Свято! Свято…  Але не для всіх. Це - стовідсотково. Багато хто скаже -  ну й шо? Якась там жінка багато років тому примарилась серед хмар якомусь неадекватному бідолашному, лляла сльози, молилась за тих, хто її геть забув, скидала зі святої своєї тендітної голови якусь магічну напівпрозору, зроблену на невідомих небесних верстатах, тканину…
 
Таку величезну, що вона мала покрити всіх, хто бачив її. Та й тих, хто вірив тим, які казали, що бачили…
 
Через віки, слухаючи цвіркунів  довгими зоряними степовими ночами, хрестоматійні козаки підкручували свої сиві вуса, просмолені порохом та люлькою, й вирішили – а чому б ні?  Гарний день, осінь, листя падає, прохолода, саме час думу думати… То ж нехай буде в цей день наше свято…
 
Недалечко, з нашого погляду на вічність, ще роки такі були, коли підхопили знову чомусь цей день за  свято суворі вуйки та хлопці, що мали за плечима залізяки не для свердління деревини й копання городини, а їх сиві та хлопчачі голови прикрашали капелюхи дивного фасону…
 
Сьогодні (проте, вже вчора) було анонсовано свято біля монументу Т.Г.Шевченка. Мали прийти десь десять отих, як його.., політичних сил. Прийшли… А хто? Хто його знає? Прийшла «Свобода» - це точно. Були прапори УНА-УНСО, декілька - «Батьківщини»… Ще були без прапорів ті, кого знаю поіменно...
 
Присягатися не буду, але не менше половини було тих, які прийшли не за партійною ознакою…
Було тисяч 10, не менше. Проте не в кількості справа. Не в тім справа, хто організатор. Маю особливе ставлення до лідерів цієї ходи. Але хода була. І це головне. Колона від Шевченка до Михайлівської площі – це вже щось. Скандування - неочікуване...
 
Зневіра зникла!
 
Так, розумію, дехто закине: це все технологія.., знаємо, хто за цим стоїть, піар…
 
Можливо… Але, головне те, що багато хто прийшов за покликом душі, а не за покликом технологів. І таких було багато. А відсидітись, оптимізуючи, ху є хто – найпростіше.
 
І ще одне…
 
Веселка, райдуга серед хмар сьогодні була велична, дивовижна, яскрава, прекрасна… І вона не примарилась… Бачили її всі, хто був там… Там, де мало бути хоча би вдесятеро більше…
 
Слава Україні!