Ви знаєте, останніми роками (і не тільки роками падлючої влади ригів, а й раніше, практично – з перших років державної незалежності) спостерігається картинка, яка наводить на думку: хтось цілеспрямовано руйнує систему вищої освіти в Україні. Причому робиться ця підла справа якось настільки тонко, так повзуче-постійно, так падлюче приховано, що створюється враження, ніби якісь "недоліки, що ще мають місце" – це суто недоліки канкрєтного вузу, його навчально-методичної частини, кафедр чи ректорату, що достатньо прикласти трохи старань,.. – і все буде ідеально... . Еге ж, якби то… .
    Здавалося б абсолютно зрозумілим те, що будь-яка навчальна дисципліна повинна грунтуватися на якихось  попередніх предметах, знання яких стануть базовими для засвоєння більш складних речей – тих же наук, тільки на більш високому рівні. Наприклад, арифметика є основою алгебри, а та – основою вищої математики, і ніяк не навпаки. Навряд чи знайшовся б років з 20 тому ідіот, що запропонував би вивчення у середній школі спочатку стереометрії з усякими там "лобачевськими", а вже потім – основ площинної геометрії з "піфагорами". Зараз же знаходяться. Стабільно.
    
    Я наведу тільки два ідіотських приклади з програм підготовки біолога, що зрозумілі будуть кожному.
    Є такий предмет: "Вікова фізіологія і шкільна гігієна", один із "китів" професійної підготовки будь-якого вчителя і вельми важливий для біолога.
    Вивчення цього предмету (вірніше, момент його вивчення) містить в собі одночасно два ідіотизма:
    1.  Реалізація всіх гігєнічних вимог до аудиторій, класів, освітлення і умеблювання тощо від вчителя не залежить аж ніяк; так само, як і режим навчання, відпочинку, харчування і "домашнього життя" школяра (вони визначаються рядом встановлених правил і Законів держави, ступенем освіченості батьків тощо і від вчителя не залежать, хоч знати їх основи все ж потрібно).
    2. Найголовніше! Викладання спеціальних предметів повинно грунтуватися на загальноосвітніх або "попередниках", тобто віковій фізіології повинна передувати просто фізіологія (раніше вона називалася "нормальною" або "фізіологією людини і тварин" (це для біологів), а тій – анатомія ("анатомія людини"). Іншими словами, повинен зберігатися логічний ланцюжок пізнання: структура – функція – їх єдність і варінти (вікові чи патологічні, останні – для медиків). Ясно, як день. Тому, що послідовно!
    Так от: вікова фізіологія і шкільна гігієна (безумовно, важливий предмет!) вивчаються на 1-му курсі, а її базисні дисципліни (анатомія і фізіологія людини) вже потім, через рік – два. Через що все викладання її зводиться до примітивного викладу анатомії і фізіології із ще більш примітивним викладом власне вікових їх особливостей), і повторенням того ж матеріалу через рік-два, коли приходить пора вивчати те, що повинно було б вивченим на 1-му курсі!.. Зрозуміло, що знання дворічної давності ексгумації не підлягають. Піпець!..
    Заочникам відводиться на вивчення того 2 лекції і 4 лабораторних занятя (а треба мінімум у 10 разів більше!). Маразм?  Ні, злочин. Витрачаються абсолютно неефективно години праці викладача, виникає потреба у повторенні ряду розділів спеціальності, які вже повинні бути засвоєними, гнітить душу викладача розуміння "сізіфовості" його праці. Гасне та іскорка, той вогник, що поєднують душі вчителя і студента. Тим паче, що майже зникла мотивація вибору спеціальності: "їм" аби диплом… . Втім, не всім. А тих, хто "не всі", від того ще більше жаль.
 
    Другий приклад: цитологія. Це предмет, що винесений ЮНЕСКО у список найважливіших наук ХХI століття: він є основою генетики, генної інженерії, трансплантології, біологічного протезування, геронтології і довгого-довгого списку інших сучасних наук. Років 20 тому тільки на неї відводилося 10 лекцій на стаціонарі (абсолютно недостатньо!), зараз же на цитологію, гістологію і ембріологію разом МінТабачОсвіти дає 8 лекцій і не набагато більше лабораторних занять. Ми у медінституті колись вчили ту ж гістологію (науку про тонку будову тканини і органів) цілий рік! Рік і щотижня! А не 8 лекцій (на стаціонарі) і не 4 лекції (у заочників). Ми здавали (діагностували) 275 мікропрепаратів, а не 25, як зараз. Зрозуміло, то був медінститут, а не університет, але все ж! Є ж межа! Здавалося б… . Але нема межі... .
    
    Як виглядає електронний мікроскоп, студенти дізнаються з моїх малюнків крейдою на дошці. Я не можу показати їм сучасного мікротома (його нема), найпростішого приладу для аналізу ДНК (сам його ніколи не бачив), ультрацентрифуги (нема і не планується), нормального мікроскопа (шкільне сліпе гівно, що робиться безрукими дебілами десь у Феодосії, – уже за щастя!).  І це не тільки у невеликих периферійних, хай навіть зі славетною історією, університетах: всі вузи України безнадійно відстали, всі – без винятку! – ганебно у минулому.
    Іншими словами, у мене визріла стійка впевненість, що справа не тільки у злиденному бюджеті, розкраденому ригами і "паперєднікамі". Справа, очевидно, і у кричущій безграмотності, критичній відсталості тих, хто визначає останніми роками політику освіти. Ну, нема коштів на електронні мікроскопи і на навчання користуватися ними (це ж не лісапет!), нема коштів на забезпечення їх лабораторною інфраструктурою (на кожен такий прилад – 1 інженер, 1 ультратоміст, 1 лаборант, і це – по мінімуму!, а ще – віварій і до хрєна чого іншого!!), але ж хоча б програми навчальних дисциплін повинні відповідати якщо не сучасним вимогам, то здоровому глуздові – напевне!!! Ні, мля! Як закон, підвода попереду коня. Шкапи беркульозної.
    Нещодавно у якості рецензента на захисті одного аспіранта я оглянув одну з лабораторій одного з НДІ, колись (у славетному космічному минулому СРСР) досить відомому і шанованому у світі. Враження… ну, нема слів, одні москальські матюки. Враження гнітюче: кам'яний вік. У кращому випадку, з огляду на ентузіазм колективу і шефа, – середньовіччя. Ентузіасти, прекрасні і розумні люди, копають котловани  зубочистками, м’яко кажучи.
    Ми відстали на віки вічні. Назавжди. Безнадійно.
    І справа, повторюся, не тільки у безгрошів'ї, не тільки у злодюгах-ригах і їх альфа-.ідері, примітивному, самозакоханому і елементарно неграмотному, ні!, – справа у чомусь більш глибинному.
  
    Серед головних потреб Людини після іжі і прихистку є потреба в знаннях, без яких не буде ні іжі, ні прихистку-житла теплого… . А тим більше – серед потреб Держави: потреба у спецах сучасного рівня, мало того – випереджаючих середній рівень освіченості. Висока освіченість спеців усіх рівнів і напрямків – запорука технологічного і економічного розквіту (приклади: Японія, П.Корея, Китай…).
    А у нас Лобачевський попереду Піфагора, футбол попереду алгебри. Мать-перемать!
    Невже такі прості речі можуть бути не зрозумілими "еліті"?
    Впевнений, що персонал зможе навести тисячі прикладів, ще більш "пічальних", яскраво-наочних і зрозумілих всім. Ну і шо?..
 
    Що робити канкрєтно, питаєте?
    Ось що.
    Я б, маючи владу:
    1. Закрив би НХ і к ЇМ 3/4 "вузів", припинивши їх фінансування. Натомість на матеріальній базі тих "вузів" відкрив би професійні училища (зараз модно – коледжі), залучивши законодавчо ("падла олігарх, а ти відкрив училище?, сцуко…") до їх фінансування крупні виробництва. На звільнені кошти (плюс кошти, вичавлені з олігархічного капіталу, бо "хер вам, а не кіпри всякі!"):
а) запросив би до роботи провідних фахівців з усього світу (накупив "мізків");
б) закупив би апаратуру і технології (і на них повчився, як китайці);
в) послав би за кошти держави розумних діток "учитися компутерам" по різним галузям науки і техніки. Зобов'язав би робити те ж саме олігархів та інших ананасів.
    2. Розігнав би НХ 4/5 клерків і всякого офісного планктону Міносвіти, а першим – Музейного Злодія, падлюку, ворога держави і просто гівнюка Табачніка. Щоб і не смерділо тим лайном.
    3. Заборонив би під страхом статевої кари (за яйця на осику!) займання посади без відповідної освіти. Тоді ніякий шлепер не планував би державного бюджету і не перетворював би фіскалів на людожерів. І ніяка спець по піськам не керувала б РНБО. І так далі, ідея зрозуміла (П.Порошенко на посаді міністра закордонних справ – то приємний виняток з неприємного правила "придурок на посаді").
    Блядства стало б менше. І Слюсарчуків-пройдисвітів, яких «кришує» Міносвіти.
    Натомість взяв би на роботу у Міносвіти десяток провідних вчителів середньої школи і три десятка совісних вузівських спеців, не обов'язково професорів (це образно кажучи, а за потреби – можна і більше, за сумісництвом,  переважно із тих, хто був за межами родіни і бачив "як треба").
    Ех, мріяти не шкідливо… . А поки що політику освіти європейської держави України визначають нейроштукатури і пройдисвіти Слюсарчуки-Табачники.