Осінній теплий день
 
Чарує золотим казковий ліс тяжінням,
Такий сумний, незвично тихий нині,
І осінь барвами з усім своїм сумлінням,
Фантазію дарує теплій днині.
 
Колише вітерець прозору павутинку,
Спадає лист, то знову в вись злітає,
Звучить мелодія небесна без зупинку,
В осінній сон яскравий лист впадає.
 
Легка хмариночка відбилася від зграї,
З досади впали перші каплі гулко,
Багряні промені тремтять на небокраї,    
Клублясті  хмари, як антефікси Вулка.
 
Сідає до землі розпечена вуглина,
Все навкруги відразу червоніє,
Тепло осіннє прямо в серце лине,
І спогад про цей день колись зігріє.