У свій час Кісєльова на телебачення потягнув його тесть, який працював там на високих посадах. З часом і Євгеній зайняв чільне місце в телепросторі Росії. Він звичайно має певний досвід : робота перекладачем, викладання перської мови у Вищій школі КДБ СРСР, і, зрештою, робота на держтелерадіо СРСР. У нього непогано виходило збирати цікаву інформацію, читати у якості ведучого програми «Вести» з телесуфлеру новини і т.п. Але як ведучий тв-шоу, він є абсолютним бездарою. І хто його запросив в Україну, аби він тут перед камерою без зупинки жував свої губи, потирав руки і «е»кав після кожного речення, блукаючи у своєму мозку в пошуках мудрого питання ? Якщо приміром Шустер виглядає трохи живчиком, то цей – як інфантильна зануда. Це зовнішня сторона ведучого. А що ж стосовно самого шоу? Аби глядач не заснув під його меланхолічні проповіді, він запрошує на передачі яскраві особистості – від відомих політиків – до клоунів-журналістів. Етична сторона змісту його телеефіру при цьому не цікавить, аби лиш був елемент скандалу. Показовим у цьому є ефір, присвячений дню смерті Т.Г. Шевченка. Кисельов прекрасно знав, що Шевченко для українців є національним символом. Знав він також і про те, що у слов’ян не прийнято в день пам’яті говорити зле про покійних. Але саме на телепередачу, присвячену 150-річчю з дня смерті Тараса Шевченка він спеціально запрошує свого улюбленця, частого свого гостя – письменника, українофоба, скандального журналіста О.Бузину (відомого своїми антиукраїнськими, зокрема антишевченківськими, публікаціями) і епатажного художника з рисами поведінки веселого клоуна - Сергія Пояркова. (Я не збираюся полемізувати про зміст писанини Бузини чи особи Пояркова, а зупинюся власне на тв-шоу Кісєльова). Таким чином, в день смерті великого поета, цей (за духом) москаль Кісєльов, вирішив потоптатися по пам’яті великого українського генія. Тому туди запрошений був і пан Савченко, який робив спроби доводити, що Шевченка, як лідера нації, породили масони. Отакої! А все закінчилося тим, що «почесні гості» почали в день пам’яті Кобзаря прямо в телеефірі вияснювати між собою стосунки. С. Поярков начистив пику Бузині, і правильно зробив (до речі, Бузині до цього не звикати). Але ж не в такий день і не в прямому ефірі таке ж робити! І Кісєльов це з легкістю передбачав, окрім рівня самої межі, за яку вийдуть ці два скандальні гостя програми.
Виходить, топтатися по Шевченку в день його смерті Кісєльову можна, от лиш його самого не можна чіпати. Коли його улюбленець Бузина в нервовому збудженні втратив відчуття реальності і наїхав на самого ведучого, Кісєльов його вигнав із студії. І така кісельовщина називається «великою політикою» ?
Чи може зразком «великої політики» є якісь інші телеефіри? 28.10.2011р. в рамках обговорення питань, пов’язаних з Ю.Тимошенко, Кісєльов запросив заступника генпрокурора, відомого цінителя і виконавця блатного хіта «Мурка» Р.Кузьміна. Не буду зупинятися на змісті промов Кузьміна, а зауважу, що тут ведучий побоявся, аби у Кузьміна був опонент, отож, зам.генпрокурора у комфортній ситуації говорив все, що йому заманенться. І навіть після його виступу ніхто не мав змоги виступити з альтернативними аргументами чи коментами промов цього лабуха від влади.
Останнім часом кисельовщину почав практикувати і більш демократичний та більш талановитіший Савік Шустер. 21.10.11. він, підіграючи владній партії і маніпулюючи свідомістю глядачів, поставив для опитування питання таким чином, щоб вплинути на його результат: « Имеет ли право Евросоюз НАВЯЗЫВАТЬ свои правила Украине ?» http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/11894/user_id/10530.phtml
Добре, що ведучий хоча дав можливість висловити альтернативну думку. Результат опитування, попри усі маніпуляції з постановкою питання, був неочікуваний для авторів, отож не вийшло Шустеру продемонструвати, ніби народ незгідний з діями і позицією Євросоюзу чи погоджується з думкою владної партії.
Ці тв-шоу є одними з ознак рівня демократії в державі. Спочатку там описаних вище випадків не могло бути, але зараз, в умовах згортання демократії, колись прогресивні програми поступово перетворюютьтся на клоунади і рупор влади. Телевізор перетворюється у справжній зомбоящик.
Коли ще одному телевізійному телегастарбайтеру з Росії, Філіпу Кіркорову, Наталія Могилевська дала побажання, щоб він, як ведучий і музичний продюсер «Шоу №1», використовував не лише російський чи зарубіжний репертуари, бо у нас велика україномовна культура, цей заслужений артист України почав патякати щось на зразок того, що нехай цю культуру співають собі «Воплі Відоплясова».
Що тут ще залишається сказати? Яка влада – такі й телегастарбайтери. Образно кажучи, «Мурка» рулить і на телебаченні, і в політиці, і в бізнесі, і в тому, що залишилося від культури.
« … заснула Вкраїна,
Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила».
