Спочатку ставлю – 2, бо повністтю не згоден з автором!
Багатостраждальний нарід Український, за тисячолітнью історію навчився двом речам,  які вміло використовує у боротьбі з ворогом.
Наша таємна зброя це -  «Терпіти» і «Чекати»!
Перетерпіли ми всі репресії і геноциди?
Перечекали всіх вождів і генсеків?
Хамів ще не було, то й що? Хіба ми вже не козаки? Хіба нас цим злякаєш?
Хіба ми вже не можемо пристосуватися до новітніх умов життя?
    Я не про ті, в яких ми живемо – бо насправді нічого новітнього в них нема.
Я про очікуване всіма нами покращеня! Ми ж всі відчуваємо як воно наступає! Невже не всі?  Воно підступило вже майже до горла!
    В одній забугорній таймсі, якийсь тамтешній аналітик, нещодавно розмірковував про те чому по смерті Кім Чен Іра в цій країні не відбувається жодних протестів або хоч якогось зародку таких протестів. Ну жодного «трепыхания»
    Висновок невтішний – Кожен пересічний кореєць, або, як мені подобається:  «корейка» - вимушений щоденно здобувати собі на хліб, не маючи ніяких заощадженнь, бо ті кошти, які влада дозволяє заробити, і то не піднімаючі голови, то тільки мінімум – бо тільки розігнувся - і тут же немає на рис.
    Звісно – це не Кім Чен Ір придумав:  «Як тримати народ у покорі»
Та й не одна існує метода на всі випадки.  Їх диктаторами напридумано – тьму!
От і суди в кореї мають чим зайнятися, і «правоохоронці»
Одні ловлять по доносам тих, хто недостатньо використав своє право побиватися за чучелом диктатора, (А міліція працювала в натовпі з відеокамерами, що дуже посприяло народовладдю) слідчі органи з пристрасстям  допитують  підозрюваних у нелюбові до трупа вождя, і коли ті не витримавши знущаннь – дають покази на себе, рідних, друзів, сусідів – народні трійки вершать правосуддя!
    Зверніть увагу – яка єдність народу з міліцією, прокурорами і судами!!! Майже як у нас! Це надихає!!!
    Нещодавно здибався з друзями і вдосталь відвів душу. Приїхав додому і дивлюся – нічого навкруги не змінилося! Оце так!
Тепер хочу обзвонити їх і закликати:
    Шановні! Нема справи без пляну і керівництва! Без координації!
Спитайте хоч у Чапая з Фурмановим. Бодай картоплю треба якось розкласти!!! До речі мав нагоду потиськати ручки деяким дівчатам, тому є заклик і до них: «Ведьмы вы али не ведьмы? Патриётки али нет?»
Бачив там декілька і генералів з полковниками. Їм претензія: Що, мля некому стратегию с тактикой набросать, в тесном кругу?
Токма я вас умоляю! Не на ДД выложить плян, а иметь таковой в наличии, и обсуждать низдесь!
Главное, поймите - не в лес итти,  а ждать сигнала с салом и вилами.
Блин!!!  Не сигнала с салом,  а в лес с вилами и дробовиком - затаиться и ждать... Ждать сигнала, мля, а не сала!!!
 
На цьому вибачаюсь, кланяюсь і сподіваюсь... І чекаю, чекаю, чекаю...