Маєте кольоровий зір?
То ж маєте змогу (а привід є кожної миті) радіти з того, що Вам пощастило .. е-е-е .. ледь не написав «пощастило з’явитись і жити на поверхні планета Земля».То була б несінитниця, адже якщо особі щастить або не щастить, то лише завдяки тому, що вона вже з’явилася і існує на планеті Земля. Та й справді, чи могла ця особа не з’явитися на поверхні планети Земля? Якщо йдеться про «цю особу», то .. ну і т.д.
 
От як важко бути раціоналиком (на відміну від ілюзорика)! Стискаєш у долонях свою макітру і відчуваєш, що весь той кольоровий реальний світ, із яким ти колошкаєшся, є засередженим у просторі між долонями .. Там і образи, і рухи, там і простір, і час .. Там все, і з того всього, як посмішка чеширського кота, проглядають абстрактні очі невловимого Господа.
 
І все, чим інтелектуали виправдовують своє існування, є нескінченні намагання впорядкувати той міждолоневий реальний світ, навести в ньому гармонію .. Господи, помилуй, Господи, помилуй .. І спаси .. І прости ..
 
Оце, власне, і все, що мав проголосити ..
 
PS
А, забув про смерть ..
Що нас має втішити, коли ми із легким сумом раптом (восени чи на заході сонця) згадаємо, що судячи з усього колись таки останнього разу посміхнемося цьому кольоровому світу ? Дехто зауважить: навіщо бігти попереду паровозу? Бог дасть день, Бог дасть клопіт ..
 
А якщо то буде останній божій день? Ну, якщо останній .. то Бог прибере клопіт ..
 
От так от і живи, добродію .. Вставай з ліжка із сходом Сонця, підходь до вікна, вклонись невловимому Господу і подякуй за ще один дарований особисто тобі день перебування твоєї грішної душі в межах твого грішного тіла на поверхні господнього чуда – голубої Землі .. І приступай до своїх грішних справ .. А ввечері перехрестись на захід Сонця .. Сплющі повіки і ти побачиш мерехтячу чеширську посмішку найбільшої людської абстракції – нашого єдиного .. Того, хто любить тебе і вболіває за тебе .. Того, хто ніколи не зрадить, того, хто все розуміє і прощає .. Того ..
 
Хто прийме тебе, коли ти відійдеш до нього.
 
Смірєніє, блін .. Як би так розслабитись і впасти у смірєніє ? Щоб не стискати макітру .. Не колупатися у тому світі, що дзюрчить між долонями ..
 
Бо що такеє «творча розумова праця»? То є витягування з піхви підсвідомості новонароджених думок, перерізання пуповини і заведення їх у світ мови. «Вербалізація» - так кажуть вчені люди. Ну, і звичайно ж має місце зворотний процес – запліднення підсвідомості .. вербальними думками .. Любіть свою підсвідомість, панове раціоналики, і буде вам інтелектуальне щастя ..
 
І так захоплююсь тим творчим процесом, що перебираю на себе відповідальність за гармонію свого реального світу ..
 
PPS
Ну, от, почав за-упокій і знову кінчив за-здравіє ..
Так чи інакше, але зрідка memento mori, пані і панове ..
 

CBzM