І явився пророк перед очі журналістські. І пророчив.
І страшні пророцтва його були. Про пільги депутатські.
 
Не буде пільг. Зарплата – і фертик. Ну, хіба що, ще проїзд безкоштовний. На трамваї. Раз на місяць, в один бік. Нема в держбюджеті общаку грошей на пільги. На доплати, матеріальні допомоги, лікування, оздоровлення – є, а на пільги – нема. Злий Общак став. І скупий.
І то, каже, -- ще фігня. Пенсійна Реформа ще зліша. Пенсія у депутата буде 8000 гривень. Нема бабла на більші пенсії. На надбавки різні – є, а на пенсії – нема. Кажуть, не такий страшний Пенсійний Фонд, як його Реформа.
 
І ще пророчив пророк. Про ноутбуки.
Не вірте, каже, чуткам, ніби депутатам нашим ноутбуки закупили. І будуть вони державне майно додому носити. Неправда це. Бо ноутбуки ті вже переробили у стаціонарні комп’ютери. Цвяхом соткою через клаву до столів поприбивали. І знизу загнули. Не зможуть жодні злі демони винести їх з Верховної Ради.
 
І знов пророчив пророк. Про житло депутатське.
Не будуть їм тепер квартир з джакузями виділяти. Нєфіг, каже, в депутати пертися, як сам собі на хату нашкребти не можеш. А то наїде в столицю ліміта бездомна – і давай квартиру клянчити: «Самі ми нє мєстниє». Дістали. Понаєхало тут. Ти його пригрієш, приютиш, пустиш в квартиру пожити. Врємєнную. А він – бац, і приватизував її. За копійки. От і вір їм тепер.
І не вірить. Як то кажеться, не подібний він на дєвочку довєрчівую, а на биту вже прост жіночку.
 
І не було кінця пророцтвам його.
І пророчив він ще про новий депутатський масив чи то в Конча-Заспі, чи то на Подолі, а швидше – і там і там. Не дасть, каже, злий Общак бабла на будову. І пофіг, що міськрада вже землю на Подолі  виділила. Не буде того масиву. Куплю білет – піду пішком. Назло кондуктору.
То де ж будуть жити бідні-нещасні наші обранці? Невже у коридорах ВР на розкладних ліжках. Ні, не думаю. Може, замість крісел у залі ВР їм поставлять ліжка? Теж ні. Місця на всі ліжка не стане. Не ставити ж у два поверхи. Хоча, цей варіант треба продумати. Опозиція – нагорі, влада – на споді. За тюремною звичкою. Після виборів – помінялися.
 
І вкотре, і вкотре пророчив пророк. Про зменшення документообігу.
Що відмовляться вони від паперових носіїв. І тут повірив я пророку. Це ж перший, маленький крочок до того, що не буде  закон пером на папері писатися. Після пера – і сокира не рятівник. А тут – лафа. Сьогодні прийняли закон, а завтра – підредагували під нові реалії. І не треба тушок купувати. У кого сервер – той і в шоколаді.