Улюблене заняття шанувальниці двох Вікторів (в минулому Віктора Андрійовича, а тепер Віктора Федоровича) – участь у телевізійних шоу та робота, яку загалом називають політичною проституцією. Інна Германівна Богословська, образно кажучи, їла з корита В. Хорошковського, отож бігала за тим коритом, як нитка за голкою.
На парламентських виборах 2002 року Хорошковський з чотирьох кишенькових партій створив проект Пінчука - аль’янс під назвою «Команда озимого покоління», поставивши Богословську у список другим номером після себе. Незважаючи на потужні фінансові ін’єкції в розкрутку, команда в парламент не пройшла, набравши 2,02 % голосів виборців.
Але під час передвиборчої кампанії Інна Богословська отримала активну підтримку від телеканалів Пінчука, насамперед ICTV. Тут вона і полюбила власний піар та ТВ-шоу, намагаючись якомога більше «світитись» на екранах і привертати будь-чим до себе увагу.
На виборах 2004 року Хорошковський зробив ставку на Ющенка і потягнув за собою Богословську, яка з великим ентузіазмом почала агітацію за Ющенка, гостро критикуючи політика "с криминальным прошлым" Віктора Януковича, де на одному з харківських телеканалів розказувала про дерибан бюджету уряду Януковича, називала його оточення кримінальними братками, агітуючи за нього не голосувати, попереджаючи, що, у випадку приходу Януковича до влади, білоруський варіант нам здаватиметься райським. А на різноманітних мітингах на помаранчевій сцені разом з натовпом завзято скандувала модну тоді революційну кричалку "Ющенко - так! Янукович - мудак!"
Пізніше українські політичні ляльководи Інну Германівну поставили очолювати партію «Віче» , що, як і «Команда озимого покоління», була проектом Віктора Пінчука. Звичайно, що спонсором «Віче» був також і В. Хорошковський. У 2005 році Богословська у ролі публічного адвоката Пінчука відстоювала його приватні інтереси, направлені проти повернення у державну власність Нікопольського феросплавного заводу. (На виборах 2004 р. виконуючий обов'язки голови правління НЗФ Олександр Неустроєв був у списку «Віча» на сьомому місці).
Але Хорошковський змінив пріоритети, і разом з Ющенком опинився в оточенні олігархів і спонсорів Партії Регіонів. Услід за ним туди полетіла і Богословська. В 2007 році, склавши обов’язки голови партії “Віче», вона вступає до ПР. Богословська стає рупором групи Фірташа і його «Росукренерго». І тоді почали різко зростати її власні амбіції.
25 травня 2009 року Богословська покидає ПР, пояснюючи своє рішення незгодою з "візантійщиною" і "кулуарними домовленостями" між БЮТ і ПР щодо створення широкої коаліці (яка залишилась лише на рівні розмов і чуток, хоча факт якихось перемовин очевидно був) та внесення змін до Конституції. Але ця бестія ніколи не керувалася якимось морально-етичними принципами. Справжньою причиною виходу з партії був її авантюрний похід у президенти, який аж ніяк не поєднювався з її членством в ПР за умов наявності єдиного кандидата від партії. Що нею тоді керувало, невідомо. Чи то була чисто жіноча заздрість до Тимошенко Юлії , що мала високий рейтинг підтримки і більше в житті досягла, (тому критику на її адресу Інна Германівна зробила своїм хоббі і стала "експертом" по ЮВТ), чи то був задум Фірташа, якому Тимошенко перебила бізнес з "Росукренерго", невідомо. Швидше всього все разом взяте, де зійшлись інтереси сторін. Лиш не на ту конячку поставили. На що розраховували її ляльководи, залишається таємницею. (Думки з цього приводу ТУТ ). Викинувши на вітер гроші спонсорів і набравши на цих президентських виборах своїх законних нуль цілих кілька десятих відсотка голосів, Богословська вгамувала свої власні амбіції і в 2011 році, як кажуть в народі, "в свинячі голоси" , вже знову пише заяву про її поновлення в партії і парламентській фракції. Таке прохання задовольняють.
24 червня цього року нардеп Сергій Пашинський в студії Савіка Шустера нагадав цій фурії, як вона, вихваляючи зараз Януковича, забула про те, що у 2004 році, агітуючи за Ющенка, застерігала людей від криміналітету Януковича. Як завжди, істерично усіх перекрикуючи і перебиваючи ведучого, вона заявила, що це "не соответствующая действительности очередная ложь". Напевно не передбачала, що після цього хтось знайде і викладе в ютубі цей відеозапис:
А коли Олександра Кужіль нагадала, як Богословська на помаранчевих сценах агітувала проти Януковича, ця безсоромна брехлива мегера сказала дослівно: « Шура! Ну что вы?! Перекреститесь — я никогда в жизни не стояла на помаранчевой сцене! Никогда в жизни. Это Вы не придумывайте»:
А тепер дивимось відео:
Саме подібну поведінку зазвичай і називають політичною проституцією, а от сказане пані Інною на днях у студії Шустера, можна хіба що назвати обмовкою за Фрейдом:
Той факт, що до цього часу ПР тримає у своїх рядах таку особину, як Інна Германівна, не дивує. Гримуча суміш братків (як колись висловилась Богословська) і таких клоунів, як вона, вочевидь пасує такій партії, як ПР. Зрештою, така політична проституція Богословської приность і певну користь. Чим більше там таких політиків, тим швидше в народу будуть відкриватися очі на справжню суть Партії Регіонів, - номенклатурно - бізнесової партії адміністративно-олігархічного типу .
