Власне війна
 
Першу частину читати тут
 
Сам по собі Шмоня навряд чи ризикнув розпочати війну проти Допи із Гепою – не той масштаб – і швидше за все спробував би домовитись, а то й і лягти під них. Але ж хто йому дозволить.
 
Бо його колишній куратор і покровитель Черьомухін не задля того рятував Шмоню, аби той потім про щось домовлявся із Гепою. Справа в тому,що у Миколи Петровича ( він перший і єдиний хто спромігся свого часу закрити Гепу в СІЗО і довести його справу до суду – інша справа, що суд тоді замість 3-х років суворого режиму із конфіскацією дав Гепі лише 2 роки умовно) маються якісь свої, особисті рахунки.
 
Десь в році 2005 я мав розмову із людиною з найближчого оточення Черьомухи. Так цей один стверджував, що у Миколи Петровича є дві мрії у житті – знову повернутися на службу і будь-що посадовити Гепу в буцегарню.
 
А про те, що Черьомуха людина затята і все намічене доводить до кінця мені розповіла інша людина. Однокласник Черьомухи на прізвисько Чапа. В шкільні роки Чапа траплялось товк пику Черьомухіну. А той після кожної бійки обіцяв – нічого ми ще розрахуємося. А відслуживши строкову, Черьомуха відшукав Чапу і віддубасив того за повною програмою. Після чого подав руку і сказав: «Усьо – ми тепер із тобою краями».
 
Взагалі-то, аби більш чітко уявляти, що собою являє Черьомухін  по життю варто звернути увагу на одного із персонажів відомого серіалу «Глухарь». Там є такий підполковник Стас Карпов. Так от, складається враження, образ цього героя писаний сценаристом із натурального Черьомухіна. Один до одного.
 
Але це так до слова…
 
Отже з одного боку у велику гру проти Гепи і Допи через ОЗУ Шмоні ув’язався Черьомуха.
 
З іншого боку участь Шмоні у святій справі повернення харківського наркотрафіка під контроль «правильних пацанів», відбивши його у «пацанів неправильних», які присіли на нього, най і опосередковано, через вбивство харківського авторитета Батона, освятив сам Могилевич.
 
Шмоні не залишалось нічого іншого як почати діяти. Але перша ж атака була жорстоко відбита. Пам’ятаєте історію із депутатом Московської райради Харкова Олегом Медведєвим.  Нагадаю в двох словах .
 
Медведєв був одним із головних Гепиних ділерів в Харкові. От його Шмоня і спробував перекупити. В результаті, Медведєву спочатку відрізали вуха і носа, а потім обвинувативши в замаху на Гепу і підготовці замаху на Допу запроторили до буцегарні на 10 років. (відсидів 2.5 роки і був випущений за рішенням Вищого спеціалізованого суду  в квітні цього року, який розцінив вирок суду першої інстанції надмірним)
 
Після цього була взята пауза, тим паче, що неприємності (правда з іншого приводу) почались у самого Могилевича. Він сам заледве не загуркотів на нари. Але все обійшлось та й ситуація в Україні змінилась – регіонали на чолі із Янеком прийшли до влади.  Нічого не змінилось лише в Харкові
 
Але до часу. В гру вступив сам Сєва. Користуючись своїми давніми дружніми і газово-діловими зв’язками в Києві (рівень міністрів кабміну Азарова, керівництва ГПУ і ВСУ),  Могилевич  забезпечив де розуміння, а де й пряме сприяння розвитку подій, які почались в Харкові.
 
А почати вирішено було із ментури, через котру чи за сприяння котрої здійснювалась переважна більшість оборудок харківського наркоринку.
 
Першим в червні минулого року під удар потрапив начальник відділу БНОНу управління міліції на Південній залізниці (до того таку ж посаду він займав в одній із головних вотчин Гепи із Допою – Київському РВВС) майора Євген Бурлаков.
 
Спіробітники СБУ взяли його під час передачі значної партії наркотиків. Трохи пізніше були затримані ще п’ятеро його підлеглих із значною кількістю макової соломки. Нещодавно розпочався суд над Бурлаковим і його поплічниками.
 
Ну, а далі пішло-поїхало. Перевертнів у погонах Допиного з Гепою розливу вичищали не лише за наркоту, затримували, арештовували, відкривали кримінальні справи, просто по доброму прохали піти геть чи на пенсію під будь-яким приводом. Брали на хабарах, торгівлі зброєю, безпідставно закритих чи порушених кримінальних справах, вигонили за службову невідповідність, тощо.
 
А позаяк з огляду на «рекомендації» Могилевича, міністр Могильов не став рвати останню сорочку на захист своїх підопічних, а прокуратура ті рекомендації  почала втілювати в життя -  поїхало досить швидко (див. початок статті). Ну, а аби не збоїло – від прокуратури був призначений відповідальний за контрапуплення неправильної, тобто Допи-Гепиної ментури – подейкують, що це прокурор Харкова Євген Попович.
 
Чому саме він, а не, наприклад, облпрокурор Геннадій Тюрін. А тому, що Попович ще 2009 році намагався зачистити харківську ментуру від наркодилерів в погонах. Справа була гучна, під роздачу потрапило практично все керівництво міської міліції, обшуки проводились не лише дома у фігурантів, але й трусили Харківське міське УВС і деякі райвідділи. Але зусиллями Гепи і Допи той скандал тоді зам’яли.
 
Опинився при справах і Черьомуха, котрий попри те, що давно перебуває у відставці, тим не менш ретельно слідкує за усіма фортелями своїх колишніх колег, особливо із числа Гепиної з Допою креатури. Тому кого контрапупити він знає чітко.
 
Ну, а тих,  до кого прокуратура чи СБУ не встигали чи не могли дотягтися брав на себе Шмоня, тиснучи через близьких та рідних аби наркоменти або йшли геть, або лягали під нього. Ну, і звичайно ж вивільнені вакантні місця наркодилерів заповнював своїми людьми.
 
Хіба що СБУ особливим заповзяттям не відрізнялось. Але так було до часу. Пам’ятаєте історію зі злиттям в Інет інформації про оперативний склад УСБУ в Харківській області із усіма прізвищами, званнями, посадами, домашніми адресами, оперативними псевдо тощо.  
 
Так от подейкують, що без Гепи тут не обійшлось. Принаймні один мій знайомий, котрий має певне відношення до керівництва контори в Харкові стверджував, що саме Гепа прикупив потрібну людину, котра мала доступ до цієї надсекретної інформації. Ну, а вивалити потім цю інфу на простори Мережі було справою техніки.
 
Наскільки достовірна ця інформація не відаю. За що купив – за те продаю. Але, судячи з  почерку, дуже схоже на Гепу. Бо ця мавпа в окулярах звикла красти не лише матеріальні цінності, але й інтелектуальний продукт. Справа в тому, що щось подібне свого часу стосовно Гепи провернув Черьомухін, коли перебував на останній своїй державній посаді в органах – зам начальника УСБУ в Харківській області.
 
Тоді весь компромат, що в нього мався на Гепу (і частково на Допу), як по лінії ментури, прокуратури чи суду, так і СБУ – оперативна справа, протоколи допитів, затримань, покази свідків та поплічників і навіть офіційний висновок лікарів Сабурової дачі (харківська дурка) про те, що Гепа уроджений психопат був вивішений, певне аби гарантовано його ніхто не зняв, на офіційному сайті прес-служби УВС в Харківській області. Що викликало цілий шквал публікацій про Гепу не лише в місцевих, але й у київських ЗМІ.
 
Ну, а злив сбу-шної інформації дуже схожий на дзеркальну відповідь. Така собі помста…
 
Як би то не було, але саме після того скандалу сбу-шники почали гатити Гепиних ставлеників в ментурі набагато ретельніше.
 
Та, втім, схоже, що зі зняттям із своїх посад головних харківських – обласного і міського – міліціантів, тобто Мартинова і Фролова, а також із прибиранням деяких інших ключових персонажів у ментурі війну за наркотрафік Гепа із Допою програли. Точніше не війну, а бій.
 
Чим завершиться ця війна, чи буде нарешті перша столиця звільнена від окупації  Допи, Гепи і Ко і хто може прийти їм на заміну поговоримо наступного разу.
 
Бо війна була затіяна не стільки за наркоринок, скільки за Харків. І тут підтягуються вже інші і не менш серйозні, ніж згадані вище сили і персони.
 
Тобто далі буде…
 
Валерій Семиволос, вільний журналіст, Харківщина, село Губарівка, Товариство «Малого Кола»