для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Про фізику


Про фізику
До ІМХО Карта “Зачем мы физику учили?”
 
ІМХО колеги зводилося до, на мій погляд, риторичного питання:
Мне вот интересно узнать отношение к физике дурдомцев. Имеют ли они имхо про полезность физики для гомо посполито?

Перші ж намагання зрозуміти суть проблеми, яку підняв Карт, моментально викликали з підвалів пам’яті відомий афоризм К. Пруткова:
Если у тебя спрошено будет: что полезнее, солнце или месяц? - ответствуй: месяц. Ибо солнце светит днём, когда и без того светло; а месяц - ночью.
Но, с другой стороны: солнце лучше тем, что светит и греет; а месяц только светит, и то лишь в лунную ночь!

а далі вже залишався один крок, щоб пригадати К. Пруткова-інженера (Володимира Савченка):
Люди, которые считают, что жизнь человеческая с древних времен меняется только внешне, а не по существу, уподобляют костер, возле которого коротали вечера троглодиты, телевизору, развлекающему наших современников.
Это уподобление спорно, ибо костер и светит и греет, телевизор же только светит, да и то лишь с одной стороны.

Як бачимо поняття корисності якоїсь речі є вельми непростим та неоднозначним. Завжди потрібен контекст в якому ця корисність оцінюється. Контекст може включати в себе об’єкти-джерела корисності, об’єкти-отримувачі (користувачі), інфраструктуру в якій реалізується корисність тощо. Також користь може бути пряма та опосередкована.
 
Прямими об’єктами-отримувачами користі від фізики в контексті функціонування сучасної науки є самі фізики. Тобто зусиллями багатьох поколінь фізиків створена інфраструктура, яка дозволяє фізикам живитися та самовідтворюватися. При чому займати панівне становище серед подібних конкурентних структур. Споживання фізики домінує над споживанням інших наук, як споживання динозаврів над споживанням перших ссавців в далекому тропічному лісі юрського періоду.
 
Будь яка життєдіяльність створює наслідки, як мінімум, сприяє (чи не сприяє) родючості ґрунту. Життєдіяльність фізики створює ґрунт, на якому сходять та виростають плоди сучасних технологій. Це ми вже підійшли до оцінки опосередкованої користі від фізики для тих, кого автор назвав гордим ім’ям “гомо посполито”. Дозволимо читачеві самотужки оцінити корисність таких “плодів”, наслідком яких стали Хіросіма, Нагасакі, Чорнобиль, Фукусіма. Або оцінити ККД “великого адронного колайдера”.
 
Якийсь прискіпливий читач може зауважити, що є і корисні плоди — комп’ютери, цифрові мережі, мобільний зв’язок, радіо, телебачення тощо. Нагадаємо йому, що корисність цих речей відносна і залежить від наявності певної інфраструктури та способу вживання. Крім того технологія це щось більше, ніж фізика. Фізика тут є, можливо, необхідною, але далеко не достатньою, складовою ґрунту.
 
Ну і на завершення:
Для людей важней всего активность: сначала они активно портят природу — потом начинают активно исправлять содеянное. Так и обеспечивается всеобщая занятость.
К. Прутков-инженер
© ai-r.info [10.11.2011] | Переглядів: 2367

2 3 4 5
 Рейтинг: 35.8/22

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook