Стійким може бути тільки суспільство, де вертикаль влади занурена в багаторівневі горизонтальні зв'язки. Але при такій структурі з часом неминуче залишається одна на всіх мережа, де вертикаль або зовсім зникає, або стає символічною
             коли світ проходить чергову точку біфуркації, навіть аутсайдер отримує шанс вирватися вперед
            Неминуче зчеплення громадської думки з механізмом прийняття рішень на всіх рівнях.
 
           В суперечках навколо державного устрою зламано чимало списів. Але сподівання на результат досі залишаються, головним чином, сподіваннями.
По-перше, більшість дискусантів не беруть до уваги ЯКІСНО нові соціально-психологічні наслідки і технологічні можливості масової інтернетизації України  http://www.pravda.com.ua/columns/2010/09/8/5362611/.  
По-друге, більшість «конструкторів» не помічають ЯКІСНО нових явищ в світових соціально-політичних процесах http://www.ej.ru/?a=note&id=11210, і невідворотній вплив цих НОВИХ процесів на Україну в майбутньому.
Нарешті, мало хто  розпочинає роботу з вивчення вже напрацьованого, майже ніхто не цікавиться наявними соціальними прогнозами;(( І лише лічені дослідники ясно усвідомлюють, що державний устрій має відповідати не лише національному характеру;)), а й, порівняно конкретній, і в той же час перспективній, надихаючій на мобілізацію, суспільній Меті.
Велика українська Мета, описана в попередній главі*, може бути сформульована наступним чином: «отримати провідне місце серед європейських країн протягом покоління внаслідок прискорення соціально-економічного розвитку за рахунок вивільнення творчого потенціалу суспільства насамперед – шляхом кардинальної і прискореної «прозоризації» бізнесу і влади.» Разом з підвищенням суспільної продуктивності і припливом капіталу в економіку країни «прозоризація» має привести, зокрема, до дистанціювання бізнесу від влади і придушення корупції.
Зрозуміло, що зробити економіку прозорою може лише держава відповідної  конструкції. Її немає потреби вигадувати, вона  практично вистигла (але ще не оформилася) в країнах європейської демократії. Цей процес був викликаний тим фактом, що традиційно ієрархічна модель держави привела до поступового гальмування ініціативи особи. Контрастом владній вертикалі став активний розвиток «горизонтального» громадянського суспільства. Приреченість вертикалі підкреслили максимально демократичні стосунки всередині всесвітнього павутиння, що вже охопило майже всі домогосподарства ЄС. Мережана демократія в європейській цивілізації невідворотна тому, що вирішує кардинальну суперечність між інформаційним суспільством, як мережевою спільнотою, та ієрархічною конструкцією чинних держав http://world.pravda.com.ua/columns/2010/11/26/5601111/.
Джефрі Сакс, професор економіки, директор Інституту Землі при Колумбійському університеті, звертає увагу на іншу проблему традиційного устрою. Він відзаначає, що останніми роками світ потопає в корпоративному шахрайстві, що гроші розбещують політиків і ринки в усьому світі. «Враховуючи тісні зв'язки багатства і влади з законом, стримувати корпоративну злочинність буде важко. На щастя, стримувати беззаконня може швидке поширення потоків інформації. Корупція процвітає в пітьмі, але все більше інформації виходить на світ божий за допомогою блогів та соціальних мереж. Нам потрібен НОВИЙ ВИД ПОЛІТИКІВ, які вестимуть виборні кампанії за допомогою вільного ІНТЕРНЕТУ, а не через платну пресу. Коли політики звільняться від пожертвувань з боку фірм, вони зможуть контролювати корпоративні зловживання" Не випадково рух «Окупуймо Волл-стріт», що минулої осені охопив десятки великих міст США, основні претензії висуває на адресу транснаціональних корпорацій.
Як на історичний час, мережана демократія сформується досить швидко. Такий прогноз випливає з прискореного розвитку мережевих технологій і хвилі нового громадянського активізму, яка розпочалася навесні 2011р. Такого масового протесту Європа не бачила після «студентської революції» 60-х. «Одне за іншими, міста Європи змінюють своє обличчя: на центральних майданах збираються сотні, тисячі людей з однією й тією ж вимогою – REAL DEMOCRATIE YA ! Справжньої демократії – тут і зараз! ...Вони говорили, що вибори не є демократичним інститутом, і їх цікавлять інші форми участі народу в житті країни, і ці форми треба було ще винайти, створити и втілити в життя. Вони не закликали голосувати за ту чи іншу партію, вони закликали тих, кого звуть “загубленим поколінням”, до повстання. Вони не вимагали просто підвищення зарплати чи щось таке матеріальне, адже це були б лише реформи. Вони вимагали дійсної зміни системи, тобто, необхідно було переглянути сам фундамент демократії, те, як ми можемо організовуватися і діяти разом. Перший слоган в іспанців був “ми не товар”, ані на політичному рівні, електоральному, ані на економічному, ані на духовному та культурному рівнях ми – не товар. Нас не можна використовувати в цілях великих політичних і фінансових ігор.»  ttp://commons.com.ua/archives/10978  
«Представницька демократія, як підміна демократії прямої, могла існувати тільки доти, поки пряма участь кожного громадянина у прийнятті рішень була неможливою, - маніфестує Піратська партія Росії. - Сьогодні пряма демократія стала знову можлива: існують технічні засоби, здатні забезпечити пряму участь кожного громадянина в управлінні країною. Це безперервний всенародний референдум, це система електронної демократії, заснована на принципах прямого колективного прийняття рішень. На цих принципах побудований Інтернет – і кожному ясно, наскільки в ньому більше сенсу, ніж в порожній риториці, на якій тримається сьогодні влада» http://piratemedia.ru/news/pirates/russia/item/3157-novyiy-manifest-piratskoy-partii-rossii.html.
Від маніфестування деякі росіяни пішли далі: створили платформу www.democratia2.ru, де можна випробувати переваги майбутньої мережаної демократії. «Найпростіший приклад: ви ознайомилися з політичною програмою якогось Іванова, вам подобається все, що він робить, і ви йому довіряєте. При цьому самі ви особливо в політиці не розумієтеся, тому делегуєте свій голос Іванову і довіряєте йому всі рішення. Тепер Іванов розпоряджається двома голосами. Потім трьома, потім тисячею, потім десятьма тисячами голосів.
У нашій системі інтернет-голосування, куди ми розміщуємо законопроекти, на нашому віртуальному віче в день з'являються тисячі рішень, і ніхто не в змозі їх прочитати. Тепер уявімо собі такого політика: Іванова чи Жириновського, який говорить: «За таким-то питанням я буду голосувати так, ви мені делегуєте свою довіру, і ваш голос переходить до мене». Чи можна це назвати представницькою демократією? Не зовсім.
Це таке чудове поєднання кращих сторін представницької і прямої демократії. У цій ситуації можливі наступні варіанти. Наприклад, багато делегували свій голос все тому ж Іванову, і тепер він може голосувати тисячами голосів. Завдяки цьому він став чинити серйозний вплив на прийняття ключових рішень. Навколо Іванова бігають журналісти, політики, лобісти. Він бере участь в електронних голосуваннях, все це протоколюється, і ви можете дивитися, як Іванов проголосував по кожному з питань. Відповідно, через деякий час, якщо вам не сподобається позиція Іванова, ви можете відкликати у нього свій голос і вибрати кого-то другого, причому відразу ж, онлайн. Іншими словами, не вийде так, що депутат обирається один раз на чотири роки і більше ніхто не має можливості його контролювати.» http://cdem.ru/?Page=15
Цілком очевидно, що оминути шлях до мережаної демократії Україна може лише за двох нещасних випадків: встановлення жорсткої диктатури з тотальним контролем інтернету, або ж – у разі техногенної катастрофи. Якщо виключити ці нещастя з прогнозу, то нам уже пришов час вирішувати питання про форми й темпи просування до того майбутнього. Адже маємо близько десяти мільйонів щоденних користувачів мережі, і близько чотирьох з них - із широкосмуговим доступом. Це означає, що за пару років Україна сягне теперішнього середньоєвропейського рівня інформатизації.
Але ж, протягом нашого "сходження" до цього рівня, європейські демократії суттєво просунуться далі. І щоби стати врівень з ними, Україна змушена буде розпочати новий виток наздоганяння: так український Ахілл буде наздоганяти черепаху до нескінченності.
Отже, час поставив питання таким чином: технології і сусіди затягнуть нас (колись і якось) до мережаної демократії, або ми скористаємося сприятливою течією і самі наляжемо на весла. Тоді можна скоригувати швидкість і напрям українського руху задля отримання максимального соціально-економічного результату і подолання політичної депресії. В разі успіху Україна не буде без кінця гнатися за хвостом європейського потягу, а за кілька років зможе потрапити до його складу - і не останнім вагоном.
Треба взяти до уваги, що конструкція – і Конституція – завтрашньої Держави буде принципово іншою. Багато структур ієрархічної епохи просто випадуть, інші кардинально змінять функції й взаємозв'язки. Сконструювати цю принципово нову, Мережану демократію – достойна, проривна українська робота світового рівня.
В процесі спільної роботи сформується дійсна політична еліта України. Її буде надихати перспектива першими в Європі створити державу Мережаної демократії – задля реалізації Великої української Мети і світової місії України.
Вже сьогодні розпочинається нове історичне змагання народів – за прозорість політики і бізнесу. Хто усвідомить сутність Нової доби швидше, здобуде суттєву перевагу: час для зміни стратегії й тактики, для виявлення ініціативи. І встигне розпочати рух першим – в голові колони. В момент великих змін, коли світ проходить чергову точку біфуркації, аутсайдер отримує шанс вирватися вперед. Якщо вчасно здійснить свій марш-кидок…
Олександр Тертичний