"Обменяли хулигана
На Луиса Корвалана.
Где б найти такую *лядь,
Чтобы Брежнева сменять?!"
 
/з народної творчості часів застою/
 
Поява в Дніпропетровську вулиці Брежнєва - це глум над людською пам'яттю й наруга над національними почуттями кількох народів. Так прокоментував рішення сесії міськради голова місцевої організації УНП Анатолій Сокоринський про надання одній з вулиць обласного центру імені генсека СРСР.
 
Депутати мотивували свою позицію бажанням вшанувати пам'ять земляка - видатного політичного й державного діяча, а також зверненнями ветеранів.
 
-  Це глум над пам`яттю загиблих в Афганістані, над пам`яттю В.Стуса, В. Марченко, А. Горської, а ще образа почуттів чеського та словацького, польського й афганського народів, - говорить лідер партосередку.
 
З приводу заяви місцевої влади, начебто це зроблено "на прохання ветеранів" політик заявив, що він ще застав у живих справжніх ветеранів війни, і пам`ятає, як вони насправді ставилися до цього "чотирижди героя Малої Землі".
 
- Насправді партія не нашого регіону хоче продемонструвати повернення до радянських часів, щоб в черговий раз використати ностальгію частини людей похилого віку, маскуючи демагогією провал своєї політики, - зазначає Сокоринський.
 
В той же час він акцентував, що анонсоване перейменування вулиць, які досі носять імена катів українського народу - Косіора, Постишева та Чубаря - не відбулося з формулюванням "аби уникнути політичних інсинуацій", хоча таке перейменування прямо передбачено законодавством.
 
-  Для повного комплекту у місті не вистачає вулиці Гітлера, який теж знищував українців і не зрозуміло, чому його ображають, - зауважує "народовець". - Вислів "на розі вулиць Постишева та Гітлера" звучав би дуже гармонічно.
 
Голова ДОО УНП заявив, що організація буде звертатися до міської прокуратури, а також до міського голови з вимогою не підписувати це рішення.
 
Іменем "дорогого Леоніда Ілліча" був названий один з проїздів між двома вулицями на міській оклолиці довжиною близько кілометра. Там немає жодного житловго будинку і він досі був безіменним.
 
Ще одним логічним кроком в продовження активної діяльності міських депутатів з відродження совкових традицій у топоніміці мегаполісу, можна припускати присвоєння одній з вулиць чи то проспектів імені "Социалистических стран", а для оригінальності - в специфічній брежнєвській вимові.
 
Як відомо, замість цих двох слів в генсека виходило щось на зразок "сосиськи сраные". А чом би й ні? Таблички з такою назвою дуже б личили, приміром, центральному проспекту міста ім. Карла Маркса, на якому розташована міськрада. Цілком було б достойно.
 
А може в місті на ряду з "проїздом" десь є такий самий безіменний прохід? Котрийсь з задніх, тобто тих, що в глибині вулиць. Чи не назвати його, скажімо, іменем Гітлера? А що, як на думку автора ідеї, то теж звучить. Окрім того, що "скромно і зі смаком", так ще й з певним підтекстом. Заднім.
 
"Если женщина в постели
Хороша и горяча -
Это личная заслуга
Леонида Ильича"
 
/з народної творчості брежнєвської доби/
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.
 

 
"...Здесь суставы вялы а пространства огромны
здесь составы смяли чтобы сделать колонны
одни слова для кухонь другие для улиц
здесь сброшены орлы ради бройлерных куриц
и я держу равнение даже целуясь на
 
скованных одной цепью
связанных одной целью
скованных одной цепью
связанных одной целью...
 
можно верить и в отсутствие веры
можно делать и отсутствие дела
нищие молятся молятся на
то что их нищета гарантирована
 
здесь можно играть про себя на трубе
но как не играй все играешь отбой
и если есть те кто приходит к тебе
найдутся и те кто придет за тобой
 
также скованные одной цепью
связанные одной целью
скованные одной цепью
связанные одной...
 
здесь женщины ищут но находят лишь старость
здесь мерилом работы считают усталость
здесь нет негодяев в кабинетах из кожи
здесь первые на последних похожи
и не меньше последних устали быть может быть
 
скованными одной цепью
связанными одной целью
скованными одной цепью
связанными одной целью...
 
скованные одной цепью
связанные одной цепью
скованные одной цепью
связанные одной цепью
 
скованные..."
 
/"Наутілус Помпіліус"/