Роблячи вигляд, що нічого не відбувається, неадекватний Путін підливає масла у вогонь: відверта зневага та ігнорування мітингів і протестного електорату, який росте як на дріжджах, відмова йти на будь-які поступки лише роздратує не згідних. Та Путін цього не хоче розуміти. Натомість він імітує роботу, проводить наради перед телекамерами та роздає чергові обіцянки, які, навіть, і не думає виконувати.
Російські революціонери хвилею "накривають" Кремль як в 17 році троцькісти Зимовий Дворець. Тільки так народ може встановити свою владу на своїй землі. Народ, який повстав проти тирана - великий і могутній. А тиран - нікчемний і боягузливий. Все міняється, - ще вчора тиран мав всю владу над народом та знущався із нього, грабував, брехав - а вже сьогодні життя тирана в руках народу!
Революціонери самі хазяїни свого життя і своєї долі. Революціонери самі обирають свій шлях. І зосереджено та з вірою у неодмінне досягнення своєї мети, - за яку стільки боровся і віддав так багато сил, - йдуть ним до своє цілі. Підкорюють вершини. Добиваються мети. Коли влада у революціонерів - вони можуть все. Дух свободи наповнює їх груди... І надихає на героїчні вчинки і робить не переможним. Наче весь світ належить їм. Наче вони володіють всім світом. А всі інші - сіра маса, яка виконує їх волю. Такий народ входить в історію.
... Після цього шляху народна влада буде діяти в інтересах народу. Росія з її ресурсами та можливостями буде належати багатонаціональному народу Росії. І народ буде щасливий, і не буде собі ні в чому відмовляти. І всі будуть посміхатися і милуватися яскравому, красивому і щасливому сонцю, яке вдячно зігріє російський народ своїм лагідним промінням. Сонце усміхнеться над Кремлем...
А здичавілий від страху диктатор, кинувши все побіжить стрімголов і не буде закривати собою сонця, і не буде заважати щасливому народу милуватися ним та обмінюватися посмішками.
