для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

ЦЕРКВА БІЛА


ЦЕРКВА БІЛА
     Подорожував якось шляхами України.
     Питання по роботі вирішував по дорозі, мав велике задоволення від широти та красоти навколішних ланів та лісів.
     Сама Природа наспівувала весінні мотиви та чисте повітря геть розривало навпіл легені після сурового життя в благодатнім краї , де при всій забрудненності довкілля народились та виросли сьогоднішні керманичи влади.
     Мама мія! Прийшла на розум думка, що при такому багатстві земель та можливостей Україна могла б прогодувати не тільки своє населення, але б і інші країни, та й за неабиякі гроші.
     Шлях мій пролягав через Білу Церкву на Одесу. І тут згадав, що колись познайомився з справжнім Патріотом країни, мешканцем цих земель, причому ця зустріч відбулася завдяки ДД. Задумався….Біла Церква…якщо так назвали-то дійсно БІЛА! Захтілось побачити все своїми очами. Подзвонив та й запитав: «Друже,буду проїжджати недалеко від тебе, то може зустрінемся, та годину чи другу порибалимо?» Відповідь не забарилася- «Завжди радий!».
      Після яскравої зустрічі Патріот ,враховуючи обмаль вільного часу, запропонував заїхати подивитися на церкву, яку в свій час спроектував та оздобив Микола Реріх. Ми з братом без вагань погодились. Шлях від Білої Церкви до села Пархомівка, де знаходиться Храм Покрови Пресвятої Богородиці , зайняв у нас до години, оскільки їхали ми сільскими дорогами не порушуючи ПДР, але ж вів Повстанець Юрко дуже швидко.
      В першу чергу під"їхали під храм.

Перехрестилися, обійшли все обійстя http://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/volodarskyi-raion/parkhomivka/parkhomivka. І, зважаючи на велич історії, архітектури, ми не звернули увагу на чоловіка, який косив траву навколо церкви у майці та шортах.Потім Юрко його впізнав( а до цього часу розповідав, що буває в цьому храмі тільки через батюшку).


      Юрко сказав, що хлопці приїхали з Донецька....-Отче, дозвольте їм подивитися храм всередині? Батюшка відповів: -Якщо людина шукає шлях до Храму- завжди знайде.... (а час уже був за 18 годину).
      Словами не можу передати, які файні емоції я отримав, перебуваючи в Храмі.

Більше скажу, мій брат-атеіст зважився на запитання батюшці....- а чому у нас на Донбасі попи товсті та бородаті, а Ви, як хлоп за роботою, худий,та й безбородий? Не знаю про що батюшка розмовляв з моїм братом, у них була приватна бесіда, але потім брат сказав мені: якщо такі люди служать Богу- Бог є.
      Потім рибалили...вечеряли у Юрка та у його господині вдома ....      Річ не про те... Якщо наші пращури назвали цю святу землю БІЛОЮ ЦЕРКВОЮ, то вона дійсно світлина і в географії, і в історії...Цей православний Храм- Київського Патріархату.
Вибачайте, якщо щось не так сказав- народився, виріс і живу у Донецьку.
Слава Україні!
© Отто [16.10.2011] | Переглядів: 3651

2 3 4 5
 Рейтинг: 48.1/52

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook