За оперативними даними у січні-грудні 2011 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло 265 822,6 млн грн, що на 58 350,0 млн грн або на 28,1 відсотки більше за відповідний показник 2010 року. До спеціального фонду державного бюджету за цей період надійшло 48 795,6 млн грн (із урахуванням власних надходжень бюджетних установ та субвенцій з місцевих бюджетів).
 
Таким чином за 2011 рік Державний бюджет України отримав 314618,2 млн грн, що на 30,7 відсотки більше за відповідний показник 2010 року.
 
Такий стан свідчить про успішне виконання Державного бюджету за 2011 рік за доходами. Успішне виконання повинно свідчити про «успіх». Але у мене такий «успіх» захоплення не викликає. Попробую пояснити таку свою критичну оцінку.
 
Отже у форс-мажорному стилі у грудні 2010 р. приймався Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 р.». Приймався він із порушеннями і Бюджетного кодексу України і Регламенту Верховної Ради України. Ці закони передбачали із 15 вересня розгляд та затвердження державного бюджету у трьох читаннях. Бюджетний регламент порушувався і пояснювався, що потрібно розробити проект Державного бюджету на 2011 р. на основі нового Податкового кодексу. Цей новий Податковий кодекс був прийнятий 18 листопада 2010 р.. Далі вже в кінці грудня і був прийнятий і Державний бюджет, практично без розгляду, обговорення і внесення змін.
 
Здавалось би, що за цей час вже повинно бути все враховано. І в бюджеті визначались доходи в сумі 281 464,9 млн грн та затверджувались видатки у сумі 321 920,8 млн грн.
 
Такі показники розраховували із прогнозного обсягу ВВП у сумі 1253 млрд грн. В той час ми на сайті відмічали про дуже занижені показники визначені у державному бюджеті. Верхньою планкою показників ми відмічали сумою у 313 млрд грн за доходами. І ось ми бачимо фактичне виконання даних параметрів.
 
Що характеризує Державний бюджет http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/7824/user_id/6697.phtml
 
На протязі року визначені показники державного бюджету збільшувались, що відповідає бюджетному кодексу, зокрема ст. 19 п. 3 «виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет)». Але треба розуміти стан, коли бюджет розраховується і балансується за всіма показниками та напрямами фінансування і коли вносяться зміни в окремі його напрями, порушуючи той хиткий баланс та узгодженість гармонійного розвитку суспільства.
 
Я розумію тут основну функцію влади у точному прогнозуванні і плануванні бюджетного періоду. Факти останніх років свідчать, що в нас тут суттєві проблеми. Можна нагадати хід виконання державного бюджету за 2010 рік:
- призначено у Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 р.» доходів – 267 млрд грн;
- план із врахуванням змін – 252 млрд грн;
- фактичне виконання – 240 млрд грн.
Так само за 2011 р.:
- призначено – 281 млрд грн:
- план із врахуванням змін – 299 млрд грн;
- фактично виконано – 314 млрд грн.
 
Видно дуже слабке місце саме питання прогнозування і планування основних макропоказників.
 
І тут можна продовжити ці думки за показниками державного бюджету на 2012 рік. Він затверджений із показниками доходів у сумі 332,8 млрд грн доходів та видатків – 358 млрд грн. Це виходячи із прогнозних обсягів ВВП в сумі 1500 млрд грн. Але ж знову, це все планувалось із зростання економічного виробництва у 2011 р. на рівні 4.2 % і в номінальному визначенні в сумі 1253 млрд грн. Фактично ми вийшли на рівень 1324 млрд грн і при зростанні реального ВВП за 2012 р. на рівні 5 %, номінальний ВВП повинен бути значно більшим за 1500 млрд грн.
 
Державний бюджет України на 2012 р. затверджений у складі всього 22 статей закону, коли в попередні роки він включав 70-90 і більше статей про фінансове життя держави. І це основний фінансовий документ держави, фінансова конституція держави охоплює 22 статті. І ми будемо говорити за верховенство права чи ручне управління державою, фінансами, за основні функції держави – управлінську, економічну, соціальну і оборонну. Звичайно, тоді виходить, що всі основні питання будуть виходити із ручного управління Кабінетом Міністрів України. Але ж це колегіальний орган і він збирається періодично. А як буде щоденно?
 
Не можливо обійти поза увагою і окремі напрями фінансування із державного бюджету. Ці дані в окремих публікаціях висвітлювались, але якомусь аналізу практично в Україні не піддаються. Я знову підкреслю ту важливість розгляду державного бюджету згідно Бюджетного кодексу та Регламенту ВР України. Якби це виконувалось, то, очевидно, такого хаотичного розвитку окремих напрямів не було б. Не хочеться говорити, що кошти закладаються не за напрями державного розвитку. а за особами, персональним складом головних розпорядників бюджетних коштів.
Ось для прикладу:
 
Галузь (міністерство, напрям)               2010 р.                  2011 р.                  2012 р.
Генпрокуратура                                    1 217 656,3                        2 271 142           2 477 532,8
Міністерство палива і енерг.                1 249 218,2                       8 802 967                 9 230 273,8
Міністерство ек., розв. і торг.             300 666,7                        34 796,0                     2 681 249,1
Міністерство культури                         1 637 387,0                    1 921 721                     2 257560,3
Міністерство охорони здоров’я           6 135 111,8                    7 548 145                     5 239 826,3
Міністерство соц.політики                 44 583 722                     62 771 664                   62 781 527,8
в т.ч. дотація ПФУ                          64 770 853,0                    58 317 154                 57 534 247,0
Міністерство ЖКГ                                   45 729,5                    1 272 290                   1 054 456,9
 
Не можна обійти поза увагою широко поширеною інформацію у ЗМІ про те, що у Міністерстві фінансів переглянули прогнозні показники на 2013-2014 роки і відзначили, що доходи бюджету до 2014 року перестануть рости, оскільки зменшується ставка на прибуток підприємств на 4 % і на 3 % ПДВ. Тут треба мати на увазі взаємозв’язок податкових платежів і ВВП. Кожен податок визначається у структурі того ВВП. Аналізуючи склад і, особливо, структуру ВВП можна побачити долю кожної складової економічного стану. І коли ми говоримо, що ВВП реальний буде рости на 3-5 %, то треба розуміти, що номінальний ВВП буде зростати на 15-25 %. Відповідно і з того номінального ВВП повинна бути відповідна частина податкових платежів.
 
Можна відмітити, що ВВП за 2009 р. склав 914 млрд грн, що складає 14,8 % зниження економічного виробництва до попереднього року у цінах 2007 р.. За ці два роки (2010-2011рр.) номінальний ВВП зріс до 1314 млрд грн, тобто на 400 млрд грн. Слід сподіватись, що виробництво ВВП і в наступні роки не зупиниться на цьому рівні, а значно зросте. Тим більше, що і влада планує ріст реального економічного розвитку не менше як 4-5 % приросту щорічно. Тоді постає питання, хіба в такому разі не зростуть податкові надходження? На скільки зменшаться податкові надходження у структурі ВВП?
 
Можна і з іншої сторони розглянути дане питання. Якщо на кілька відсотків зменшиться податкове навантаження на економічне виробництво, то воно повинне проявитись у нарощуванні того виробництва, а відтак, зростання податкової бази. Що може цьому завадити? Звичайно, треба розуміти виведення того капіталу на Кіпр.
 
Як видно із вище відмічених показників у нас проблеми не розглядаються з метою їх запобігання, покращення стану. І держава все більше повертається до періоду 1995-1999 років, коли зростали борги всіх і у всьому. І доля державного бюджету у ВВП зменшувалась до 14-15 %.