежні фінанси? Звичайно ви скажете, що в олігархів, і глибоко помилитесь. Олігархам дали гроші на зберігання. Реально володіють грошима ті, хто їх друкує. А хто в США друкує долари? Держава? Ні. Беремо любу доларову банкноту і читаємо. Там все написано: «Federal Reserve Note», що в перекладі на українську мову значить: "банкнота федерального резерву". А це означає, що ми тримаємо в руках не долар США, а долар Федеральної Резервної Системи (ФРС). Відчуваєте різницю.
    А що ж таке ФРС. А це приватна "конторка", в яку входять дванадцять комерційних приватних банків. Голови семи цих банків входять в Раду керуючих ФРС і обираються на чотирнадцять років. Відчуваєте різницю. Президент - на 4 роки, рада - на14 років. І ще цікавіше, президент не може контролювати вибрану раду чи якось впливати на неї. Рада ФРС вибирає на чотири роки свого преставника в апарат президента. Президент тупо його затверджує, бо більш нічого зробити не може, і на цьому все, бо в Раді ФРС немає ні одного представника від влади і США не має ні на один цент акцій ФРС. Правда по закону предстакник ФРС звітує перед Конгресом США, але Конгрес не може йому ні наказати ні потребувати і взагалі нічого зробити. Може тільки добросовісно послухати.
   Є ще один маленький нюанс. Незалежно від того, хто переміг на виборах, демократ чи республіканець, керівник від ФРС прекрасно з ним вживається. Наприклад Алан Грінспен очолював представництво ФРС цілих 19 років (з 1987 по 2006) і нічого, всі президенти його затверджували, тому що республіканці і демократи, це дві руки однієї і тієї ляльки. Другими словами, президент США просто хлопчик на підхваті у МІЖНАРОДНОЇ ФІНАНСОВАЇ МАФІЇ. Саме ця мафія і назначає персонажів в ляльковий театер, який ми називаєм нашим життям.
   Тепер повернемось до рідної неньки УКРАЇНИ. А не здається вам, шановні, що ПРигАнали і так звана опозиція яйценюка, тягнибока,рвижопа і т. п., просто дві руки однієї і тієї ж ляльки?
 
    P. S. Я бачу настрій по коментах, тож дозволю собі додати декілька слів з приводу Тимошенко Юлії Володимирівної, щоб не виникало зайвих питань, щоб було зрозуміло і юлефанам, і юлефілам, і юлефобам. Чому вона сидить в буцигарні? Відповідь дуже проста. Вона сидить не за міфічні вкрадені міліони, не за кабальний газовий контракт і не за інші гріхи злодійські. Вона просто не захотіла бути лялькою, захотіла звільнитись від мотузочків, за що її і "лічать", не буде "виліковуватись", знищять. Тож дійсно, вибори попереду, думайте. Чим запекліше гризуться собаки, тим лекше вовкам красти ягнят.