Нарешті ми у своїх спробах аналізу і класифікацій Homo interneticus sranicus дісталися нас самих – персоналу ДД (Homo userus DD.Pil.K.).
Раніше шановне товариство мало змогу ознайомитися з деякими (тепер – видаленими і майже втраченими для людства) розділами геніального "Великого Трактату про людську Срань" – нарисами спостережень за людьми, зокрема в Тирнеті. Той "Великий Трактат…" впевнено ввійшов у короткий список найвидатніших праць про людину-юзера як таку. Ходять не перевірені і спірні чутки, ніби автор представлений до Шнобелівської премії Великого Світового Дурдому, а сам він увічнений у Золотих списках Абсолютно Невиліковних… . Дехто переконаний, що він – інкурабельний пацієнт психіатра, вітінар, якому ризиковано довірити навіть дохлого пацюка… . Це, канєшна, не так… то один гомо-юзер перебільшив, певно, обідився за щось (до речі, аватарку він все-таки змінив, хі-хі)… . А з іншого боку, мля… а хто тут нормальний?.. . тим більше, серед активних дописувачів… Та жодного, у хорошому (!) сенсі цього поняття.
У кожному з тих історично значимих "трактатів" підкреслювалося, що у нас на сайті ніякої срані (далі – С.) нема й близько, та й бути не може, – бо Адмін тіпа переймається чистотою юзерської популяції. Однак!..
Однак, мля, з певним сумом і розчаруванням змушений визнати, що демократичність Адміна призвела до певних негативних, хоч і не смертельних, канєшна, наслідків: С. таки завелась. Не догледів Адмін.
Завелась таки, білать-біомать!.. Як грибок армійський або воші… . Вона, та С., в принципі, і не становить якоїсь вітальної небезпеки: С., канєшна, може нагадити, зіпсувати настрій, може пожалітися-наябеднічати, коли її, С. нулячу, і не просять, ну, вопчім, не важно,.. С. – воно і є С.. Гадость така глистява,.. та, як уже було сказано, не важно, яка… . Одне радує: С., як девіантна і дегенеративна форма життя, потихеньку вироджується у ніщо. С. абортується із віртуального соціуму згідно законам природнього добору, які поширюються і на дурдомівську популяцію.
С. для свого популяційного розквіту повинна мати невеликий і певний набір умов: девіантну підтримку інших С., наявність поряд багатьох таких же С. для гальмування ефекту інцесту, бо той, як відомо, приводить до виродження і звуження популяції С., і "підкормку". З останньою проблеми: ніхто не буде витрачати гривни, тугрики і всякі у.о. на всяку С.. Навіть пеерасти, ця мерзенна гілка деградаційного процесу інволюції Homo Pederasticus, і ті не стануть викидати на вітер гривні і юані (тим паче, риги самі по собі – рафінована С.). Потихеньку, "ниторопясь", С. виздихає сама. Амінь… .
Є й такі, кого можна помилково запідозрити у наявності Ай-Кю. Є такі. Так і називаються: IQ-срань (Homo sranicus pseudointellectualis. Pil.K). Вони, як правило, всякі грубості не пишуть, ні!, навпаки, – іх мова відрізняється грамотністю. Кожен свій гнидний пост показують (є така підозра!) доценту з філології. А потім, з допомогою того ж дружка доцента, знайшовши помилки у поспішних постах колег, нявкають-гавкають: "а я луччий патріот, бо ти робиш помилки, хоч і верещиш про "єдину державну", а я – ні!". Дуже любить вишукувати граматичні помилки у чужих постах, не розуміючи, що автор може так писати спеціально… для акценту. Ну, тут зрозуміло, тут понятно: "всі дурні, одна С. вумна"… .
Таких С. легко відрізнити від решти колег: їх пости завжди трохи запізнюються у часі (якраз на час вивірення тексту), мова їх занадто літературно-хрестоматійна, а від того – нудна, штучна, занудна, не смачна, блювотно-правильна,.. мертва, одним словом). Замість живого слова, що, як лісовий струмочок, породжує дзвінкий звук, життя і відлуння, крізь букови посту-каменту чується зміїне сичання. Навіть коли вони сичать рідною мовою своїх батьків, те сичання – неживе.
За рідкісними виключеннями, подібна срань не переймається живими розмовами: вона не пише текстів-імхів (вона ж не ради того по сайтах піськошарицця), не ділиться щирими переживаннями (бо вона не здатна на емпатію, а тільки – насрати у душу колезі). Вона, ця С., позиціонує себе як стоячу "над спірками і дискусіями". Вона така тіпа вумна, що їй, срані, "западло встать вровень с народом" . Відразлива С..
Цікавий різновид С. – С. однокнопочна (Homo sranicus monopunctus). Живий приклад: всі знають одного-двох юзерів, чиї клави мають одну-єдину клавішу: "Давай по-новой, всьо х*я!" . Ні! – дві клавіші: перша включає куплений з рук і задрочений таким же придурком антикварний комп з інвалідною клавою. То нещасні організми, для яких наср… на гілці під хорошим імхо – єдина радість у їх тьмяному, нецікавому і одинокому житті. Мучаюцця прищами, вошами і закрепами з гемороями. І варікозами головного ганглію.
Якого ж … він залазить, гівнюк, на сайт сявати, і що йому тут потрібно? Є, втім, версія.
Цю С., очевидно, з дитинства не любили. На світ вона з'явилася неждано, невчасно і тільки завдяки сексуальній безграмотності біологічних батьків та не зробленому їм вчасно запойним вітінаром аборту. Дєффачки у старших класах дражнили її "ананістом" і "вонючкою" (від неї завжди смерділо сечею), у кіно "до 16-ти" її не пускали (виглядала, як маленький задротний дегенерат), хлопці пивом і тоніком не ділилися (воно ж не хлопець, а хзшо, схоже на страшненького антропоїда жіночої статі); та й зараз, коли С. підросла, їй запойна синюшна двірничиха Зінка "Зачекушку" "не дає" навіть за півлітру. От вона і компенсує свої дитячі негаразди висерами на сайтах, сяває і факає під усіма статтями підряд. Територію мітить рефлекторно таким чином. Істотно важлива ознака: як любить підкреслити сама С., вона "не пісатель", вона – Чітатєль. Тобто Абсолютний Нуль, як за Цельсієм, так і за Фаренгейтами із Гонкурами. Мінус 273 з десятими сраними. Треба її жаліти: ми ж не звірі якісь.
Як правило, С. любить "випендритись". Випендрьож – це цікавий і ємкий термін, що ввійшов у побут відносно недавно. Чудовий вітчизняний еквівалент: "жаба на купині", або "хрєн на ровном местє",.. вопчім – мильний пузир. Ніки у такої С. зазвичай дуже солідні і випендросні: "Кобра", "Гюрза", "Бандитам смерть!", "Перефакаю всіх!", "Не колише" і т.п. хня. Такі ж і аватарки: або страшні, як сама смерть, або зменшене до потрібних розмірів велике панно на кшталт "Штурм Сапун-гори в окрєстностях Бородіно" так, що нічого ні роздивитися, ні зрозуміти її прихований, але, безперечно, надглибокий хфілосопський смисл, однозначно неможливо. Кароче, С. в пошуках смислу. Або статевої ідентифікації. Або такої ж срані. Прогноз песимістичний. "Нє жілєц".
Є, втім, і цілком притомні люди, зовсім до срані не належачі, але заражені вірусом "випендрьожу". Наприклад, пишучі виключно "не по нашому", певно, щоб персонал перейнявся повагою до недосяжного рівня їх освіти і розуміння Життя (слава Богу, що не ієрогліфами). Або так виражаючі свою думку, що без дитячого психіатра чи вітінара, що лікує бурмочучих коней, не зрозуміти. У цьому є щось дитяче, іноді жалюгідне. Кароче, все по Фрейду: всі неврози – із дитинства.
Останнім часом крупна, тіпо історично визнана С. якось притихла (голодує, чи шо?..). Але на зміну їй прийшла нова генерація срані, "молодая поросль". Втім, частина тієї "порослі" – то добре знайомі і легко впізнаваємі за стилем старі С.. Коні. Тьфу, мля,.. клони тобто.
NB! Важливий симптом старої С. у новій машкарі:
а) тематика – та ж, стиль – той же (іноді бездарно змінений і тому легковпізнаваний), багато слини і бризків;
б) знання персоналу і намагання вколоти юзера у "больову точку";
в) занадто часте згадування персоналу паралельного сайту у негативному контексті;
г) тваринна ненависть до незалежної держави України, до її символів і героїв;
д) виражений антиюлькізм і така ж виражена риго-анальність у поєднанні з вираженою укрофобією і латентною педерастією;
є) схильність називати себе педерастично ніжно (Сява, Лєрік, Віталічька, Колюня тощо або випендросно – "Австроугорьска"). Морда на метр, а воно називаєцця – Сявочка-1990!.. А придивитись уважніше…. Ха-ха! Та це ж просто риг, мля! Просто риг: нікчемний, падлючий, продажний, безсовісний, совковий, сморідний, гнидний і т.п. і т.д…. Не слід перейматися – просто в ігнор, само здохне. Бо риг.
С. не має статі. Вона середнього роду. С., як вона є, – то безстатева, рафінована, криштально чиста мерзота, виплавлена з лайна у тиглі КПРС з домішками совочка, донбасіка і "руськомірця". Класична, так би мовити, Срань у всій її психопатологічній оголеності. Відразлива, дебільна і войовнича. Патогномонічний симптом: тваринні рефлексії на все українське (бризкає слиною, давиться жовчею, б'ється у корчах і часто питає: ну й шо ви там собі навоювали на мітингу?), а почувши слово "незалежність", впадає у тривалий епілептичний статус. Судоми можна обірвати, шепнувши С. на вухо "Путін – бох, і Ікунович – друх і пророк його". Рекомендація: не чіпати, не реагувати, само здохне, задихнувшись у міазмах своїх отруйних сморідних виділень.
С. мінливо-аморфна, ниопридільонна. Є й така. Як правило, мордатенька. Пишненька така.
Цікавий різновид… . Воно ніби й передове, ніби і патріотичне (як гаряче запевняє у своїх висерокаментах), але при тому і виразно синеньке. Каже: "а) А я голосуватиму за ковбасу!" і б) "При будь-якій владі людина може жити добре! Займіться собою і власним добробутом". І від цього кайфує: срані здається, що вона виражає свою тіпа індивідуальність і незалежність світосприйняття. А насправді немає там ні незалежності, ні світогляду, ні самоповаги… . Просто шлунок, що вже трохи наповнений. І понти. Їй здається, що вона тримає Бога за бороду, бо вона змогла купити беушний Лексус. А завтра риги відберуть у неї все, або просто задавлять податками… . І така срань відразу ж заверещить: "Далой єту власть! Єднаймося!", сама не помітивши, як перейшла з "язика" на "мову".
Симптоматика проста: "умнічає" і повчає, поки їй не прищемили хвоста або пропелера із спинки не вставили у жопку. У перспективі – наша людина. Єслі харашо вз…бать. Єслі їй засвітить перехід у пролетарі. Куди й дінеться менторський тон і відчуття зверхності… .
Слава Творцю, політиці ригів і природньому добору, відсоток С. на сайті незначний, і вона, С., не здатна суттєво заср…ти здорову ноосферу на ДД. Вся С. зібрана у затишній палаті віддаленого корпусу, над дверима якої радісно горять неоном букви "Срань дедешна". Був би я Адміном, перевів би її "жителів" в ізолятор. Де немає тирнету.
Ой… кого тут тільки нема серед нормальних… . Одні маньячно трактати пишуть (як Pilli-К чи Блок-R), інші вимагають бойкоту виборів (як Olg.Фе), хтось розривається у закликах до федерації (як Pavel-Текст), треті натякають брати приклад з ірландських героїв, четверті – вже взяли на мушку підараса, п'яті ударились у пацифізЬм і започаткували рух "Ривалюціям – Ні!", шості рекламують проект "Хортиця врятує зелений світ", сьомі… . Різноманіття нозології, діагнозів і регулярних загострень.
Тим то він і цікавий – наш Дурдом, тим то він і дурдом… . Домівка, мля… .
Основна популяція юзерів на ДД – це спокійні, врівноважені, шановані колективом і совісні психи. Здатні до аргументації, толерантних дискусій, деякі видають аргументи дуплетом, хтось схильний до рефлексій, хтось нагороджений, багатьом притаманне почуття прекрасного (вони і в каментах ласкаві), хтось любить подорожувати в гори і ділитися від тих подорожей враженнями від ботаніки, у когось є у резерві вагомі докази власної правоти. Деякі нормальні, поки не побачить словосполучення "Юля – кака" або "Чим Вона краща від Ікуновича?": тоді насувають капюшон на голову, казяться, пишуть у каментах грубощі і попадають в баньку, знаю одного такого (щойно з баньки вийшов…); втім, таких виправдовує недоумкуватість тих, хто таку хню напише. Та, вопчім, нормальні психи і водночас – колеги. Більшість люблять віршоване слово і майстрів того слова. Наприклад, ПілліКа любить творчість Юкшда, а за одного бітого двох небитих дають.
Але нічого немає страшного у тому, що деякі не люблять віршів. Це зовсім ни обізатільно! Зовсім! Просто вони федерасти, от і все. Добрі, хороші у побуті і спілкуванні із сусідами люди, певно, прекрасні батьки, може, навіть – патріоти, тільки не переносять всім своїм єством рифму,.. ну, тіпа, "роги - ноги", "муки – руки", "пеерасти – федерасти", "синяки – ублюдки", "ікунович – сука, а дрищ – падлюка". Ото і все…. А так – милі, толерантні, золоті сусіди і колеги по дурдому. Можуть стати багатьом друзями, якщо перестануть затрахувати всіх ідеями федералізму або сепаратизму.
Люблю таких! Незалежно від тяжкості діагнозу. Особливо – не байдужих, то ж майже здорових.
Дурдоме! Ти ніколи не будеш безлюдним… . Поки наша країна хвора, твої палати і коридори завжди будуть наповнені гамірними натовпами пацієнтів і схожих на них психіатрів, а у прийомному відділенні завжди буде верещати усіляка срань, що помилково забрела "на вогник"… .
"Родной наш Дурдом, начало начал,
И жизни моей надежный причал,
Родной наш Дурдом, пускай добрый свет
Горит в твоих окнах много лет…"…
Білать,.. де Тетяна Євгеніївна Коробова???
