Я використовую цей сайт як такий собі гайд-парк, де можна здертися на один фут вгору і промовляти до вітру думки про життя і його героїв. Це є така потреба інтелекту у течії думок .. Ментальний продукт організму має дзюрчати назовні .. Застій веде до смерті.
 
Тобто, я не відчуваю своєї відповідальності за агітацію і пропаганду, або інакше - не переймаюсь вмотивованістю українців до участі у певних суспільних рухах. Я не проштовхую ніяких "ідей", не надаю моральної підтримки і сам її не шукаю .. Я лише створюю умови для проходження власних думок з власної підсвідомості у загальнодоступний простір мови. Розвішую свої думки на екранах ваших моніторів, сподіваючись потрапити на свого читача, щоб встановити з імяреком ментальний зв'язок і впевнитись, що в цьому космосі я не один. Можливо тут є ще чуваків і чувіх, що ліплять свої дадзи-бао з тих самих потреб.
 
Отже, цього разу вийшло про таке ..
У вільних козаків навряд чи претенденти натовпом пхались в отамани, як ото пхаються у президенти в Україні. Бо вільна громада як висуне, так і засуне .. Ще й наваляє .. Отаман має бути розумнним, рішучим, розважливим, сміливим .. Він має координувати всередині громади і конкурувати назовні її. І все в їм’я громади та її інтересів. Ключовим словом є «громада», тобто по-перше має бути громада вільних козаків .. А тут ключовим є «вільних», тобто таких, кожен з яких має достатньо можливостей для впорядкування собі достойного життя ..
 
Інша справа коли йдеться про пришльопнутих життям аж до стану холопів пересічних. Очолити холопів завжди знаходиться багато дуже охочих на те претендентів. Адже холопи по-перше слухняні, а по-друге не прагнуть бути вільними. А по-третє холопами цікаво маніпулювати, адже вони є прості душею і достатньо передбачувані, волають лише про "хліб насучний" в їхньому кошику.
 
Ну, і головне - той, хто керуватиме холопами, отримає як нагороду бюджет країни та всі її скарбниці.
 
От і виходить, що холопами керує не виборний отаман, а виборний управитель,той,  хто здолав конкурентів. Таким чином, якщо йдеться про холопів, то маємо дві ситуації: гарний управитель і поганий управитель.
 
Пам-пам-пам .. пам-пам ... Ой!
 
Ой, ти, ненько моя, Україно! Ти ж така незбагненна (куди там тая Раша, з її "умом-ейо-нє-поняті")!
Тре вносити корективи ..
 
Врешті решт без терміну «холопи» можна обійтись. Ми ж не розвінчуємо, не засуджуємо, не чураємося .. Бо хто зна, скільки того холопства запаковано в кожному з нас?
 
Можна інакше. Нарід, якого 70 років схиляли до будівництва «комунізму», потребує реабілітаційного періоду. Простіше кажучи, коли «народжені в Україні» перетворяться на більшість населення, от тоді лише почнеться справжнє становлення суверенної України. Лише почнеться .. Адже тим «народженим» їхні батьки не змогли передати у спадщину демократичних традицій .. Отже, «народжені» мають навчатися демократії на традиціях інших народів. Звідси випливає, що головна робота по впорядкуванню притомного життя припаде на активність «народжених від народжених в Україні» ..
 
А поки що .. Що? А поки що маємо такі альтернативи: гарний управитель і поганий управитель. Ось вам і роль особистості, до речі ..
 
Гарний управитель спрямований на створення умов для одужання поневіченого народу, для оборони його інтересів в глобалістично-конкуренстичному світі. Поки йде природний процес одужання.
 
Поганий управитель спрямований отримати найбільше зиску (для себе і свого першого кола) від посідання у головному кріслі країни. І він не винуватий в тому, що єдиним джерелом зиску є поневічений нарід! І якби то йшлося лише про перше коло! Тих ненаситних кіл ой-йо-йой .. аж до самого дна ієрархії ..
 
Наші холо .. Хмммм .. Наш нарід не спроможився ... Нє, тре делікатніше .. Годі вже той бідний нарід товкти .. Хай вже він трохи реабілітується .. О, знайшов! Наш нарід трохи помилився .. Хоча ..
 
Чи можна помилятись не маючи певних намірів? Чи можна казати, що ви помилились, коли зайшли не в ті двері і отримали по пиці .. якщо ви не знали, що вас очікує за тими чи іншими дверима? А тим більше, якщо ви не розуміли що таке є «правильні двері»? Лабіринти незнайомої вам будівлі вас дратували .. Підсвідомо ви сподівалися потрапити в глухий кут і там перепочити без напруження волі і мізків ..
 
Так чи інакше, але нарід не обрав собі гарного управителя Тимошенко. Тепер поганий управитель Янукович навчає поневічений нарід азам політичної культури. Як той пролетарський Маяковский навчав дітей новоспеченої совдєпії («Крошка-сын к отцу пришел и спросила кроха ..»). Поганий управитель втлумачує «цим дебілам» сенс термінів «поганий» і «гарний».
 
І не для того, щоб «ті дебіли» поставили за мету обрати собі «гарного», а хоча б для того, щоб вони нарешті з’ясували для себе, якого ж вони хочуть – «гарного» чи «поганого»?