]
 
Частина друга
Перша тут: http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/12953.phtml:exc:
Нумерація тез загальна для всіх частин

Бог дав українцям найкращу землю у світі: більшу частину чорноземів, чисту воду річок і морів, ліси й гори, гігантські родовища вугілля, нафти, газу, залізних, марганцевих та уранових руд, золота й алмазів. Дав ідеальний геостратегічний майданчик на перехресті світових шляхів зі Сходу на Захід та від варяг до греків.
А віддячуємо тим, що загрузли в міжусобиці і тотальній брехні, що панує в суспільстві, в результаті чого стали чи не найбіднішим народом Європи.
 
Бог любить Україну. Давайти і ми Його полюбимо: влаштуємо власне життя по-Божому: чесно і справедливо. Адже, завтрашня епоха прозорості по суті готує людство до Другого пришестя. Прозорість кожного для всіх і всіх для кожного стає світовим іспитом на готовність жити по правді. Готовність будь-якої миті звітувати за ВСІ свої вчинки: перед людьми і перед Богом. Прозорість невблаганно вимагає морального очищення, спокутування гріхів.
 
Після гучних публікацій Вікілікса 2010 року всепроникна прозорість стала дотиканою, гранично уявною. Очищатися повільно і довго історія часу не залишила. Час Х перемістився з далекого майбутнього до сьогодні миттєво – і людство виявилося до цього неготовим. То ж, доведеться бігцем: хочеш, чи не хочеш.
 
Пропонуючи Україні спільний Проект, треба зважати на  проблему Національної ідеї. Перефразувавши відоме гасло, можна констатувати: «Ми здобули державу для українців. Тепер треба зробити з українців націю». Проблема, однак, в тому, що європейські нації-держави формувалися в минулих віках, на культурно-етнічній основі титульної народності, а засоби і методи націотворення 18,19 і навіть першої половини 20 століття неприйнятні для 21-го. Тобто, маємо перестрибнути етап, і пройти незнаними  шляхами стоплення від початку громадянської поліетнічної нації – типової для сучасної Європи.
 
Тут може стати в нагоді думка Ортега-і-Гассети: «Націю не можуть об`єднати ані кров у жилах, ані перекази минулого, ані – навіть! – пам'ять про звитяги предків. Ефективно об`єднати сучасну націю може тільки спільний проект майбутнього – не нав’язаний згори, а вистражданий і усвідомлений усіма активними громадянами». Свій Спільний Проект українці вже вистраждали, але ще не усвідомили. Він вже вистигає (в середовищі громадянських активістів), але ще не оформився і не став спільним.
 
Велика Мета, заснована на прозорості, на очищенні від бруду, отримає суспільне схвалення, бо вона не суперечить уявленням  українців про Національну ідею. На думку деяких фахівців, в її основі лежить історична місія України: забезпечити культурну гармонізацію  Заходу і Сходу Європи. Про потребу цієї місії свідчать, як загальноєвропейські, так  і суто українські, внутрішньокультурні потреби.
 
Європейський Союз зацікавлений в максимальному порозумінні з Росією, але не завжди розуміє ментальну специфіку нашого східного сусіди. Демократична Росія, своєю чергою, зацікавлена в спільних з ЄС проектах, але деякі з них не може реалізувати без сприяння демократичної України.
Щоби виконати об’єднавчу місію, Україна має стати сильною модерновою державою – аби не дозволяти використовувати себе на корисливі потреби світових гравців. А для цього мусимо зробити  марш-кидок на випередження – аби не плестися в хвості на налигачу. І  здійснити  цей марш Україна зможе лише в тому випадку, якщо Схід і Захід придушать емоції і знайдуть волю і розум відкинути маніпуляції політиканів.
 
Так і виходить: щоби впоратися з місією світового масштабу,  українці мають стати розумними і вирішити внутрішню проблему –   стоплення політичної нації 21-го століття. Усвідомити цей факт мають, передовсім, інтелектуали та громадянські активісти. http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/427-vid-ukrajinskoji-mety-nazad-do-nacionalnoji-ideji (2)
 

Держава стане потужною, коли і якщо вивільнить соціальну енергію своїх громадян. Оскільки державний устрій має відповідати соціально-економічним стосункам, то мережана демократія має прискорити прозоризацію всієї економіки – разом з приватним бізнесом.
 
Не дивно, що передбачливі сусідні держави починають шикуватися на старт якісно нового світового змагання за прозорість. Адже "перша країна, яка впровадить хоча би фінансову прозорість, протягом одного покоління вирветься у світові лідери. Бо це очищення. Це реальна конкуренція, це реальна творчість" http://www.glavred.info/archive/2010/12/13/091826-0.html. (1) Так вважає Борис Березовський, і чому ми маємо не вірити відомому знавцю сучасного бізнесу і доктору економічних наук, якщо кожен, хто займався підприємництвом, має таку ж думку? Лише тримає при собі, бо може наразитися на лукаву пропозицію конкурентів: «Якщо такий розумний, ось і відкрий свою бухгалтерію першим».
 
Україні ніхто не заважає розпочати масову прозоризацію серед перших. Тому маємо використати унікальний шанс, і протягом одного покоління вийти в лідери.
Для цього не потрібно залучати фінанси – вистачить внутрішнього, соціального капіталу. В нашому сіспільстві ще досить людей чесних і відповідальних, здатних до співпраці і не втративших громадянську відповідальність за майбутнє. Більшість українців вважають себе віруючими. А Біблія вчить християн всіх конфесій жити по правді, і прямо попереджає: все таємне стане відомим. Талмуд і Коран теж, не заперечують відкритості й відвертості. Чесній людині нема чого приховувати в своїх доходах і видатках, а майже всі українці вважають себе чесними.
 
Україна має потужний освітній потенціал, славетні наукові школи, що ведуть родовід від всесвітньо відомих академіків у галузі ЕВМ та кібернетики, соціологів та економістів, щороку гутує сотні сучасних програмістів. Потреба в прозорості бізнесу усвідомлена навіть вищими  чинними управлінцями, які волають про хрестовий похід за визволення економіки з-під влади "тіні". Щоправда, під прожектор прозорості поки потрапляють конкуренти та малий і середній бізнес. А мільярди на Кіпрі залишаються незримими. Не біда – головне почати і не зупинятися: повчимося у Грузії.
 
Нарешті, ми маємо найгострішу потребу у випереджальному очищенні. Адже Україна вже доведена до краю, тоді, як ЄС може довго сперечатися, якими темпами вести реформи – бо й сьогодні, не зважаючи на кризу, живе досить пристойно.
Стратегія прозорості задовольнить і лібералів, і соціалістів, і націоналістів в майбутньому уряді національної згоди: бо в економічному зростанні зацікавлені всі. Коли спільний пиріг щедрий, його легше ділити. А черствий окраєць викликає бійку за останню крихту – і перші, афгансько-чорнобильські, іскри такого конфлікту минулої осені вже побачила вся Україна.
http://politiko.ua/blogpost54748 (5)
 

До того майбутнього часу, коли центр політичної суб’єктності перейде до Особи, існує лише одна сила, яка здатна впоратися із завданням модернізації країни. Ця сила ще не сформувалася остаточно, але вже зараз соціальна психологія дозволяє її  ідентифікувати. Ще півстоліття тому Мелвін Кон зробив історичне відкриття: довів, що умови праці «білокомірцевих» найманих працівників, а також менеджерів та працедавців сприяють гнучкості їх мислення і незалежності орієнтацій. Шкала прихильностей таких осіб показала, що їхнє прагнення особистої незалежності переважає прагнення багатства і влади. Це означає наявність внутрішнього пріорітету особистої свободи.
 
Минули десятиліття, у США запанувала «інформаційна цивілізація», що суттєво змінила психологію нації, і соціолог наступного покоління Річард Флоріда висунув нову гіпотезу – креативного класу. До нього відкривач зарахував працівників, які створюють нематеріальні активи, що приносять матеріальні дивіденди, — нові ідеї, нові технології і новий креативний зміст. http://world.pravda.com.ua/columns/2010/10/14/5467004/ (5)
 
Отже, до цього класу входять (з урахуванням специфічності українських реалій) значна частина науковців, підприємців, менеджерів, працівників IT-індустрії, велика частина наукової  інтелігенції разом з частиною професорського складу вишів, особи «вільних» професій: літератори, художники, актори, журналісти. Це далеко не повний список, бо останніми роками сотні тисяч українців (зокрема, аналітики, експерти, маркетологи, юристи) перейшли на новий режим роботи: стали «вільними стрільцями» - фрилансерами. До цього можна, мабуть, додати і тисячі експертів, які протягом останніх років отримали кваліфікацію внаслідок програм допомоги громадським організаціям.
 
"Чинна вертикальна система управління пригноблює інтелект суспільства, вона була створена для ручного управління, надає умови для корупції, а головне - атрофує гідність особи, -вважає один з інноваторів. - На противагу вертикальній наша система є горизонтальною, і відкриває перед кожним бажаючим максимальну можливість самореалізації, дозволяє задіяти інтелект нації, щоби закласти основу "інтелектуальної" країни, країни інноваційної економіки... Наш проект, по суті, стане школою електронного самоврядування нації.» http://e-democracy.in.ua/politychna-systema/435-de-vzjaty-gromadjan-gotovyh-lljagty-na-ambrazurur
 
Очевидно, що саме креативний клас (кому зручніше – творча фракція середнього класу) забезпечує випуск духовної «продукції», стимулює і організує розвиток сучасної економіки, і перш за все – найновіших ІТ. Загальна чисельність цього суспільного шару на думку  експертів – близько семи мільйонів. Поряд з внутрішнім потягом до свободи ці люди мають пряму класову вигоду від інноваційної модернізації, яка в інформаційну добу лише й може вивести країну до економічного процвітання. У нас же про модернізацію йдуть лише розмови. А як може бути інакше, якщо головні спонсори владної партії матеріально зацікавлені консервувати морально і матеріально застарілу промислову базу і структуру важкої промисловості?
 

Своєчасно створити і здійснити перспективний Проект заважало багато обставин, і перша з них – відсутність політичної еліти. Неспроможність нашого політичного класу вже відкрито визнають навіть деякі політтехнологи, які годуються від українського псевдополітичного процесу.  «Колективний клієнт – український політикум є безнадійно аморальним, а також, що гірше – він є фундаментально вторинним стосовно сучасних цивілізаційних процесів, і навіть не здогадується про це», зауважив експерт корпорації стратегічного консалтинґу "Гардаріка" Костянтин Матвієнко за результатами першої української конференції політтехнологів. http://world.pravda.com.ua/columns/2011/03/1/5974114/ (1)
 
Як зазначив професійний знавець, проблема України полягає не лише в інтелектуальній яловості правлячого класу, що саме по собі є явищем небаченим в цивілізованих країнах. На додачу (чи внаслідок) верхівка стала потужним джерелом аморальності, що багато років  труїть зверху народ міазмами відвертого цинізму. І перший засіб спрямувати націю до морального оздоровлення – це видалити злоякісну пухлину, яку вже не бере хіміотерапія та навіть опромінення. http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/7156/user_id/8587.phtml (2)
 
Драматичним наслідком тупості та аморальності політиканів стала штучна внутрішня ворожнеча, яку запалила і регулярно роздмухує політверхівка всіх партійних кольорів – навколо суперечностей в мовно-історичних поглядах та переконаннях українців. Мільйони українців на Сході і Заході, на жаль, ще не усвідомили очевидного: країна, дві великі частини якої нацьковані одна на одну, НЕ ЗДАТНА бути успішною. Адже негатив однієї сторони легко потопить найліпший проект супротивника: лише тому, що він «чужий». Підла гра на інстинктах ідентичності різних шарів населення сьогодні лежить колодою на шляху будь-якого ЗАГАЛЬНОукраїнського проекту.
 
Здолати штучну ворожнечу можна лише одним способом: накласти тимчасовий громадянський мораторій на публічні дебати із саморуйнівної тематики до реалізації ЗАГАЛЬНОукраїнського Проекту – спільного для Сходу і Заходу. За відомою формулою: "У нас різні політичні уподобання. Ми розмовляємо різними мовами. Але Україна у нас одна." Спочатку РАЗОМ здобудемо Україну, а вже потім, в умовах свободи і дійсної демократії, повернемося до з’ясування суперечностей.
По ходу спільної роботи напрацюємо толерантність у спілкуванні, відключимо іноземні джерела розбрату, знайдемо механізм спокійного діалогу і краще пізнаємо один одного. Бо ж, підсвідомий страх грунтується на недовірі, а недовіра випливає з необізнаності. Отоді, із залученням нейтральних посередників, і можна знайти компроміс, що буде грунтуватися на розвіюванні брутальної брехні та примарних фобій, на визнанні справедливих аргументів обох сторін. А зараз всі емоційні та інтелектуальні ресурси – на Спільний Проект… http://politiko.ua/blogpost44530 (2)
 
Цим завершується Перша частина Тез: І. ПРОГНОЗИ, ІННОВАЦІЇ, ІДЕЯ, МЕТА, ЗАСОБИ, СУБ’ЄКТИ, ПЕРЕВАГИ І ЗАГРОЗИ
 
Друга частина, буде: ІІ. Позитивний форсайт-сценарій: прогнози, інновація, програма, тактика
 
P.S.
В Тезах використані фрагменти з публікацій автора 2010-11р.р.
 
Додаткові публікації:
 
- Ідеї революції, або яка революція нам потрібна? http://www.pravda.com.ua/articles/2011/12/26/6834803/
 
- Реванш победил? Да здравствует революция – в умах!… http://www.facebook.com/note.php?note_id=221602697849915
 
- Націю ми не побудували http://igls.com.ua/analytics/4958/?prn=1
 
- Как провести революцию в Украине http://politiko.ua/blogpost66995
 
- Маніфест прямої демократії http://www.day.kiev.ua/196145/
 
- Економіка XX та XXI століть http://www.pravda.com.ua/articles/2010/06/9/5120006/view_print/
 
- Как не потерять будущее http://ej.ru/?a=note_print&id=11105
 
- Габитус: невидимый навигатор и негласный диктатор
http://club-seminar.livejournal.com/6658.html#cutid1
 
- Демократія як дар та проблема http://www.day.kiev.ua/290261/#
 
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/12953.phtml
Олександр Тертичний