Ніколи не буває так погано  … як нам здається, й так добре, як нам би кортіло.
 
Все плине своєю чередою, звичайно ж Новий рік, як кажуть на носі, а настрою … як в того Керролла – «як ваші справи? — Ніяк — Як ніяк? — Зовсім ніяк!». А все чому, бо людина для настрою, перспективу повинна мати, як казали в минулому столітті … «повинно бути світло, в кінці тунелю».
 
Воно б може й так, коли б не складалось враження, що все населення країни … суцільно тобі проктологи, та ше й гуртом до одного отого «тунелю» заглядаємо. Тож і не дивно, шо світла там ніякого нема, тільки тхне відповідно, та власне на те воно й дупа.
 
Ох і схибили ми з такою концепцією місця пошуку «перспективи», сильно схибили. Хоча не всі, хіба що половина. Бо інша половина перед тим схибила, на клятого бджоляра око поклавши. Краще б шось інше.
 
А шо, теж таке наче ладненьке з початку було, все рукави засукувало. Ото громада наївна й повелась, шо то воно таке гаряче, до роботи пнеться. А вийшло набагато простіше, то воно переймалось шоб рукави об руки не забруднить, оті що нічого …
 
Та нехай йому грець, від одного здихались то тепер оця нова «праффесіанальна» халепа, чи пак наволоч. Тьху, … не до свят будь згадане. Та ні, звичайно можна спробувати собі якогось персонального «світу» збудувати, як один знайомий собі райдужну світлину малював, коли йому «пацани» запропонували з 70% відкатом у 20-12 погратися. І кажеш же, не лізь дурню, ні, тільки на своїй власній …
Саме ото після того як в «метелику» грошенята матеріалізував та «відкотив», податківці і приперлися, по відмашці з того ж «метелика», бо дах в них бачте один. Синій такий, може бачили? Тепер ше «державі» 70% відкотить. Чи податковій … краксффорд!
  
Так шо куди з того свого «світу» не ступай, саме в їх лайно й потрапиш.
Звичайно там з самого початку по самій «тектоніці» Вітька ІІ було видко шо лайно, але ж люд з регіону дуже наполягав,
- а давайте тепер нашого … папробиваєм.
І шо, спробували? То може час вже сплюнути, чи ше трохи пожуєте?!
А нам то взагалі це опудало, як в тому анекдоті … «Джо, тобі не здається шо ми з тобою на шару … ?»
 
Ой шось воно якесь не Новорічне виходить.
Мабуть треба шось світле згадать.
О-о-о, Майдан, то світле. Згадайте, мільйони людей, а довкола світлі обличчя й сяючі очі, тут емоції бурхають … оце б комусь в щелепу зацідить, а подивишся довкола, і відлягло … бо «ми всі одної крові, ти і я»!
 
А найсвітліше, наші діти та онуки, це скільки ж треба їм ще розповісти та показать? А шо ж показать, коли тут оце, одоробло стоїть. Ні, однозначно, треба цю наволоч прибирать, поки всю територію не загидили, та будувати світле, затишне,  … для всіх нас, як для себе!
 
Та власне навряд хто й проти, от тільки як почати? То може з Новим роком і варто, це ж просто в Новому … та й НОВЕ !!!  Але шоб не пізніше, бо годі час гаяти.
Здоров'я, успіхів і най нам щастить  … з Новим роком!
 
Слава Україні!
 
P.S. Дуже часто ми як учасники процесів не помічаємо їх важливості та значення. Але це дуже виразно видко зі сторони. Перегляньте посилання, схоже це було щиро і саме про нас!