Які ж вони “кра-сцав-ці”!!!
 
Дивлюся на графік і думку гадаю:
“Яка ж ти тварюка падлюка такая!”
 
Перероблено мною
 
Це найточніший літературно нормативний варіант першого враження від заяви Лисицького про те, що “Благосостояние маленького украинца растет достаточно уверенными темпами”. А далі ще смішніше: “Это, конечно, далеко не то, что хотелось бы иметь, но значительно лучше, чем то, что было полтора года назад”. Запам'ятаємо про півтора роки.
 
І аргументи просто капцьові! Капцьові - від слова “капець, як всьо харашо”, ну в тому сенсі, що капець всім, кому “нєхарашо”. А кому оце саме “нєхарашо”, той значить бидло, лох і казьол. Йому можна скільки завгодно по “ухам” їздити, бо йому однаково "ндравіццо". Попереджаю "не ндравіццо", а будете продовжувати, я вам не тільки по вухам поїжджу!
 
Про шо це я? Ага... про аргументи!
 
У нас, тобто у “маленького украинца” всьо харашо тому, що депозитів у банках більшає і більшає, а доходи експонтуються “со страшной силой увверх”.
 
Мабуть, лисицький (згадуємо анекдот про гальку, яка лежала з крокодилом), погано знає класиків статистики. Вони ж бо попереджали, що необережне використання статистичних формалізмів без врахування їх обмежень може привести до відвертої дурні. За принципом “Василь Іванович, ти раків любиш? - Ні. - Значить у тебе не стоїть!”
 
Мова йде про обмеження статистики у класичній метафорі про 5 американців. На лавці в парку сидять 5 американців: бомж, робітник, брокер, топ-менеджер і власник якогось бізнесу. Місячний доход кожного складає відповідно 5, 50, 500, 5000 і 5000000 доларів. Середня  складає 1 001 111 доларів. Висновок: всі американці - мільйонери.
 
Отаку от саме дурню і намагається впарити лисицький. І, найгірше, що впарює її свідомо, розраховуючи, що “маленький украинец” її схаває і не поперхнеться.
 
До речі, як казав професор Преображенcький: “Вот еще одно слово, смысл которого мне непонятен! Совершенно неясно, что за ним скрывается?” Я про “маленького украинца”. Це хто такий? А що є й  великий українець? Що за звір? Чи може це окремий якийсь народ? А може це прибульці? Ті самі іншосвітяни, про яких я багато вже написав?
 
Ось тут пане лисицький лежить поділ України та українців. Нас ділять не на українців та росіян, не на схід та захід, а на маленьких і великих, на своїх та чужих, на пацанів та лохів, на правильних пацанів і не правильних поців. Це не якісь міфічні “расєйські тіхнолагі” нас розділили, а такі конкретні хлопці, як ви.
 
Це раз. У пункті два поясніть мені, “маленькому”, відколи це обсяги депозитів стали критерієм благополуччя населення? Ну, ви ж таки економіст, на відміну від мене, і, мабуть, не маленький, на відміну від мене. Якщо вам так подобаються депозити - нехай буде вже по вашому. Але ж не треба тримати мене та інших за дурнів.
 
Число має сенс тільки в порівнянні з іншим числом. Це ж вам відомо?
 
Чому ж ви не скажете, який відсоток населення має депозити? а який розподіл депозитів залежно від розміру? А який середній розмір одного депозиту? І не треба нам тут “лохматить бабушку”, це робота олесика-довгесика. Не просто середній, а середньозважений.
 
Мабуть, розуміючи хибність позицій лисицький себе виправдовує: “Да, возможно, более 30% украинцев не ощутили повышения благосостояния, они еще не вышли из кризиса, но если говорить об экономике в целом, то такое улучшение идет.“ Так ви визначьтесь, врешті-решт, про що базар: про добробут, чи про економіку в цілому? Не треба підміняти поняття. До речі, якщо 30% не відчули, то 70% відчули? А може навпаки? І потім, де відчули, що відчули, як довго відчули? Може не відчули, тому, що стільки заробити, щоб щось відчути, вже не можна? Може собака порилася саме тут?
 
Але ж спробуємо з опублікованого (мова про заяву лисицького) витягти те, про що пан лисицький мовчить. На графіку чітко видно, що відстань між чорною та червоною кривими збільшується. А це означає, що темпи зростання депозитів домогосподарств менші, ніж темпи зростання всіх депозитів. Тобто, частка депозитів домогосподарств зменшується, а частка інших депозитів відповідно зростає. Отже, люди вкладають менше, що аж ніяк не може свідчити про зростання їх добробуту.
 
А з доходами в лисицького взагалі повна сміхуйо, перепрошую - не втримався, смішинка сталася: “В первом и втором квартале доходы населения уверенно росли, причем зарплата растет быстрее, чем доходы населения в целом – то есть зарабатываемость денег, которые получают люди, увеличивается.“
 
Що це такий за показник - “зарабативаємость”? Те, що темпи зарплати зростають швидше, ніж темпи зростання доходів свідчить про закріпачення українців на підприємствах, про згортання підприємницької ініціативи. І це у нас, у українців! У тих, про кого кажуть: "Де пройшов хохол, там двом євреям робити нічого”!
 
А може я це все дарма на шановного економіста наїхав? Га? Піду спитаю у Держкомстаті. Він же ж знає де правда.
 
Відкриваємо статистичний збірник “Україна в цифрах 2010” розділ 15 “Доходи і витрати населення” таблицю 15.12. І "обнаружовиваємо" цікаві числа. Частка населення із  середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму, складала:
2000 – 87,9%
2005 – 64,0%
2006 – 58,3%
2007 – 37,6%
2008 – 23,1%
2009 – 23,0%
2010 – 32,6%
 
Тобто кількість населення за межею бідності зменшувалось на протязі 2000 - 2009 років. Навіть у кризові 2008 - 2009 роки вона була менша чверті населення. А у рік покращення людей за межею бідності збільшилося більше, ніж на третину. Для лисицького пояснюю, що 32.6 відняти 23.0 буде 9.6, що від бази від 23 складає 41%. Згадуємо про півтори роки, про що там лисицький патякав?
 
Я ж оперую офіційними даними Держкомстату, мабуть, так само як і ви, лисцький.
 
Тобто, кількість бідних зросла на 41%, а добробут населення покращився. Це ж як мав покращитися добробут окремої частки населення, щоб так покращилося всьому народові?
 
І це я ще не заглиблювався у дані статистичних спостережень.
 
Інакше кажучи, коли на клітці з тигром написано "ЗЬОБРА" - не вір очам своїм, читай документи і думай своєю головою, а не тиквою.