"Точно  также  не  с  целью убеждать, но  чаще  всего с  целью развлечься,
                    тратят философы свое время на писание. Лишь только человек выходит из
                     обычного круга идей среды, в которой ему  приходится  жить, он должен  
                     заранее отказаться от всякого  влияния и довольствоваться  узким кругом
                     читателей, самостоятельно пришедших  к идеям,  аналогичным  с  теми,
                     которые он защищает".
                                                       Г. Лебон "Психология народов и масс"
 

Спочатку трохи лірики та сюжетної інтриги:
 
Мало хто може витримати людську долю.
 
Ось наш другорядний герой не зміг. Хоча він і оповідав нам , що він із читаючої  родини і виріс на творах  Гроссмана, під старість сутність вар’ятська вилізла, сутність покидька і поклепника. Мабуть, таким і в юнацтві був, але, як у Федора Савельєва, доля дозволила проявитися справжній сутності тільки під старість. Бо раніше Семинога покидьків не гуртував.
 
Я думаю, більшість користувачів чудово розуміє про кого йде мова.
 
Спочатку нашого героя забанили на ФУПі, дуже вже дурний та знавеснілий був.
 
Потім, незважаючи на дописи: "Юля для нас більше ніж рідна мама!", його навічно забанили навіть на форумі сайту Юлії Тимошенко. Бо його неадекватність злякала нормальних прихильників Юлії Володимирівни (неадекватні тоді ще не робили погоду в її оточенні та її мізках!) Хоча вже тоді цей стариган хизувався своїми штабними можливостями: я, мовляв, можу зайти до вас під безліччю ніків, мене вам не здихатися! Пізніше це яскраво проявилося на ДД.
 
Потім на одному найкреативнішому сайті в Україні його пох...рили, бо займався пропагандою гомосексуалізму (дурний, не зрозумів, що хлопці на сайті стібуться!) Писав листи хлопцям на мило, мовляв, гомосексуалізм - це круто! одно у Канаді, - ви ж українці, маєте поважати Канаду! - у парляменті вільно, не приховуючись, під ручки гуляють депутати-підори! Не забував при цьому  кожну гілку бомбардувати проплаченими дурощами на кшталт: Юля! Юля! Ти -Богиня!  Розумієте, яке складалося у людей враження про ЮВТ, скажи: хто твій друг...
 
Саме на цьому сайті йому й дали погоняло - Чугункін. Яке назавжди стало тавром для підстаркуватого збоченця.
 
Ще на багатьох сайтах йому піднесли гарбуза із копняком. Бо його тупоголова агресивність дрібного гризуна - бридка і нестерпна для людей інтелігентних і мислячих.
 
Мабуть і загув би наш герой у нетрях українського інету, як страшний сон, якби до керівних важелів у БЮТі не прийшли люди морально нечистоплотні. Збоченські здібності нашого другорядного героя оцінили належно. Їм, здалося, що для перемоги Юлі конче потрібні люди які 24 години на добу можуть лити брудну лайку на кого завгодно під будь-яким приводом - головне нацькувати таких на незгодних!
 
І його призначили Чечетовим на ДД. Давати відмашечки ботам, як слід голосувати.
 
Тоді вони ще не зрозуміли, що скаженим псом керувати  неможливо! Раніше чи пізніше, він почне грати в свої ігри, прикриваючись вашим дахом, на ваші ж гроші. Збоченець, насамперед, вирішуватиме свої збоченські проблеми, а страждати буде ваша репутація. І реноме вашого лідера.
 
Іноді на ДД цей типус погаркує навіть на Шрайка, коли йому видається, що той - недостатньо лояльний, щось не те пропустив на шпальти! З його пацючої башти видається, враховуйте скеровуючу абсурдність!
 
Так що, леви юльківскі, насолоджуйтесь, у вас поводир - баран!
 
Це я не знущаюсь, це я, на жаль, констатую.
 
Виголошувати правильні гасла - не важко, ще менш важко під цими гаслами обдурювати ідеалістів та обтяпувати свої брудні справи.
 
Мені шкода тих людей, які думають, що якщо хтось виголошує правильні політичні гасла - то він (вона) по визначенню порядна людина.
 
Мені шкода людей, які думають, що можуть зробити щось корисне для країни разом із пройдисвітами. Що після перемоги очистять свої лави.
 
Тисячоліттями це до вас нікому не вдавалося - і вам не вдасться.
 
Але коли на кону вибір шляху для нашої країни, треба бути трохи відповідальнішими та чистоплюйнішими.
 
Не буде для вас перемоги - пройдисвіти її у вас вкрадуть. Вже вкрали і по банках затушкували.
 
Але подібне розуміння та шлях до нього - це особиста справа кожного: люди вчаться лише на власних помилках, лише власний біль, на жаль, для них відчутний.
 
Мені шкода тих класних і самовідречених людей, які бажають щастя УКРАЇНІ, але, не в моїй змозі поміняти граблі для нації.
 
Тепер "о дєлах нашіх суєтних":
 
При всій повазі до адміністрації ДД, я змушений припинити публікацію своїх творів на сайті та полишити сайт своєї присутності на ньому.
 
Це рішення випливає із принципових моментів, тому ані образ, ані моментів шантажу чи зухвалості тут немає.
 
Принципи для мене - найдорожча річ.  Тож принципи викликають самообмеження у деяких речах.
 
Один із принципів: якщо тебе забанили на якомусь сайті - більш туди ані ногою. Не пам’ятаю чому виник цей принцип, із яких пересторог, мабуть, на генному рівні, як заборона на вживання наркотиків чи на крадійство. Проілюструю на знайомій для багатьох ситуації: якщо жінка тобі сказала: ти мені не подобаєшся, я на відміну від багатьох чоловіків не запалююсь: мовляв, я доведу, що я - найкращий, вона все-одно буде моєю. Це самовпевненість козацька відіграє, підкріплена ознаками самодостатності, таку роллю та байдужість до "спортивного інтересу" у будь-якому процесі. Головне правило перелітних птахів.
 
Я розумію, що я довго провокував, до того йшло, хіба я від чогось відмовляюся? Усі зробили вигляд, що неналежне  - належне, і подивилися одне одному туди, куди може свиснути, хіба що гном.
 
Я чудово розумію, що будь-який сайт то є продукт його власника, і він тут хазяїн, який надає нам можливість висловлюватись і реалізовуватись у тих межах, які він власною примхою, або певною комерційною та політичною заангажованістю, встановлює.
 
Смішно вважати сайт рідним, навіть якщо у тебе з ним пов’язані приємні спогади та частина життя. Або грай по заданих правилах, або посилай ці правила, регульовані іншими, на йух.
 
Жалкувати за цією частиною життя та за створеним для сайту продуктом ще смішніше:
 
Бо, по-перше, жалкує за чим-небудь лише той, хто не може створити ще багато чогось кращого, хто визнав свою межу, далі якої не піде, відмовився розвиватися і мріє сидіти, як рантьє, на дивидентах.
 
Бо, по-друге, у козака є тільки душа і х...й, які і регулюють його уяви про честь і правила в будь-яких ситуаціях. Все інше у цьому світі йому не належить. Все інше не тільки зайве, але й шкідливе козакові.
 
Я, дійсно, барчук: доводити чистоту і шляхетність своїх намірів нікому не збираюся, не царська то справа в п...зді колупатися - ось накажу і ви...буть! Ні - то ні, як любить казати моя знайома: цілуйте своє - дешевше вийде! Але, перефразовуючи того французького портьє з анекдоту, пам’ятайте: у межах ваших, ангажованих юльками, правил, Ви нічого пристойного не надибаєте! Дешевка і є дешевка, скільки її не культивуй та лестощами у коментах не поливай - нічого класного, цікавого та ексклюзивного із неї не виросте.
 
Нехай бабуся Давидика ваш сайт матюками прикрашає! Хоча, вона десь загула. "Старість боїться смерті". Згадала, мабуть, шварцівського мисливця. Розуміє, що у її віці стільки художніх та громадянських промахів спільнотою не пробачається.
 
Для мене ж обумовленість та доцільність творчого процесу - понад усе. Тому і йду.
 
Не потрахались, так хоч посміємося! - це не для нас. Це татарам, байдуже,  що  трахатися, що чай дудлити - головне, спітніти!  Ми - не татари, ми - українські митці.
 
Тому - на йух, на йух! Померла - тож померла! Один раз  не водолаз - це мірило не для нас! Самі дірявою ложкою кислі тексти сьорбайте! Нас до цього процесу вам долучити не вдасться! Ми з Вами - гроші не ділили!
 
Але...
 
За час моєї діяльності, хай і зарозумілої, я придбав чимало друзів, принаймні, я так бачу ситуацію, серед дописувачів ДД.
 
Я дуже вдячний цим людям за те, що вони існують. Завдяки їм моє життя видається мені менш марним.
 
Я перепрошую, коли кого забув (усіх згадати тому, хто постійно на своїй хвилі, важко; та й пишу, як завжди, нашвидкоруч, впотьмах інтелектуальних стежку тернуючи), але висловити мій респект та людську вдячність панам та паннам:
 
Ланецькому, Петровичу, Резерву, Аяю, MVFу, Сампо, Юрі Хіміку, 3d-alexу, Andy msу, Сережкіной, Ласківу, Rhett_Butlerу, Юкеншеду, Кияночці, Сіманоффу, Вудву, Wogу, OdessiTTу, Ретурну та іншим полум’яним Українцям
 
- просто зобов’язаний! Ваші твори та коменти надихали мене, як і мої, сподіваюсь, Вас.
 
З повагою
 
Щиро Ваш, Сергій Левитаненко