Шановний лікарю, науковець і педагог! Колего!
 
   Ці нотатки повинен був би писати не я. Це – справа декана і професора.  На ДД іх єсть. Але він мовчить. Тому, вибачте!
 
   В Сересерії була створена напрочуд вдала система освіти, яка, успадкувавши систему освіти імперської Росії і її кадровий потенціал, недобитий тими, хто «філософію вивчав не за Гегелем», підготувала усіх, хто тут дописує.
 
   Зауважу між іншим, що найбільш відомі педагоги ХХ ст були українці: Сорока-Росинський, Макаренко, Сухомлинський.
 
   Комуняки, слід за товаришем Сталіним (а той слідом за Наполеоном і Марксом) вважали за необхідне підвищувати статус професії вчителя. Про нього співали пісні, знімали кіна і, врешті-решт, піклувалися матеріально. Не треба нам розповідати, але за тих часів доцент отримував 320 ре, професор – 450. Відповідно, й науковці.
 
   Ми свідомі того, що це були достойні гроші, у порівнянні із зарплатнею бюрократії. І незрівняно великі гроші у порівнянні із зарплатнею директора гастроному або взуттєвого магазину.
 
   А тепер суто до справи.
   Я можу помилятися, але насьогодні жодна держава не спромоглася просякнутися думкою, що найвища зарплатня повинна бути у вихователя ясель, дитячого садочку та молодших класів школи. У тих, хто опікується малечею! А не в Вас, вибачаюсь, пане докторе.
 
   Те, що Ви видаєте за відкриття, а саме, Викладання предмету у його історичній логіці, відоме будь-якому викладачу. І не треба звинувачувати Мінтабачник у Ваших проблемах. Звинувачуйте себе та Вашого проректора з навчальної роботи. Бо це Ви з ним так формуєте учбові плани. Міністерство лише їх фіксує. Це не міністерський клерк пише для Вас посібник або підручник, в якому відображується та, неприємна і неприйнятна, логіка викладання дисципліни. Це робите Ви з Вашими колегами.
 
   Ви пропонуєте брати на роботу із відповідною фаховою кваліфікацією? Так візьміть Закон «Про державну службу» і прочитайте. Біда у тому, що в нас не виконується жодний закон.
 
   Я б багато чого тут би наварнякав, але призупинюся. Зауважу єдине.
   Чи думали Ви про щось, крім своїх вузько-корпоративних інтересів, коли зробили заяву про закриття учбових закладів!?
Жодне закриття не призводить до підвищення якості. Навпаки, воно веде до зросту хабарництва. Тому що, предмет стає дефіцитним. Більш того, я це казав завжди: хто рахував, що країні краще утримувати – навчальні заклади (ПТУ, ВУЗи) чи тюрми?
 
   Я залишив безліч питань поза увагою. У тому числі й такі, як питання збалансованого професійного насичення ринку праці. Нахєра нам стіки спеціалістів з піхви, коли в нас є піховшик? Я вже промовчу про юристів та економістів. Грамотного завгара треба пошукати. Забрали людину від омріяного.
 
   Вибачте за перебільшену холеричність, але, так само й як Вам, напекло!